Изюмский котел близко. О чем ноют и о чем молчат российские генералы

Український контрнаступ на Харківщині повернув під контроль ЗСУ вже близько 1000 квадратних кілометрів території області. Близько 30 населених пунктів знову під українським прапором, включаючи Балаклію. Взяття Куп'янська — питання кількох днів. Під загрозою Ізюм — найважливіший логістичний центр, у якому російські війська можуть опинитися в оточенні.

Наші герої вклинилися на 50 кілометрів углиб захопленої росіянами території. За перший день наступу ЗСУ знищили 640 раш*стів і 650 — на другу добу.

Крім того, російські воєначальники, замість того, щоб робити висновки, шукають "відмазки" для приховування своєї ганьби. Для цього через підгодованих воєнкорів у російському інфополі щосили понеслися тексти, головна думка яких — "генерали не винні".

"Якби Сталін знімав і розстрілював командирів і командувачів за кожен німецький контрудар, що почався, у нас комсклад закінчився б ще в сорок першому. … Зібрані противником у кулак сили — це не шпильковий укол, який можна зупинити зошитом шкільним. Це узгоджена, організована дія багатьох тисяч (у конкретному випадку — десяти — дванадцяти) добре навчених, бійців, які кілька тижнів готуються до удару, мотивованих на перемогу. Якими командують досвідчені командири, а їхні дії спплановані найкращими генералами ЗСУ та США", — ниють російські генерали.

І це замість того, щоб витягувати своїх солдатів, які будь-якої миті можуть "зваритися" в Ізюмському котлі.

І цієї поразки їм не вибачать. Звиклі до своєї величі, російські обивателі вже вимагають показових судових процесів над бездарними генералами, які довели ситуацію до ручки. На їхню думку, парочка розстріляних командармів краща за загальну мобілізацію.

Джерело