Медичний бюджет-2027: великі цифри, за якими немає реального зростання
Українська медицина вже надто довго працює за принципом "якось буде", але "якось" — не має бути державною політикою і точно не під час війни, пише заслужена лікарка України Ольга Голубовська, критикуючи проєкт державного бюджету на 2027 рік у частині медицини. Лікувальні заклади залишаються на межі виживання, але це не може тривати вічно…
У проєкті держбюджету на наступний рік медичні видатки знову подають як безумовне досягнення: 292,5 млрд грн, на 35 млрд більше, ніж цього року. Але цей бюджет варто оцінювати не за кількістю заявлених мільярдів, а за їхньою реальною купівельною спроможністю.
Уряд прогнозує на 2027 рік інфляцію на рівні 9,3%. Отже, майже 24 млрд грн із заявленого збільшення підуть лише на компенсацію зростання цін. Реально фінансування охорони здоров’я зросте не на 13,6%, а приблизно на 3,9%.
І це оптимістичний розрахунок. Ліки, реагенти, медичне обладнання, витратні матеріали та енергоносії можуть дорожчати швидше за середню інфляцію. Тому значна частина "додаткових мільярдів" потрібна лише для того, щоб лікарні могли придбати приблизно те саме, що й роком раніше. Це не розвиток системи. Це спроба не допустити її подальшого фінансового виснаження.
Ще виразніше ситуацію показує Програма медичних гарантій. Її фінансування пропонують збільшити на 20,5 млрд грн. Однак приблизно 17,2 млрд із цієї суми поглине прогнозована інфляція. Отже, реальне збільшення коштів безпосередньо на лікування пацієнтів становитиме лише орієнтовно 3,3 млрд грн.
Саме з цих коштів лікарні повинні лікувати пацієнтів, закуповувати препарати та витратні матеріали, обслуговувати обладнання, оплачувати комунальні послуги й утримувати медичних працівників. І все це — під час війни, на тлі кадрового дефіциту, зростання вартості лікування та значно складніших станів пацієнтів.
Нам знову показують збільшення загальної суми, не відповідаючи на головне: чи відповідають тарифи НСЗУ реальній вартості медичної допомоги? Якщо тариф не покриває лікування, жодна презентація з мільярдами не змінить становище лікарні. Вона й надалі буде змушена економити, накопичувати борги або перекладати частину витрат на пацієнта.
Окремо уряд обіцяє довести середню зарплату лікаря спеціалізованої медичної допомоги до 30 тисяч гривень. Номінально це підвищення на 11,9%. Але після врахування прогнозної інфляції реальне зростання купівельної спроможності становитиме орієнтовно 2,4%. У цінах 2026 року це приблизно 640 гривень на місяць.
Ось справжня ціна гучної обіцянки. Не тисячі гривень реального підвищення, а 640 гривень, які лікар відчує після подорожчання товарів і послуг.
До того ж 30 тисяч — це поки лише бюджетний орієнтир. Заклади отримують кошти через тарифи НСЗУ, а вже їхні фінансові можливості визначають, скільки фактично зароблятимуть медики. Якщо тарифи залишаться економічно необґрунтованими, обіцянка підвищення може так і залишитися середньою цифрою на папері.
Важливо
У країні, де лікарі роками працюють із надмірним навантаженням і де дедалі гостріше бракує фахівців, таке "підвищення" не зупинить відтік кадрів. Не можна вимагати від людей європейської якості роботи, пропонуючи їм статистичне зростання доходів.
На цьому тлі особливо показовим є розподіл коштів між окремими програмами.
Фінансування "Доступних ліків" пропонують збільшити до 21,7 млрд грн. Це необхідне рішення, адже для мільйонів збіднілих українців реімбурсація стала єдиною можливістю регулярно отримувати препарати. Але цього року держава накопичила перед аптеками борг за вже видані пацієнтам ліки, наприкінці липня він становив приблизно 585 млн грн. Кошти довелося шукати у програмі "Скринінг здоров’я 40+", на яку у 2026 році передбачили 10 млрд грн. У серпні чверть цієї суми — 2,5 млрд грн — перерозподілили на Програму медичних гарантій.
Це дуже точно характеризує якість планування: спочатку на нову програму закладають величезну суму, а потім частину коштів терміново забирають, тому що їх бракує на базові медичні потреби.
Сам скринінг також далекий від початкових розрахунків. Програму планували для п’яти мільйонів людей, але станом на 9 вересня обстеження пройшли трохи більше ніж 663 тисячі. Попри це у бюджеті на 2027 рік на цю програму "Скриніг 40+" знову передбачають ті самі 10 млрд грн.
Після провального виконання програми та перерозподілу чверті її бюджету повторне виділення 10 млрд грн виглядає як механічне копіювання цифри. Держава знову спрямовує мільярди на розрахунки, які вже не підтвердилися практикою, тоді як лікарням бракує коштів на лікування, а аптеки місяцями чекають на компенсацію за видані пацієнтам препарати.
Ще один тривожний показник — скорочення видатків на медичну інфраструктуру. У початковому бюджеті на 2026 рік на публічні інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров’я передбачали 19,1 млрд грн. У проєкті на 2027 рік — 13,3 млрд. Тобто зменшили на 5,8 млрд грн.
Це кошти на реконструкцію лікарень, обладнання та розвиток медичних потужностей. Під час війни зменшувати такі інвестиції без чіткого пояснення — вкрай недалекоглядно. Лікарня не може надавати сучасну допомогу лише завдяки героїзму медиків. Для цього потрібні операційні, реанімації, лабораторії, обладнання та справні інженерні системи.
Проєкт цього держбюджету ще розглядатиме Верховна Рада. Але коригувати потрібно не тільки окремі цифри. Необхідно змінити сам принцип, за яким ефективність медичного бюджету вимірюють загальною сумою видатків.
За нинішніми розрахунками, медична система у 2027 році отримає не ресурс для розвитку, а трохи більше грошей для виживання. Лікарні знову намагатимуться вмістити лікування у тарифи, які не покривають його вартість. А пацієнт, як і раніше, доплачуватиме за бюджетний оптимізм із власної кишені.
Українська медицина вже надто довго працює за принципом "якось буде". Але "якось" — не має бути державною політикою і точно не під час війни.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо