Хибна тривога, суддя погарячкувала. Наскільки реальним є масове блокування сайтів в Україні?

Національна комісія, яка здійснює держрегулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), повідомила провайдерам про необхідність закрити доступ до 426 сайтів.

Самій комісії цю вимогу передав слідчий відділ Голосіївського управління поліції в Києві. Поліція посилається, зі свого боку, на визначення слідчого судді Голосіївського районного суду Плахотнюка від 04.02.2021 по справі № 752/22980/20, в кримінальному провадженні №12020100010005155 від 17.12.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК. Стаття говорить, що "Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки карається позбавленням волі на термін від трьох до восьми років".

Рішення слідчого судді підлягає негайному виконанню, але воно може бути оскаржене в апеляційному суді протягом п'яти днів з дня оголошення.

Заборона 426 сайтів: хто потрапив в бан

Список солідний, ознайомитися з ним можна на сайті Нацкомісії, проте назви більшості ресурсів нічого пересічному користувачеві не скажуть, бо про багато він, скоріше за все навіть не чув.

Проте, в списку є кілька великих і добре відомих ресурсів: російський новинний сайт РБК, вінницькі "20 хвилин", сервіс блогів LiveJournal, який належить російській компанії Rambler & Co, сайт статистики Telegram-каналів TGStat, GitHub — найбільший веб-сервіс для хостингу IT-проектів і їх спільної розробки, сайт про криптовалюту Forklog, великий фінансовий ресурс "Банкі.ру", який пише про фінансові послуги, але не про політику — і навіть ігровий форум forum.bandits-clan.ru.

З приводу бана GitHub висловився навіть голова Мінціфри Михайло Федоров: він рішуче заявив, що готує відповідну заяву і даний ресурс заблокувати не дасть.

Також в списку є кілька сайтів, які не працюють зараз і, скоріше за все не працювали на момент рішення про блокування, але мають підозріло однакові назви, які звучать як: rovno.top; donbas.top; frankivsk.top; zhitomir.top та інші, названі у такому ж стилі: назва міста і однакові доменні імена.

Під заборону потрапили сайти, що належать Віктору Медведчуку: dneprlife.net; from-ua.com — що можна пояснити.

Але деякі сайти виявилися в списку по не цілком зрозумілих причин. Наприклад, сайт pogrebishche.in.ua, який час від часу публікує новини і зараз продається за скромні 550 доларів, або міський інтернет-портал Вінниці під назвою 20minut.ua.

І зовсім несподівано виявилися заблоковані сайт з пропозицією апартаментів для туристів на Кубі apartmentforrenthavana. Або китайський ресурс Bank of culture, який пише про культурні досягнення виключно Китаю і тільки китайською мовою, а також сайт дитячого садка Big Bird's Playhouse у Нью-Йорку.

Серед сайтів, що потрапили в список, є ресурси в доменах .ru, .ua, .com, .wiki, .org та інших.

Реакція заблокованих: "нахабне свавілля" та усунення конкурентів

Одним з перших відгукнувся редактор вінницького міського порталу "20 хвилин", Вадим Павлов, він заявив, що йому телефонують "з усіх куточків України" і цікавляться, чому їх сайт потрапив у чорний список. Він сприймає рішення суду і Нацкомісії як "тиск на редакцію і на незалежну журналістику".

"Наша редакція завжди була незалежною і стояла в опозиції до будь-якої влади в усі часи. Люди шоковані цим рішенням суду. Але думаю, що це просто прикра помилка. Юристи вже займаються цією справою. Наш сайт продовжує працювати у звичайному режимі і завжди буде доступний за запитом в Google "20 хвилин", — говорить Вадим Павлов.

Президент медіакорпорації RIA Олександр Човган, в яку входить і сайт 20minut.ua, каже, що це прямий тиск влади.

"Блокування 20minut.ua — це нахабне свавілля влади. У списку заблокованих сайтів дуже багато тих, які використовуються для брудного піару. Але наш сайт 20minut.ua знає кожен житель Вінниці, нам довіряють за чесні факти з 2005 року! Завдяки незалежності ми заслужили повагу і довіру мільйонів людей! Ми онлайн-ресурс №1 у Вінниці! А зараз нас намагаються заблокувати без пояснень?!" — обурюється Олександр Човган. Він також заявив, що юристи займаються цією справою і оскаржуватимуть постанову судді. А редакція сайту підключила світову спільноту.

Окремо Човган зазначив, що від слідчих редакція сайту і медіакорпорація загалом не отримувала ніяких повідомлень.

Шеф-редактор From-UA Іван Наріманов сказав, що редакція сайту не розуміє, з чим пов'язане рішення суду і чому ресурс опинився у "чорному" списку.

"Ми поняття не маємо, з чим може бути пов'язане таке рішення. Наші публікації, звичайно, подобаються не всім, і не повинні. Але стаття, яка фігурує в рішенні — шахрайство — дивує. Яке шахрайство? В якому шахрайстві може брати участь 426 самих різних сайтів, зокрема наш, соціально-політичний та інформаційний? Мені здається, справа виглядає банально ", — констатує Наріманов.

Український суд Наріманов назвав "прохідним двором з віконцем і написом "каса". Зізнався, що редакція поки не розуміє, що робити, оскільки навіть з текстом рішення немає можливості ознайомитися. І резюмував: "Діятимемо за обставинами, інтернет така штука, яку дуже важко задушити".

Редакція сайту Bits.Media, що також потрапив до "чорного списку", повідомила, що вже "направила звернення до Асоціації "Блокчейн України" для взаємодії з іншими компаніями галузі в з'ясуванні причин блокування".

"Це перше масштабне блокування криптовалютних сайтів українською владою. У Росії таку "розвага" прокуратура і суди освоїли вже шість років тому. На початку 2015 року сайт і форум Bits.media (тоді btcsec.com) і ще кілька криптовалютних сайтів були заблоковані за рішенням Невьянського міського суду Свердловської області. В результаті апеляції до вищестоячих судів, ініційованої засновником Bits.media, рішення визнали незаконним і блокування зняли. Кілька подібних справ виникало протягом наступних років", — повідомили на сайті.

Член правління Інтернет-асоціації України Олександр Глущенко висловив думку, що це може бути банальна спроба позбутися від конкурентів. Про що він і написав у соцмережах.

"У цьому списку є як мережа "зливних бачків", так і спроба підсунути цілком пристойні ресурси. І повне нерозуміння суддею чи Нацполіцією ні роботи інтернету, ні навіть логіки цього процесу. Додатково незрозуміло, до чого оператори телекомунікацій до якихось майнових прав, виникають у користувачів? Така практика має одну сторону: "під шумок" можна випиляти будь-якого конкурента, підсунувши його в таке рішення", — говорить він.

Юридичний бік питання: "рішення неправомірне"

Як вважає юрист громадської організації "Лабораторія цифрової безпеки" Максим Дворовий, формулювання про "блокування майнових прав" взагалі не грунтується на українському законодавстві:

"Таке формулювання не ґрунтується на жодній з норм законодавства. Тому з точки зору міжнародних стандартів захисту прав людини і ст. 10 Європейської конвенції з прав людини блокування з таким формулюванням буде визнане таким, що не відповідає критерію "передбаченості законом".

Провайдери зобов'язані це виконувати, адже це — рішення суду. Але рішення неправомірне. Проблема конкретного формулювання з арештом майнових прав у нас в Україні виникає вже не вперше. Одна справа, про блокування Enigma, вже комуніковане в Європейський суд з прав людини. Є навіть рішення апеляційних судів, які говорять, що використання такого формулювання для блокування сайтів є неправомірним. Але судова практика залишається непослідовною", — заявляє юрист.

Юрист Ростислав Кравець впевнений, що закрити Telegram-канали у влади не вийде з технічної точки зору. А ось сайти блокувати можуть.

"Закрити взагалі весь Telegram як соцмережу вже намагалася Росія, цілий рік на це витратила, але нічого не добилася. А що говорити про Україну, яка хоче заборонити навіть не сам ресурс, а окремі Telegram-канали? Цього зробити не вийде. Провайдери навіть при всьому бажанні не зможуть виконати волю СБУ, просто немає такої технічної можливості. А ось до інтернет-сайтів провайдери справді можуть заборонити доступ", — зазначає Кравець.

Пояснення МВС і прокуратури: "суддя помилилася"

Вже через кілька годин після повідомлення про блокування Антон Геращенко, заступник міністра МВС, повідомив, що взагалі сталося і хто ініціював бан такої кількості сайтів. Виявилося, що виною всьому якийсь Олександр Пан, зернотрейдер і відома особа у сфері IT-стартапів.

17 грудня 2020 року Олександр Пан звернувся в поліцію зі скаргою на нібито скоєні проти нього шахрайські дії, тому що, за словами Геращенко, йому не сподобалося, що "про нього писали на різних інтернет-сайтах в різний час, називаючи його шахраєм і пройдисвітом, а також іншими неприємними епітетами".

Заяву зареєстрували, після чого Олександр Пан і його адвокати звернулися до Голосіївського районного суду з вимогою накласти арешт на сотні інтернет-сайтів, які в різний час щось про нього писали.

Далі Антон Геращенко описує розвиток подій так:

"Система розподілу справ, якою свого часу дуже пишалися реформатори судової системи, розподіляє справу на суддю Катерину Григорівну Плахотнюк. Суддя Плахотнюк, 4 лютого 2021, виносить рішення про визнання 426 інтернет-сайтів, які розміщували вищеперелічені матеріали, що принижують честь і гідність А. П., тобто — "знаряддям злочину", і накладає на них арешт. Далі, необгрунтоване рішення суду направляється слідчому поліції, а також у Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації", — розповідає Геращенко і повідомляє, що поліція вже відкликала свій супровідний лист до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

"Кримінальне провадження буде витребуване до Головного слідчого управління з метою проведення ґрунтовної перевірки і, у випадку відсутності складу злочину, а також за рішенням слідчого та прокурора, буде закрито відповідно до передбаченої КПК процедурою", — обіцяє Геращенко. А щодо судді Плахотнюк, на його думку, "особами, які постраждали від винесення необгрунтованого і довільного рішення про накладення арешту на 426 інтернет-сайтів, повинна бути внесена скарга до Вищої ради правосуддя для подальшого вивчення питання про відповідність судді займаній посаді".

Також, резюмував Геращенко, з Олександром Паном "буде проведена окрема бесіда".

Тоді ж стало відомо, що Нацполіція і прокуратура подадуть апеляцію на рішення Голосіївського районного суду Києва, яке зобов'язує всіх операторів і провайдерів телекомунікацій, внесених до відповідного реєстру на сайті НКРЗІ, заблокувати доступ користувачів до 426 сайтів.

"За заявою громадянина поліція в установленому порядку внесла відомості в ЄРДР. Заявник же звернувся самостійно до суду. Суд без участі поліції та прокуратури виніс ухвалу і направив її в поліцію", — заявило джерело в правоохоронних органах, але зазначило, що прокуратура і Нацполіція України не зверталися з суду з цього приводу.

"Будуть оскаржувати цю ухвалу в установленому законом порядку", — сказало джерело.

Думка соцмереж: важливі моменти

Перше. У соцмережах вважають, що це хоч і прикрий інцидент, який ніби як вже й успішно вирішилася, але прецедент був створений. Олександр Пан, подаючи заяву, додала список ресурсів, які, на його думку, про нього писали і ображали, і їх було кілька десятків — проте закриті в результаті були понад чотири сотні, включаючи сайти, які він взагалі не згадував. І Нацкомісія опублікувала повідомлення про це рішення на своєму сайті, повідомивши провайдерів. Що навряд було б можливо без відома можновладців.

Друге. Новина про блокування з'явилася відразу після звістки про розпорядження блокувати в Україні Telegram-канали на вимогу СБУ. До того ж з точно таким самим формулюванням — а це може означати, що спецслужби скористалися позовом Пана, щоб відпрацювати технологію блокування сайтів за рішенням суду. І не виключено, що це може статися знову, тільки з успішнішим результатом. І тоді під каток можуть потрапити не тільки дитячий садок з Нью-Йорка, або міський портал Вінниці, а й відоміші сайти, які мають величезну аудиторію і впливають на громадську думку.

Третє. Про всяк випадок досвідчені користувачі вже дали кілька порад, як обійти блокування.

Втім, деякі заявили, що блокування не завадило б, тільки підходити до нього варто обачніше.