Україну загнали до цугцвангу. Чому невдачі на фронті — не результат конфлікту Зеленського і Залужного

На жаль, за усіма спробами звести наші проблеми до тих чи інших прізвищ ігнорується обʼєктивна основа того стану справ в динаміці війни, який спостерігаємо — а саме те, що, на відміну від кампанії 2022 року, в поточній кампанії політичні завдання, наявні бойові спроможності і способи їх застосування не є в балансі. Навпаки — фактично політичне і воєнне суперечать один одному. Про це вже писав на початку тижня, але, певно, треба повторити.

Так ось. Політично, в 2023 році в нас — необхідність звільняти свої території в межах класичної наступальної операції. Не сидіти в обороні і контратакувати, як це було в кампанії 2022 року, а от саме класична наступальна операція. Бо якщо ні, то фіксація лінії, про яку нам натякали іще в листопаді 2022 року.

Але із точки зору наявних спроможностей і способів їх застосування, це — війна, де наступати — це виклик, і, навпаки, оборона домінує — виявити і знищити скупчення сил і засобів противника легше, ніж створити і застосувати відповідне скупчення сил і засобів.

І ось тут конфлікт в основі воєнно-стратегічної поведінки, який, власне, і описав Головком ЗСУ. Із одного боку — необхідність проводити масштабні наступальні дії, а із іншого — те, що це виклик в поточних умовах.

Важливо

Потрібен свій Залужний в економіці. Чому в Economist хотілося б бачити іншого головнокомандувача

А на це все наклалося іще і те, поки партнери дозріли до рішення дати нам озброєння під чисто наступальне угруповання, і поки реалізували рішення, Московія створила ешелоновану систему оборони із перешкодами. Тому виникла пастка очікувань партнерів, які чекали значного прогресу, котрий, однак, задовольнити виявилося складно.

По суті, на початок червня 2023 року Україна опинилася в цугцванзі. Уявити, що ми в червні 2023 наважилися б сказати, що вважаємо наступ недоцільним, важко. А те, що наступати — це виклик, теж стало очевидно із усіма наслідками.

Ясно, що всі на нервах, бо ось такий от конфлікт між політичними і воєнними моментами. І проблема не в прізвищах.

Тому давайте приймемо це, видихнемо і не будемо генерувати емоції, котрі нічого не вирішать. І навпаки, будемо думати, як максимізувати шанси на успіх.

Dixi.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело