Неправильний напрямок, недосвідчені бійці і жодного коригування: що Залужний міг змінити влітку 2023 року і чому не змінив
Для воєнної кореспондентки Ганни Калюжної спроби Валерія Залужного представити інших винними у провалі Запорізького наступу 2023 року видаються непереконливими. Вона виділяє кілька моментів у тодішніх подіях, які роблять позицію Залужного дуже хиткою…
Отже, чому теза пана Залужного про "недостатні ресурси, виділені Зеленським та іншою політичною владою на контрнаступ на Запоріжжі-2023", як причину його провалу — булшіт, ідеально з військового погляду написав Богдан Кротевич.
Мені лишається додати трішки.
Я знала практично про все з описаного ще з 2023, але від нього набагато цінніше, він прямий учасник і очевидець. Нас же — воєнкорів — перші місяці контрнаступу на Запоріжжі туди не підпускали і на 20 км, нібито за рішенням керівника напрямку генерала Тарнавського.
В принципі, це вже тепер я знаю, що якщо кудись на фронті більше місяця не пускають журналістів, то з найбільшою імовірністю там робиться якась абсолютно х…ня.
Якщо коротко — основні причини провалу, на думку "Тавра", (як і абсолютної більшості командирів "на землі", з якими я говорила ще тоді на тему).
Неправильно обраний напрямок основного удару
(Лінія Суровікіна, там противник нас чекав).
Але багатокілометрові мінні поля, як ви можете пам'ятати з однієї з попередніх заяв тодішнього Головкома, на Запоріжжі "виявилися". Хоча Суровікін публічно доповідав про оборонні укріплення, збудовані там.
А бригади ТРО, які стояли там в обороні, після нашого прориву на Херсонщині наживо бачили, як РФ заливала там бетонні доти.
Наступати послали недосвідчені і погано підготовлені бригади, якими, до того ж, неякісно управляли командири на місцях.
"Тавр" наводить епізод, як одна з бригад "штурмувала" нашу лінію оборони, а саме "Азовців", думаючи, що то противник. Він не наводить, але, за моєю інформацією, ідеться про 33-ю бригаду. Тут привіт генералу Зубаничу, який був відповідальний за дії там.
Як виключення "Тавр" наводить 47-у бригаду. Дійсно, великою кров'ю, але бригаді вдалось вклинитись в порядки противника на 10 км — за Роботине на ключову висоту.
Але! Втрати були не лише через подолання мінних полів, а й тому, що 33-тя бригада ліворуч в цей момент штурмувала "Азовців" і не прорвала лінію оборони, тож по обох флангах у Магури був ворог.
ВажливоІ тут вилазить ще одна причина провалу:
відсутність коригування плану у зв'язку з неможливістю виконати першочерговий.
Цього ніхто не зробив.
Від себе додам також, що план був відомий ворогу і про це генерали знали за тиждень. Але не зупинило їх і це.
З тези в статті також зрозуміло, що пан Залізний генерал скаржиться, що ще частинку бригад послали наступати на "Сході", і якраз цього ресурсу не вистачило на "Півдні".
Так от. Наступ на "Сході" я бачила. Він в результаті, хоч і з меншими в рази ресурсами, але виявився дещо успішнішим. Там комбриги оф..гів..ли від того, що не їх зробили основною ударною силою. Бо на Донеччині були бригади спроможні і досвідчені, а на Запоріжжі — новачки.
Всі, з ким я в моменті працювала на Донеччині, до останнього думали, що розпіарений наступ на Південь — це обман ворога. Але, на жаль, вони дуже переоцінили наших генералів.
Якщо Залужному не вистачало ресурсів, він мав напряму доповісти про це Верховному Головкому і відмовитись виконувати завдання в тому вигляді, в якому воно виконувалось.
Він цього не зробив.
Як цього і не робить зараз Сирський.
Ні один, ні інший Головком не здатний казати обґрунтоване "ні" цивільному Верховному, якщо раптом він пропонує чи вимагає щось нелогічне, чи таке, що веде до зниження боєздатності армії.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо