"8,2 млрд грн збитків": ще три колишніх топ-чиновники ПриватБанку отримали підозри

ПриватБанк, справа ПриватБанку, приватбанк, підозри, націоналізація, відділення приватбанк
Фото: prostomob.com | ПриватБанк

НАБУ і САП вручили підозри екс-голові правління Олександру Дубілету, його заступнику та керівнику міжбанківських операцій.

Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова написала на своїй сторінці у Facebook про те, що вона вирішила санкціонувати ще три підозри колишнім посадовим особам ПриватБанку.

"8 млрд грн — саме такий розмір збитків завдало керівництво тоді ще недержавного ПриватБанку громадянам України у 2016 році, а станом на сьогодні і державному бюджету країни. Точніше кажучи кримінально-процесуальною мовою, детективи і прокурори підозрюють Голову правління в скоєнні цього злочину", — написала Венедіктова.

Також вона пояснила, у чому конкретно правоохоронці підозрюють деяких топ-менеджерів ПриватБанку.

"У 2015 році НБУ за власною ініціативою здійснило перевірку 20-ти найбільших банків України і в тому числі, звичайно, найбільшого — ПриватБанку. У ході перевірки з'ясувалося, що необхідна сума докапіталізації банку становить (на хвилиночку) 113,1 млрд грн. Якщо коротко, то основна і базова причина "захворюваності" установи полягала в тому, що на думку фахівців з НБУ, 90% кредитного портфеля були в ризику через те, що ці кредити були видані особам, які тісно пов'язані з колишніми власниками банку", — зазначила Венедіктова.

Пізніше, 16 грудня 2016 року, колишні власники банку в письмовому вигляді звернулися до прем'єр-міністра України з проханням придбати акції ПриватБанку державою.

Тобто, за словами Венедіктової, голова правління (Олександр Дубілет), заступник голови правління/керівник казначейства банку та начальник департаменту міжбанківських операцій казначейства банку нібито "добре розуміли", що незабаром втратять контроль над грошима банку, що нібито підштовхнуло їх "розтратити гроші банку".

"Посадові особи ПриватБанку ухвалили рішення про незаконне списання грошових зобов'язань іноземних товариств перед банком і за рахунок коштів цього ж банку. Технічно керівництвом у цьому випадку було прийнято рішення про заміну боржника: замість вищезазначених іноземних товариств віддавати борги ПриватБанку тепер повинна була пов'язана з банком фірма Claresholm Marketing LTD", — написала Венедіктова.

За словами генпрокурора, у розпорядженні слідства нібито є всі необхідні докази, у тому числі: підписані "заднім числом" документи, інформація про внесення неправдивих даних у бухгалтерську звітність тощо.

Також генпрокурор написала, що детективи і прокурори вручили голові правління підозру в розтраті грошових коштів ПриватБанку шляхом виплати 16 грудня 2016 року нібито необгрунтованої додаткової премії пов'язаній з банком юрособі ПрАТ "СК Інгосстрах".

"Слідчі органи вважають, що посадові особи банку станом на дату реалізації свого злочинного плану були добре обізнані про прийняте рішення НБУ щодо пов'язаності ПриватБанку і "СК Інгосстрах". Таке рішення НБУ прийняло 13.12.2016. Детективи і прокурори мали у своєму розпорядженні докази того, що рішення кредитного комітету від 15.01.2014 насправді було підготовлене і, простіше кажучи, відправлене на принтер у грудні 2016. У цьому випадку мова йде про збитки в розмірі близько 136 млн грн", — написала Венедіктова.

Пізніше прес-служба НАБУ повідомила, що представники їхнього відомства разом з прокурорами САП вручили підозри трьом колишнім посадовим особам ПриватБанку.

Нагадаємо, що 22 лютого 2021 року НАБУ повідомило, що генеральний прокурор Ірина Венедіктова погодила повідомлення про підозру Володимира Яценка, колишнього заступника голови правління ПриватБанку. У НАБУ розповіли, що Яценко спробував покинути країну на приватному літаку. Він вилетів з Дніпра і хотів потрапити до Відня, проте представники відомства звернулися до Державіаслужби, після чого літак посадили в аеропорту "Бориспіль" під Києвом.

Пізніше Яценка випустили із СІЗО під заставу в 52 млн грн.

Фокус розповідав, хто такий Володимир Яценко і що відомо про "справу ПриватБанку".