Не чекайте мігрантів. Чому не варто вкладатися в нерухомість навіть у Києві та Львові

Про нерухомість і не тільки.

Прочитав коментарі під моїм постом щодо індивідуальної стратегії виживання.

Радий, що у мене в друзях багато розумних людей.

Але все ж, з вашого дозволу, зроблю низку зауважень.

Не робіть ключової помилки, коли на підставі спостережень за заповненими в столиці ресторанами, магазинами будтоварів і дорогими машинами на дорогах, ви доходите висновку про якийсь розвиток.

Польові спостереження тут ілюзорні.

Знаючі люди кажуть, що в Сомалі, в столиці Могадішо, теж є ресторани, магазини будматеріалів і дорогі тачки на дорогах.

Особисто я завжди даю одну пораду.

Робіть висновок про ступінь розвитку країни не за рівнем життя багатих, а за рівнем життя бідних. Не за верхніми 10% населення, а за нижніми 50%.

Верхні 10% скрізь живуть добре. В Україні — це до 3 млн осіб, переважно в Києві та Львові. Саме вони і створюють "двіж", який багато хто сприймає за розвиток.

Точно так само, як про розвиток міста, судіть не за якістю ресторанів, а за кількістю і чистотою громадських туалетів.

Що мене напружує в нашому країновому прогнозі?

Демографія!!!

Я чітко розумію, що людський капітал — це нафта 21 століття.

А знаєте, чому?

Якщо у 20 столітті 70% ВВП і робочих місць давала промисловість, то зараз 70% ВВП і робочих місць дає сектор послуг (про роль промисловості потрібно говорити окремо).

Але демографія взагалі байдужа нашому уряду, отже, все буде ще гірше. Тобто на нас чекає "монгольська модель" — велика країна за площею, маленька за чисельністю, що заробляє на експорті сировини.

Не вірте в казки про якихось азійців і африканців, які сюди приїдуть працювати, навіть якщо в службі київського таксі ви побачили сирійця.

Я вже втомився спростовувати цю ілюзію про мігрантів. Скажу так. У цю єресь можуть вірити лише люди, не знайомі з регіональною статистикою.

Що стосується нерухомості.

Буде два мономіста: Київ і Львів. Доти, доки ці урбацентри "віджиматимуть" ресурси провінції та територій із ризиком воєнних дій, "недвiга" там зростатиме.

Тобто в середньострок можна грати.

Але в довгострок йти не раджу. Приплив мігрантів у два мономіста припиниться після 2030 року.

І пам'ятайте про нову специфіку нашого буття зараз.

Неважливо, які плани ми побудували щодо себе. Важливо, які плани щодо нас побудували "інші".

Цю особливість буття потрібно враховувати насамперед.

Джерело

Важливо

Китайська бульбашка скоро вибухне. Чому криза в економіці КНР загрожує жахливими наслідками всьому світу