Перекриття мосту Патона: технічно оптимально, але політично нереально
Технічний стан мосту імені Патона викликає серйозні побоювання у вчених НАН, які виступили із заявами: корозійні процеси на споруді стають все більш непередбачуваними, потрібен терміновий ремонт. Експертка Анна Мінюкова відповідає на питання, яке хвилює всіх киян: чи перекриватимуть міст Патона на час ремонту?
Наразі немає чіткого розуміння, чи перекриватимуть міст Патона на час ремонту. З інженерної точки зору правильним рішенням було б повністю зупинити рух. Насамперед тому, що постійні навантаження та вібрації від транспорту ускладнюють виконання ремонтних робіт і впливають на їх якість. Але це політично непопулярне рішення: воно одразу створює транспортний колапс, який відчувають сотні тисяч людей щодня, тоді як результат ремонту стане помітним лише через роки. Навіть якщо ремонт правильний і необхідний, у медіа це все одно виглядатиме як: "Влада паралізувала місто".
Водночас наразі немає чіткого розуміння, як саме відбуватиметься ремонт — передусім через відсутність проєктної документації. Немає ні цілісного бачення, ні концепції варіантів відновлення.
Якщо функції замовника повернуть місту, а статус пам’ятки архітектури залишиться, простір для рішень буде обмеженим. У такому випадку можуть обрати сценарій, який вже застосовували на мосту Метро — встановлення підпірних конструкцій. Це достатньо дороге рішення, яке дозволяє стабілізувати споруду без радикального втручання, але не вирішує проблему системно. І питання необхідності термінового ремонту просто відкладається на потім.
Відповідно до нормативів, якщо міст визнається непрацездатним (аварійним), рух ним має бути або перекритий, або негайно розпочатий ремонт. Водночас на практиці ці норми в Україні майже не застосовуються. Навіть у випадках обвалів мостів правоохоронці відкривають провадження, але публічно відомих прикладів реальної відповідальності балансоутримувачів фактично немає.
Навантаження на міст Патона вже знижене: звужено смуги руху, обмежено швидкість і заборонено проїзд важкого транспорту. У разі потреби теоретично можливе подальше зниження навантаження через додаткові обмеження трафіку. Спеціалісти КП "Київавтошляхміст" моніторять стан мосту, і у разі суттєвого погіршення можуть бути ухвалені додаткові рішення, але наразі про це не йдеться.
Конструкція мосту побудована таким способом, що навіть за критичних руйнувань окремих металевих вʼязів сам міст не впаде. Тому паралелі з трагедіями на кшталт обвалу мосту в Генуї, де загинуло 43 людини, є некоректними через різну конструктивну схему споруд. Але це не привід відкладати рішення — деградація конструкції нікуди не зникає.
Саме в цьому місці починається складніша дискусія: хто і на яких умовах відновлюватиме міст. Уже зараз до проєкту придивляються іноземні компанії — передусім через унікальність об’єкта: це і памʼятка архітектури, і перший у світі суцільнозварний міст.
Іноземні компанії традиційно заходять на такі проєкти зі своїми умовами. Найчастіше йдеться про використання матеріалів власного виробництва та залучення своїх підрядників. Для їхніх економік це логічно — таким чином вони підтримують власний бізнес. Але для України це створює ризики. Передусім — витіснення локальних виробників і скорочення робочих місць у будівельній галузі. Крім того, проєкти з імпортними матеріалами та іноземними підрядниками майже завжди дорожчі за рішення з використанням місцевих ресурсів.
У довгостроковій перспективі це може бути економічно невигідним для країни. Іноземні інвестиції не є безповоротними ресурсами — їх повернення є неминучим. Крім того, залежність від іноземних матеріалів та послуг прив’язує вартість проєктів до курсу гривні. У той час як міжнародні оператори можуть хеджувати валютні ризики, для України це означатиме додаткове фінансове навантаження.
Попри все, в Україні ще є компанії, техніка і фахівці, здатні реалізовувати такі проєкти власними силами. Для початку ремонту мосту потрібні політичне рішення і фінансування.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо