Знайомство із самим собою: що насправді дає базова загальновійськова підготовка
В уяві тих, хто не проходив базову загальну військову підготовку (БЗВП), це страшний звір, мета якого — якщо тебе не зжерти, то принаймні скалічити. Звісно, запевняє військовослужбовець Військово-морських сил ЗСУ Сергій Панащук, БЗВП — це не відпочинок у п’ятизірковому готелі, це адаптація до військового способу життя, це — перше знайомство з армією, а дещо у чому — знайомство із самим собою…
БЗВП — це знайомство із самим собою
В уяві тих, хто не проходив базову загальну військову підготовку (БЗВП) або, як її ще називають, "бойовий вишкіл", це страшний звір, мета якого — якщо тебе не зжерти, то принаймні скалічити. Це один із найбільш розповсюджених міфів про армію, який підтримують здебільшого ті, хто ніколи не служив.
Звісно, БЗВП — це не відпочинок у п’ятизірковому готелі, це адаптація до військового способу життя. Перше знайомство з армією, мета якого — переключити стиль мислення з цивільного на військовий та, по можливості, навчитися корисних базових навичок.
Так, фізичні можливості у всіх різні. Інструктори це розуміють. Їхнє завдання полягає в тому, щоб не ламати, а допомогти тобі зрозуміти свої можливості та вивести тебе на їхній пік.
Перед потраплянням на БЗВП курсант проходить щонайменше три військово-лікарські комісії: перша — в районному ТЦК та СП, друга — в обласному перед відправленням до навчального центру, і третя — в самому навчальному центрі.
Разом зі мною був чоловік із варикозною хворобою, він приховав це на перших етапах медогляду, але ВЛК навчального центру не допустила його до БЗВП. Ніхто не хоче, щоб людина травмувалася або померла під час навчань.
БЗВП — це також і знайомство із самим собою. Наприклад, я вважав себе людиною досить помірних фізичних можливостей. Я проходив БЗВП влітку минулого року, коли денна температура в полі сягала 30, іноді 35 градусів. У цивільному житті я би навряд чи став тестувати поріг своїх можливостей, маршируючи декілька кілометрів у таку спеку із додатковим навантаженням не менше 15–20 кілограмів, враховуючи броню, рюкзак та зброю. Але тепер я знаю, що для мене це можливо.
Важливо
В обмін на свої зусилля ти отримуєш витривалість, нові знання, скидаєш зайві кілограми. Плюс свіже повітря, фізичні вправи, засмага тих ділянок обличчя, що не закриті капелюхом та балістичними окулярами.
Це найкращі курси особистісного росту, "табір для схуднення", тренажерний зал — все в одному.
Інструктор, який кричить на тебе як навіжений, коли ти під час навчання робиш помилки, потім підходить до тебе та питає: "Чи все добре?". Пояснює: це робиться для того, щоб навчити курсанта ухвалювати рішення під тиском, адже на фронті ніхто не буде розмовляти з тобою ввічливо та чекати, поки ти збереш умовних гусей.
На БЗВП ти розумієш, чому "один у полі не воїн". Адже армія насамперед базується на побудові ефективної взаємодії між військовослужбовцями та на взаємоповазі до побратимів. Саме слово "побратим" набуває справжнього, майже сакрального сенсу. Це той, хто завжди поруч, той, хто допоможе у разі потреби, і той, кому допоможеш ти. Перше, чому тебе вчать, — доглядати за побратимом, і це формує справжнє братерство та повертає віру в людяність — щось, що я ніколи навіть не сподівався зустріти в армії.
На БЗВП купа індивідуальностей стає колективом, і це створює новий центр сили. Довіра, яка формується в процесі, цементує колектив, а злагоджений колектив може виконувати будь-які завдання.
Так, під час БЗВП ти відчуєш фізичний та, ймовірно, моральний біль, але цей біль — це точка зростання та трансформації — фізичної та психологічної. Трансформації до кращого тебе, звісно, якщо ти сам хочеш стати кращим.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо