Не по феншую. Як "Мотор Січ" посварила Україну і Китай

Мотор Січ — вертольотобудування, авіадвигуни
Фото: Wikipedia/Freeman88 | Стенд корпорації Мотор Січ

Україна сказала "ні" китайським інвесторам і оголосила про націоналізацію одного з найбільших оборонних підприємств. Кому дістанеться "Мотор Січ", до чого призведе зрив мільярдної угоди і у що виллється назрілий через неї конфлікт між Україною і Китаєм, розбирався Фокус.

4 березня голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що Верховна Рада має намір націоналізувати корпорацію "Мотор Січ". Китайська сторона, зі свого боку, підтвердила намір стягнути з України через міжнародний арбітраж збитки від розірваної угоди. Зазначена сума збитку 3,6 млрд доларів. На кону величезна сума і відносини з великим міжнародним партнером.

"Мотор Січ" потрібна всім і не дістанеться нікому?

Підприємство "Мотор Січ", яке займається розробкою авіаційних газотурбінних двигунів для літаків і вертольотів, для України є стратегічним. Авторитет і популярність здобуло за часів СРСР, вважалося одним з кращих у своїй сфері тоді і зберегло лідерські позиції досі. Корпорація виробляє авіадвигуни для вертольотів Мі-8, Мі-17, Ка-226, літаків Ан-70, Ан-124, Ан-140, Ан-148, Як-130, агрегати для перекачування газу та енергетичне обладнання.

Найбільший інтерес "Мотор Січ" викликає у китайського ВПК. З 2015 року бізнесмени і воєнспеци з КНР намагаються отримати контроль над корпорацією, і частково досягли успіху.

Частково — бо акції "Мотор Січ" вже три роки знаходяться під арештом за клопотанням слідчого СБУ "з метою збереження речових доказів" у відкритій у липні 2017 року кримінальній справі. Звинувачення неабиякі: "Досудовим розслідуванням встановлено, що з 2016 року дотепер невстановлені особи з числа нинішніх і колишніх посадовців і кінцевих бенефіціарів власників" Мотор Січі ", діючи за попередньою змовою між собою з метою ослаблення держави шляхом руйнування зазначеного підприємства (...), здійснили ряд угод купівлі-продажу контрольного пакета акцій товариства на користь іноземних компаній, які мають намір перемістити активи і виробничі потужності товариства за межі України, що призведе до його ліквідації і знищення", — йдеться в ухвалі суду про арешт акцій. З тих пір АМКУ регулярно відхиляє заявки на придбання решти цінних паперів.

На тлі китайської активності майбутнім корпорації зацікавилися американці (що, мабуть, не випадково, якщо взяти до уваги протистояння, яке розгортається між двома супердержавами). США виступили проти китайського впливу на "Мотор Січ", і це стало сигналом для України. Українська влада заявила про те, що контрольний пакет корпорації ніколи не дістанеться іноземцям ("Ніколи. Не при мені. ...За мого президентства точно ні", — підкреслив президент Зеленський в гучному інтерв'ю НВО). Рішення про націоналізацію підприємства, яке прийняли після цього, різко розкритикували в Пекіні.

Кому дістанеться "Мотор Січ", до чого призведе зрив мільярдної угоди і назрілий через неї конфлікт між Україною і Китаєм, розбирався Фокус.

Мотор Січ, вертольоти, вертольотобудування, технології
АТ "Мотор Січ" має власну програму вертольотобудування, в яку включені всі етапи: від проектування і розробки до виготовлення та випробувань вертолітної техніки
Фото: motorsich.com

Китайський слід і гучні звинувачення

Вперше китайці "зайшли" в "Мотор Січ" у 2016 році. Тоді компанія Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment купила 76% акцій у директора підприємства В'ячеслава Богуслаєва. Угода пройшла без схвалення Антимонопольного комітету. Крім того, СБУ заявила, що китайці планували знищити "Мотор Січ", а все виробництво перевести на свою територію. Тому у 2018 році 56% акцій компанії арештував суд.

