"Зачистка патріотів" чи переділ впливу? Чому "Нацкорпус" в Харкові затримали саме зараз

5 серпня Служба безпеки України після серії обшуків в Харкові затримала сімох представників місцевого осередку націоналістичної праворадикальної організації "Національний корпус", яких підозрюють в рекеті місцевих бізнесменів. Всіх сімох доставили до Києва, де Шевченківський районний суд на засіданні, яке тривало з 6 по 7 серпня, обрав їм запобіжний захід у вигляді утримання під вартою в СІЗО без права внесення застави.

Вже під час засідання СБУ опублікувала фрагменти телефонних розмов, у яких одні люди вимагали від інших — імовірно, бізнесменів — гроші і погрожували фізичною розправою ("Я тебе поховаю", "Посадимо тебе на пляшку" і т.д.). У відомстві запевняють, що вимагачами на записах є саме затримані в Харкові представники "Нацкорпусу". У самій організації Фокусу провадження проти відправлених в СІЗО їх представників назвали "сфальсифікованим".

Паралельно із засіданням щодо обрання запобіжного заходу під будівлею Шевченківського суду проходила акція прихильників затриманих, під час якої лідер "Нацкорпусу" Андрій Білецький заявив, що якщо суд вирішить відправити їх соратників під варту — "буде гаряче".

Фокус зібрав всі деталі цієї історії та поспілкувався з експертами, щоб розібратися, які можуть бути реальні причини цього затримання і чим ця історія може обернутися у майбутньому.

"Нацкорпус" і Арсен Аваков: "притча во язиціх"

Директор Українського інституту політики Руслан Бортник в коментарі Фокусу зазначає, що "Національний корпус" традиційно пов'язують з колишнім міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Однак політолог не схильний називати Нацкорпус "структурою ексглави МВС", зазначаючи, що у міністерства досить серйозний вплив на всі організації та підрозділи у його структурі. Йдеться і про "Азов", який є частиною Нацгвардії. Саме на базі Азовського руху у жовтні 2016 року було сформовано "Національний корпус"

"Аваков використовував "Нацкорпус" для забезпечення контролю над вулицею. Але ми ж розуміємо, що ця організація не має монополії на вулицю, існує досить багато інших організацій і персон: "Демсокира", Сергій Стерненко, Сергій Філімонов, різні групи "Азова", "Традиція і порядок", партійні структури. Але наявність своєї "вулиці" дозволила Авакову управляти радикальним вуличним рухом, надавати йому певні смисли, вносити ідеї певні, отримувати інформацію", — стверджує Бортник.

Політтехнолог Олег Постернак, розмірковуючи про зв'язки Авакова і "Нацкорпусу", констатує, що ці взаємини "стали притчею во язиціх і про це не говорив хіба що лінивий". Втім, підкреслює експерт, реального підтвердження зв'язку з цим практично ніхто не представляє.

"Як на мене, правильно було б говорити про ситуативну співпрацю. Полк "Азов" входить в Національну гвардію, а отже об'єктивно перебуває у сфері управління міністра внутрішніх справ. Очевидно, що пов'язані з полком інші цивільні, парамілітарні і партійні структури теж асоціювали з Аваковим, хоча, як показувала практика, такі зв'язки були вельми умовними", — говорить Постернак в коментарі Фокусу.

Експерт вважає, що для Авакова структури "Азова" були серйозним політичним аргументом в апаратних іграх, але сила ексглави МВС трималася не тільки на цьому русі.

"Контроль над вулицею" чи "зачистка патріотів"?

Міркуючи про причини затримання представників харківського осередку "Нацкорпусу" Олег Постернак стверджує, що про "масову зачистку патріотів" не йдеться.

"Швидше, попереджувальний привіт всьому Нацкорпусу напередодні можливих вуличних протестів", — говорить Постернак.

Експерт зазначає, що після відставки Авакова у багатьох серйозних гравців з'явилася спокуса використовувати і профінансувати "нацкорпусівскій десант" у своїх інтересах.

"Тому, напевно, є очевидна потреба упередити цей сценарій", — говорить політтехнолог.

Також Постернак стверджує, що в.о. мера Харкова Ігор Терехов і голова Харківської обласної ради Артур Товмасян (якому нещодавно НАБУ вручило підозру в отриманні хабара розімром 1,05 млн грн), швидше за все, є людьми з орбіти Авакова, і зазначає, що вибудувана ексміністром система впливу у Харкові найближчим часом, імовірно, буде демонтована.

Руслан Бортник пов'язує затримання членів "Нацкорпусу" з двома процесами. Першим він називає спробу позбутися впливу Авакова, що супроводжується підозрою у хабарництві чолі Харківської обласної ради Артуру Товмасяну, відставкою інших міністрів, яких пов'язували з ексглавою МВС, і перестановками в інших структурах.

Другим таким процесом Бортник називає спробу влади боротися з групами і структурами, які можуть бути потенційно небезпечні або здатні очолити протести восени. За його словами, зараз не можна говорити про те, що влада "зачищає" саме патріотичні рухи, оскільки нападки йдуть на всі активні структури.

"Ми бачимо, що паралельно влада бореться і з Порошенком, і з Кличком і з Медведчуком, і з "Патріотами за життя". Вона намагається зачистити всі активні політичні, вуличні та опозиційні сили напередодні осені. І праворадикальні групи влада вважає двома найбільшими ризиками сьогодні", — розповідає Бортник.

Експерт зазначає, що подібні кроки по "зачистці" опонентів найзручніше робити влітку через те, що зараз сезон відпусток і багато політично активних українців перебувають на відпочинку.

Чи може "Нацкорпус" перейти до силового протистояння?

Політтехнолог Олег Постернак на питання журналіста Фокуса наскільки реальний перехід до збройного протистояння між владою і представниками "Нацкорпусу", враховуючи обіцянку Білецького про те, що "буде гаряче", підкреслює, що виключає ймовірність силової напруги.

"Білецький не піде на бунт, адже в такому випадку буде зруйнована вся піраміда Азова", — говорить Постернак.

Експерт вважає, що в цій історії "буде знайдений баланс і компроміс".

Руслан Бортник, відповідаючи на аналогічне питання зазначає, що захопити владу в Україні на сьогодні досить нескладно, однак вважає, що ймовірність такого результату досить низька.

"Утримати і реквізувати владу після силового її захоплення практично неможливо. Необхідна підтримка західних партнерів, серйозних фінансових і медійних кіл, чого поки що не спостерігається", — розповідає Бортник.

Експерт підкреслює, що президент Володимир Зеленський зумів згуртувати проти себе ключові політичні та фінансові групи, однак ті поки що не бачать виходу з цієї ситуації. Західним партнерам, запевняє політолог на сьогодні важливіша стабільність в Україні, ніж якість держуправління.

"Захід розуміє, що будь-яка дестабілізація може зіграти на руку Росії. Офіс президента буде далі послідовно зачищати вертикалі Порошенка, Медведчука, Авакова, на черзі, можливо, Разумков, регіональні еліти та окремі олігархи, які будуть намагатися конкурувати з президентом", — розповідає політолог .

Втім, зазначає Бортник, не варто розраховувати на те, що найближчим часом хтось із представників радикальних груп буде покараний, заявляючи, що останні обшуки і затримання є лише спробою Банкової взяти під контроль фінансові потоки та ізолювати потенційних лідерів протестів.

Дослідниця ультраправих рухів Ганна Гриценко в коментарі Фокусу каже, що поки не готова оцінювати наскільки Білецький готовий до активних силових дій, однак підкреслює, що нині ситуація виглядає таким чином, що той втратить авторитет для своєї аудиторії, якщо до них не перейде. Втім, зазначає вона, якщо такі силові дії все ж почнуться, то лідер "Нацкорпусу" втратить широкий громадський авторитет.

"Публічний образ "Нацкорпусу" завжди базувався на тому, що вони ветерани і захисники Вітчизни. І можлива причетність до якихось кримінальних справ його зіпсує, бо ветеранів в Україні вже багато і більшість з них від будь-якого криміналу дуже далекі", — міркує Гриценко.

Праворадикальні організації: як давно вони в Україні і що про них думають на Заході

Дослідниця ультраправих рухів Ганна Гриценко розповідає, що про існування в Україні організацій і груп такого типу експерти говорять щонайменше з середини 2000-х років. Моніторинг проявів ксенофобії експерти ведуть з 2006 року.

"Правоохоронні органи цікавилися проблемою небагато і раніше, і в останні роки я пов'язую це з тим, що правоохоронні органи загалом в Україні працюють достатньо неякісно, не лише щодо цієї теми. І поліцейська реформа, про яку багато говорили, фактично була лише косметичною", — говорить Гнна Гриценко Фокусу.

Війна на Донбасі актуалізувала тему ультраправих

Експерт зазначає, що в останні роки проблема ультраправих організацій та груп стала дещо видимішою. Зокрема, через те, що Російська Федерація активно використовує тему ненависті у гібридній війні проти України — і як наслідок з'явився громадський і медійний запит на роз'яснення про те, що це таке.

