Податкові перевірки повертаються. Чому Україна йде проти світового тренду полегшеного оподаткування

Поки Україна, після більш ніж 3-річної перерви, готується до повернення з 1 липня епохи масових податкових перевірок, доречно поговорити про своєрідну реставрацію у світі популярності політики вільних економічних зон (далі ВЕЗ), яка передбачає зворотний процес — звільнення від адміністративного тиску та сплати податків. Флагманами процесу кілька років тому стали:

• Китай з його політикою розширення відкритості до зовнішнього світу (підтримка мережі зон вільної торгівлі — green ports — та внутрішніх економічних зон, побудованих на принципі від "запозичення ззовні" до "виходу зовні");
• Великобританія з її ініціативою щодо створення восьми "вільних портів" (морські порти та аеропорти) — територій до 45 км, на яких діють м'які митні та податкові правила, а також створюється особливе планування інфраструктури з метою максимальної підтримки інвестицій, зайнятості та інновацій.

Не варто забувати Малайзію та її концепцію principal hubs, В'єтнам і його special investment incentive policy, Уругвай з його 11 вільними портами і, звичайно ж, Польщу з її яскравим Законом 2018 року про підтримку нових інвестицій, що передбачає розширення сфери дії режиму спеціальних економічних зон на всю територію країни. Наприкінці минулого року до шанувальників ВЕЗ увійшли ОАЕ та Саудівська Аравія.

Позавчора до перерахованих країн приєдналася ще одна економіка, що непогано зростає — мексиканська. Економічна влада оприлюднила проект надання масштабних податкових пільг для фірм, які інвестують у південний схід країни, де визначено 10 зон пріоритетного розвитку. Причиною названо спробу конкурувати з Панамським каналом, залучення інвестицій в економічно депресивні території Мексики та зменшення регіональної нерівності. Податкові преференції враховують:

• повне звільнення від корпоративного податку протягом перших трьох років роботи в регіоні та половинну ставку податку на наступні три роки, хоча є опція несплати до 90% податку при досягненні критерію створення нових робочих місць;
• прискорену амортизацію інвестицій упродовж перших шести років роботи;
• звільнення вiд податкiв на додану вартість операцій, здійснюваних на терiторїї пріоритетного розвитку;
• відшкодування ПДВ за операціями придбання обладнання та комплектуючих, вчинених за межами ВЕЗ протягом 4-х років.

Ну а українському уряду, зосередженому на вимогах МВФ, можна лише несміливо нагадати про те, що зазвичай "економити на економіці — не економно".

Джерело

Важливо

Не на своєму місці. Чому Україна має вже зараз думати, як повернути громадян з-за кордону