З угодою пов'язаний і харківський бізнесмен Олександр Ярославський. Його DCH Group разом зі Skyrizon є партнерами у покупці "Мотор Січі". У серпні 2020 року ці фірми спільно звернулися до Антимонопольного комітету про придбання акцій підприємства. Вже тоді президент Володимир Зеленський спільно з Радою національної безпеки і оборони (РНБО) і СБУ почали вимагати від Кабінету міністрів захистити економічні інтереси держави і не допустити будь-яких угод з китайцями.

Не останню роль у цьому процесі зіграли США. Для Вашингтона основною метою було не допустити отримання китайцями технології виробництва авіаційних двигунів і використовувати їх у своїх військових інтересах. Тому в січні 2021 року Вашингтон ввів проти Skyrizon санкції, а екс-голова Держдепу США Майк Помпео назвав китайські інвестиції в українське підприємство "зловмисними".

Однак Китай не збирався відступати, тому запропонував Україні віддати 25% акцій "Мотор Січі" для загального управління. У 2019 з "Укроборонпром" підписали відповідний документ. Але Антимонопольний комітет не схвалив його, вважаючи, що оборонний концерн після такого рішення сам може потрапити під американські санкції.

"Для Китаю унікальність "Мотор Січі" у тому, що у наших двигунів оптимальне співвідношення ціни і якості. Не найгірше у світі. Ми можемо виробляти повний цикл у виробництві вертольотів. Для Китаю це важливо, тому що у них вертолітної школи немає взагалі", — розповідає Фокусу військовий експерт Олег Жданов, пояснюючи інтерес азійських бізнесменів до українського підприємства.

Жорстка відповідь і перше китайське попередження

Щоб не нагнітати відносини з американцями прийняли рішення "Мотор Січ" націоналізувати — і секретар Радбезу Олексій Данилов стверджує, що йдеться про повернення підприємства у власність українського народу законним способом відповідно до чинного законодавства. У керівній фракції "Слуга народу" обіцяють найближчим часом внести відповідний законопроект.

Незадоволеним у цій ситуації залишився Китай. Крім того, що китайські підприємці позбавляються своїх акцій, проти Skyrizon також введені українські санкції на три роки, що обмежують ведення бізнесу в країні.

"Ми вже подали і готуємося подати ще ряд судових позовів як в Україні, в Китаї, так і на міжнародному рівні. Ми рішуче захищатимемо та охоронятимемо законні права китайських інвесторів", — йдеться в оперативно випущеній заяві компанії.

Захищати своїх громадян став і уряд Китаю. На початку лютого МЗС України отримав ноту від колег з КНР. Там стурбовані діями української влади стосовно китайських бізнесменів.

Мотор Січ — скріншот
Звернення керівництва АТ "Мотор Січ" до співробітників і акціонерів підприємства
Фото: motorsich.com

Конфлікт на кілька років?

У політичних колах прогнозують, що без міжнародних наслідків для України розірвання угоди з Китаєм і процес націоналізації "Мотор Січі" не пройде. Питання про те, чи зможе держава виграти міжнародний суд, залишається відкритим. Але є думки, що на стороні Києва будуть США і Євросоюз, які підтримують рішення націоналізувати "Мотор Січ".

"Ця ситуація дає Україні шанс для глибшого співробітництва з Вашингтоном. Але навряд це позитивно впливатиме на китайсько-українські відносини", — вважає Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.

Опитані Фокусом експерти підтримують повернення підприємства у держвласність.

"Україна діє в своїх інтересах. І управління "Мотор Січ" китайцями приносить ряд небезпек для нацбезпеки країни", — коментує Юрій Пойта, керівник секції Азійсько-Тихоокеанського регіону New Geopolitics Research Network.

Експерт не виключає, що Китай спробує підключити своїх лобістів у Києві для впливу на ситуацію, але це буде неефективним кроком. Залишається варіант з санкціями, які можуть нести небезпеку вже для української економіки. Адже вітчизняний ринок багато у чому залежний від китайського — експорт становить близько 9 млрд дол.

"Китаю не подобається ситуація, що склалася, але я не думаю, що станеться якесь погіршення у відносинах", — прогнозує Пойта.

І навіть минулотижневий візит китайських підприємців до анексованого Криму не стане каменем спотикання між державами. Хоча українська сторона і висловила своє обурення, на що Пекін попросив "не політизувати" співпрацю китайських компаній з півостровом. А під час зустрічі із заступником міністра закордонних справ Євгенія Єніна посол КНР в Україні Фань Сяньжун пояснив, що офіційний Пекін не має ніякого стосунку до цієї поїздки.

Експерт Михайло Пашков вважає, що найближчі два роки діалог між Україною і Китаєм буде непростим. Чималу роль у цьому зіграють Штати і Росія — остання активно демонструватиме Китаю, що є надійним партнером і виступає повністю на стороні Пекіна. Чи подіє це на китайців, поки складно сказати. Але точно можна відповісти, що там також не готові розривати відносини з Україною. Адже ми для них є трампліном до Європи, говорить Пашков. А ринки Східної Європи грають зараз для Пекіна важливу роль.

торгівля зброєю, імпорт зброї, експорт зброї, озброєння, діаграма, SIPRI
Діаграма: найбільші гравці на ринку озброєнь за останні 5 років
Фото: sipri.org

Китай, Держдеп і "хижацькі інвестиції"

Чому так важливі для Китаю українські авіадвигуни та українські технології? І чи можна допустити, що Україна, відмовляючись продавати "Мотор Січ", відстоює не тільки свої інтереси, але і стає учасницею протистояння США і Китаю? Де наше місце у цій великій грі?

Відповідно до опублікованого днями звіту SIPRI (Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем світу), в останні 5 років Китай був найбільшим імпортером зброї у Східній Азії. У 2016-20 роках на частку КНР припадало 4,7% світового імпорту зброї — таким чином, країна стала найбільшим імпортером зброї у Східній Азії.

При цьому Китай сам — п'ятий за величиною постачальник зброї, його частка в сукупному світовому експорті озброєнь — 5.2%. Найбільші одержувачі китайського зброї — Пакистан, Бангладеш і Алжир. А в імпорті озброєнь країнами Африки на південь від Сахари частка Китаю становила 20%.

Введені США антикитайські санкції і наступна заява Держдепартаменту не випадкові. "Хижацькі інвестиції Skyrizon і придбання технологій в Україні є неприйнятним ризиком перенаправлення на військові цілі в КНР, — йдеться у заяві Держдепу. — Skyrizon активно скуповує інтелектуальну власність і технології для розвитку ключових військових можливостей, що загрожують національній безпеці США — зокрема здатності розробляти, виробляти або обслуговувати авіаційні двигуни, супутники і крилаті ракети".

Мотор Січ, відносини України і Китаю
Українська вертолітна техніка — предмет міжнародного інтересу
Фото: motorsich.com

Як Китай міг би використовувати українські технології у своєму протистоянні з США (в цій нового різновиду холодній війні)?

Експерт київського Центру армії, конверсії та роззброєння Ігор Левченко у коментарі по цій темі відзначав, що інтерес для Пекіна представляють не так виробничі потужності "Мотор Січ", як технології. "Богуслаєв якимось чином примудрився отримати і ліцензії на технології державного конструкторського бюро "Івченко-Прогрес", яке розробляє двигуни. Тепер власник "Мотор Січі" фактично може розпоряджатися державними стратегічними технологіями", — констатував Левченко у матеріалі DW.

Українські двигуни потрібні Китаю для створення власного важкого транспортного військового вертольота з ударними можливостями, і для комплектації навчально-бойових літаків (вже закуповуються). Але імовірно, найбільш цікавий для китайського ВПК створений українськими інженерами двигун для дозвукових цивільних безпілотних літальних апаратів МС-400.

Мотор Січ, авіадвигун, двигун МС400
Турбореактивний двоконтурний двигун МС-400 — ласий шматок для китайців?
Фото: motorsich.com

"Він розроблявся свого часу як двигун для крилатих ракет. Цілком імовірно, США побоюються, що ці розробки можуть прискорити китайську програму будівництва крилатих ракет нового покоління", — пояснює дослідник військової авіації з Міжнародного інституту стратегічних досліджень Дуглас Баррі.

Ці ж двигуни вкрай цікаві для Ірану. І взагалі, зазначає експерт з Лондона, Китай може експортувати цю військову продукцію вже в інші країни — "які вважають США своїми противниками". А це вже загрожує звинуваченням у порушенні Договору про обмеження систем протиракетної оборони, до якого у 1997 році приєдналася Україна — ще один привід насторожитися.