Хибна тривога, суддя погарячкувала. Наскільки реальним є масове блокування сайтів в Україні?

блокування сайтів
Фото: Rocket VPN | В Україні вирішили заблокувати 426 інтернет-сайтів

Вранці 25 лютого стало відомо, що в Україні збираються заблокувати 426 інтернет-сайтів. До вечора з'ясувалося, що блокування визнаються недійсними і "сталася трагічна помилка". Фокус постарався розібратися у чому справа.

Національна комісія, яка здійснює держрегулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), повідомила провайдерам про необхідність закрити доступ до 426 сайтів.

Самій комісії цю вимогу передав слідчий відділ Голосіївського управління поліції в Києві. Поліція посилається, зі свого боку, на визначення слідчого судді Голосіївського районного суду Плахотнюка від 04.02.2021 по справі № 752/22980/20, в кримінальному провадженні №12020100010005155 від 17.12.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК. Стаття говорить, що "Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки карається позбавленням волі на термін від трьох до восьми років".

Рішення слідчого судді підлягає негайному виконанню, але воно може бути оскаржене в апеляційному суді протягом п'яти днів з дня оголошення.

Заборона 426 сайтів: хто потрапив в бан

Список солідний, ознайомитися з ним можна на сайті Нацкомісії, проте назви більшості ресурсів нічого пересічному користувачеві не скажуть, бо про багато він, скоріше за все навіть не чув.

Проте, в списку є кілька великих і добре відомих ресурсів: російський новинний сайт РБК, вінницькі "20 хвилин", сервіс блогів LiveJournal, який належить російській компанії Rambler & Co, сайт статистики Telegram-каналів TGStat, GitHub — найбільший веб-сервіс для хостингу IT-проектів і їх спільної розробки, сайт про криптовалюту Forklog, великий фінансовий ресурс "Банкі.ру", який пише про фінансові послуги, але не про політику — і навіть ігровий форум forum.bandits-clan.ru.

З приводу бана GitHub висловився навіть голова Мінціфри Михайло Федоров: він рішуче заявив, що готує відповідну заяву і даний ресурс заблокувати не дасть.

GitHub, Мінціфри, бан, Михайло Федоров, міністр
Міністр виявився проти рішення про бан GitHub

Також в списку є кілька сайтів, які не працюють зараз і, скоріше за все не працювали на момент рішення про блокування, але мають підозріло однакові назви, які звучать як: rovno.top; donbas.top; frankivsk.top; zhitomir.top та інші, названі у такому ж стилі: назва міста і однакові доменні імена.

Під заборону потрапили сайти, що належать Віктору Медведчуку: dneprlife.net; from-ua.com — що можна пояснити.

Але деякі сайти виявилися в списку по не цілком зрозумілих причин. Наприклад, сайт pogrebishche.in.ua, який час від часу публікує новини і зараз продається за скромні 550 доларів, або міський інтернет-портал Вінниці під назвою 20minut.ua.

І зовсім несподівано виявилися заблоковані сайт з пропозицією апартаментів для туристів на Кубі apartmentforrenthavana. Або китайський ресурс Bank of culture, який пише про культурні досягнення виключно Китаю і тільки китайською мовою, а також сайт дитячого садка Big Bird's Playhouse у Нью-Йорку.

Серед сайтів, що потрапили в список, є ресурси в доменах .ru, .ua, .com, .wiki, .org та інших.

Реакція заблокованих: "нахабне свавілля" та усунення конкурентів

Одним з перших відгукнувся редактор вінницького міського порталу "20 хвилин", Вадим Павлов, він заявив, що йому телефонують "з усіх куточків України" і цікавляться, чому їх сайт потрапив у чорний список. Він сприймає рішення суду і Нацкомісії як "тиск на редакцію і на незалежну журналістику".

"Наша редакція завжди була незалежною і стояла в опозиції до будь-якої влади в усі часи. Люди шоковані цим рішенням суду. Але думаю, що це просто прикра помилка. Юристи вже займаються цією справою. Наш сайт продовжує працювати у звичайному режимі і завжди буде доступний за запитом в Google "20 хвилин", — говорить Вадим Павлов.

Президент медіакорпорації RIA Олександр Човган, в яку входить і сайт 20minut.ua, каже, що це прямий тиск влади.

"Блокування 20minut.ua — це нахабне свавілля влади. У списку заблокованих сайтів дуже багато тих, які використовуються для брудного піару. Але наш сайт 20minut.ua знає кожен житель Вінниці, нам довіряють за чесні факти з 2005 року! Завдяки незалежності ми заслужили повагу і довіру мільйонів людей! Ми онлайн-ресурс №1 у Вінниці! А зараз нас намагаються заблокувати без пояснень?!" — обурюється Олександр Човган. Він також заявив, що юристи займаються цією справою і оскаржуватимуть постанову судді. А редакція сайту підключила світову спільноту.

Окремо Човган зазначив, що від слідчих редакція сайту і медіакорпорація загалом не отримувала ніяких повідомлень.

Шеф-редактор From-UA Іван Наріманов сказав, що редакція сайту не розуміє, з чим пов'язане рішення суду і чому ресурс опинився у "чорному" списку.

"Ми поняття не маємо, з чим може бути пов'язане таке рішення. Наші публікації, звичайно, подобаються не всім, і не повинні. Але стаття, яка фігурує в рішенні — шахрайство — дивує. Яке шахрайство? В якому шахрайстві може брати участь 426 самих різних сайтів, зокрема наш, соціально-політичний та інформаційний? Мені здається, справа виглядає банально ", — констатує Наріманов.

Український суд Наріманов назвав "прохідним двором з віконцем і написом "каса". Зізнався, що редакція поки не розуміє, що робити, оскільки навіть з текстом рішення немає можливості ознайомитися. І резюмував: "Діятимемо за обставинами, інтернет така штука, яку дуже важко задушити".

Редакція сайту Bits.Media, що також потрапив до "чорного списку", повідомила, що вже "направила звернення до Асоціації "Блокчейн України" для взаємодії з іншими компаніями галузі в з'ясуванні причин блокування".

"Це перше масштабне блокування криптовалютних сайтів українською владою. У Росії таку "розвага" прокуратура і суди освоїли вже шість років тому. На початку 2015 року сайт і форум Bits.media (тоді btcsec.com) і ще кілька криптовалютних сайтів були заблоковані за рішенням Невьянського міського суду Свердловської області. В результаті апеляції до вищестоячих судів, ініційованої засновником Bits.media, рішення визнали незаконним і блокування зняли. Кілька подібних справ виникало протягом наступних років", — повідомили на сайті.

Член правління Інтернет-асоціації України Олександр Глущенко висловив думку, що це може бути банальна спроба позбутися від конкурентів. Про що він і написав у соцмережах.

"У цьому списку є як мережа "зливних бачків", так і спроба підсунути цілком пристойні ресурси. І повне нерозуміння суддею чи Нацполіцією ні роботи інтернету, ні навіть логіки цього процесу. Додатково незрозуміло, до чого оператори телекомунікацій до якихось майнових прав, виникають у користувачів? Така практика має одну сторону: "під шумок" можна випиляти будь-якого конкурента, підсунувши його в таке рішення", — говорить він.

Олександр Глущенко, інтернет, блокування сайтів, скріншот
Коментар Олександра Глущенка — скріншот

Юридичний бік питання: "рішення неправомірне"

Як вважає юрист громадської організації "Лабораторія цифрової безпеки" Максим Дворовий, формулювання про "блокування майнових прав" взагалі не грунтується на українському законодавстві:

"Таке формулювання не ґрунтується на жодній з норм законодавства. Тому з точки зору міжнародних стандартів захисту прав людини і ст. 10 Європейської конвенції з прав людини блокування з таким формулюванням буде визнане таким, що не відповідає критерію "передбаченості законом".

Провайдери зобов'язані це виконувати, адже це — рішення суду. Але рішення неправомірне. Проблема конкретного формулювання з арештом майнових прав у нас в Україні виникає вже не вперше. Одна справа, про блокування Enigma, вже комуніковане в Європейський суд з прав людини. Є навіть рішення апеляційних судів, які говорять, що використання такого формулювання для блокування сайтів є неправомірним. Але судова практика залишається непослідовною", — заявляє юрист.

Юрист Ростислав Кравець впевнений, що закрити Telegram-канали у влади не вийде з технічної точки зору. А ось сайти блокувати можуть.

"Закрити взагалі весь Telegram як соцмережу вже намагалася Росія, цілий рік на це витратила, але нічого не добилася. А що говорити про Україну, яка хоче заборонити навіть не сам ресурс, а окремі Telegram-канали? Цього зробити не вийде. Провайдери навіть при всьому бажанні не зможуть виконати волю СБУ, просто немає такої технічної можливості. А ось до інтернет-сайтів провайдери справді можуть заборонити доступ", — зазначає Кравець.

Пояснення МВС і прокуратури: "суддя помилилася"

Вже через кілька годин після повідомлення про блокування Антон Геращенко, заступник міністра МВС, повідомив, що взагалі сталося і хто ініціював бан такої кількості сайтів. Виявилося, що виною всьому якийсь Олександр Пан, зернотрейдер і відома особа у сфері IT-стартапів.

17 грудня 2020 року Олександр Пан звернувся в поліцію зі скаргою на нібито скоєні проти нього шахрайські дії, тому що, за словами Геращенко, йому не сподобалося, що "про нього писали на різних інтернет-сайтах в різний час, називаючи його шахраєм і пройдисвітом, а також іншими неприємними епітетами".

Заяву зареєстрували, після чого Олександр Пан і його адвокати звернулися до Голосіївського районного суду з вимогою накласти арешт на сотні інтернет-сайтів, які в різний час щось про нього писали.

Далі Антон Геращенко описує розвиток подій так:

"Система розподілу справ, якою свого часу дуже пишалися реформатори судової системи, розподіляє справу на суддю Катерину Григорівну Плахотнюк. Суддя Плахотнюк, 4 лютого 2021, виносить рішення про визнання 426 інтернет-сайтів, які розміщували вищеперелічені матеріали, що принижують честь і гідність А. П., тобто — "знаряддям злочину", і накладає на них арешт. Далі, необгрунтоване рішення суду направляється слідчому поліції, а також у Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації", — розповідає Геращенко і повідомляє, що поліція вже відкликала свій супровідний лист до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

"Кримінальне провадження буде витребуване до Головного слідчого управління з метою проведення ґрунтовної перевірки і, у випадку відсутності складу злочину, а також за рішенням слідчого та прокурора, буде закрито відповідно до передбаченої КПК процедурою", — обіцяє Геращенко. А щодо судді Плахотнюк, на його думку, "особами, які постраждали від винесення необгрунтованого і довільного рішення про накладення арешту на 426 інтернет-сайтів, повинна бути внесена скарга до Вищої ради правосуддя для подальшого вивчення питання про відповідність судді займаній посаді".

Також, резюмував Геращенко, з Олександром Паном "буде проведена окрема бесіда".

Тоді ж стало відомо, що Нацполіція і прокуратура подадуть апеляцію на рішення Голосіївського районного суду Києва, яке зобов'язує всіх операторів і провайдерів телекомунікацій, внесених до відповідного реєстру на сайті НКРЗІ, заблокувати доступ користувачів до 426 сайтів.

"За заявою громадянина поліція в установленому порядку внесла відомості в ЄРДР. Заявник же звернувся самостійно до суду. Суд без участі поліції та прокуратури виніс ухвалу і направив її в поліцію", — заявило джерело в правоохоронних органах, але зазначило, що прокуратура і Нацполіція України не зверталися з суду з цього приводу.

"Будуть оскаржувати цю ухвалу в установленому законом порядку", — сказало джерело.

Думка соцмереж: важливі моменти

Перше. У соцмережах вважають, що це хоч і прикрий інцидент, який ніби як вже й успішно вирішилася, але прецедент був створений. Олександр Пан, подаючи заяву, додала список ресурсів, які, на його думку, про нього писали і ображали, і їх було кілька десятків — проте закриті в результаті були понад чотири сотні, включаючи сайти, які він взагалі не згадував. І Нацкомісія опублікувала повідомлення про це рішення на своєму сайті, повідомивши провайдерів. Що навряд було б можливо без відома можновладців.

Друге. Новина про блокування з'явилася відразу після звістки про розпорядження блокувати в Україні Telegram-канали на вимогу СБУ. До того ж з точно таким самим формулюванням — а це може означати, що спецслужби скористалися позовом Пана, щоб відпрацювати технологію блокування сайтів за рішенням суду. І не виключено, що це може статися знову, тільки з успішнішим результатом. І тоді під каток можуть потрапити не тільки дитячий садок з Нью-Йорка, або міський портал Вінниці, а й відоміші сайти, які мають величезну аудиторію і впливають на громадську думку.

Третє. Про всяк випадок досвідчені користувачі вже дали кілька порад, як обійти блокування.

Максим Войтенко, журналіст, блокування сайтів, скріншот
Коментар Максима Войтенко — скріншот

Втім, деякі заявили, що блокування не завадило б, тільки підходити до нього варто обачніше.

блокування сайтів, коментар, скріншот
Коментар Максима Дворового — скріншот
блокування сайтів, Владислав Бовсуновський, скріншот
Коментар Владислава Бовсуновського — скріншот
Оксана Романюк, коментар, блокування сайтів, інтернет — скріншот
Коментар Оксани Романюк — скріншот