Ганна Гриценко розповідає, що помічає багато журналістських публікацій на тему того, як "Азов" (на основі якого був створений "Національний корпус") привертає для тренувань на своїх базах іноземних громадян. Проте, одночасно дослідниця вказує на недостатнє опрацювання теми — "…нібито Україна — це якийсь дикий Схід, де хтось чогось між собою воює, не розбираючись, хто насправді розпочав цей конфлікт".

"Так що якщо якийсь американський ультраправий нічого не знав про якісь напіввигадані тренувальні бази, то після прочитання таких статей він якраз може замотивуватися туди поїхати", — зазначає Гриценко.

Як приклади таких публікацій експерт наводить статті Vice ("Ультраправі екстремісти використовували війну в Україні як тренувальний майданчик. Вони повертаються додому", "Як війна на краю Європи стала полігоном для ульраправих" ), Time ("Ставте лайки, діліться, рекрутуйте: як ополчення прихильників переваги білих використовує Facebook для радикалізації та навчання нових членів" ) і розслідування Bellingcat.

Схоже, що в західних ЗМІ про "Азов" та "Нацкорпус" відгукуються переважно негативно. Так, у Vox вийшов матеріал із заголовком "Прокиївські добровольці борються з Путіним, але Україна створила монстра, якого не може контролювати?", EuroNews розповідали про те, що ультправправий "Нацкорпус" стає все популярнішим в Україні (зазначаючи, втім, що електоральна підтримка у цієї сили досить низька), на RadioFreeEurope повідомляли, що ультранаціоналістичний "Азов" почав розширювати мережу контактів на території Європи.

Втім, деякі західні видання пишуть про "Азов" у відносно нейтральному ключі. Так, The National Interest в статті "Україні необхідно вирішити парамілітарну проблему" зазначав, що руху притаманні ультраправі погляди, однак стверджував, що популярність і вплив "Азова" після початку конфлікту на Донбасі пов'язані, серед іншого, з тим, що він займався не тільки військовими питаннями, а й громадськими та політичними ініціативами.

Bellingcat та українські ультраправі

"У Bellingcat приділяють занадто багато уваги українським ультраправим і надмірно мало всім іншим. У них на сайті за тегом far-right, я колись сіла і підрахувала, більше третини матеріалів присвячені Україні. Складається таке враження, що Україна відповідальна за третину світового ультраправого руху", — розповідає Анна Гриценко.

Відома група розслідувачів дійсно займається темою українських праворадикалів досить серйозно.

Зокрема, на сайті Bellingat опубліковані матеріали про те, що: з держбюджету України виділялися кошти "ультраправим екстремістам" (зокрема — "Нацкорпусу" і С14) для проектів, присвячених "національно-патріотичному" вихованню молоді; велика європейська військова компанія проводила навчання для "Азова"; український ультраправий рух "Азов" залучав "американських екстремістів" у свої проекти ; Міністерство ветеранів України співпрацювало з українськими ультраправими та багато іншого.

США. Конгресмени проти "Азова"

У 2019 члени Конгресу США виступили з ініціативою визнати "Азов" (який на той момент вже входив до складу Нацгвардії МВС України) терористичною організацією.

"Офіційний підрозділ Національної гвардії України, держави, яка є офіційним союзником США, не може бути визнаний терористичною організацією в принципі, можуть бути визнані терористами якісь конкретні особи, які у цьому підрозділі служать чи служили, але для цього потрібне рішення українського чи американського суду", — коментує цю інформацію Гриценко.

Дослідниця, відповідаючи на питання, чому США з 2015 року надають військову допомогу всім українським збройним силам, крім "Азова", підкреслює, що бачить суттєву різницю між "вибірковим наданням допомоги" і "визнанням терористичною організацією офіційного підрозділу".

Проте, у 2019 році у звіті дотримання прав людини Державного департаменту США "Національний корпус" назвали "групою ненависті".

Затримання членів "Нацкорпусу" у Харкові: подробиці

5 серпня СБУ повідомила про ліквідацію "угруповання рекетирів", які, за словами правоохоронців, обкладали "даниною" бізнесменів у Харківській області. У спецслужбі заявили, що якщо підприємці відмовлялися давати підозрюваним гроші, ті погрожували фізичною розправою. Співробітники СБУ також задокументували випадки пошкодження майна (зокрема автомобілів) тих, хто відмовлявся платити данину.

За інформацією силовиків, обсяг "прибутку" рекетирів становив понад 1 млн грн щомісяця. В СБУ стверджують, що угруповання мало великий вплив на представників місцевої влади, до того ж йому нібито сприяли співробітники одного з харківських комунальних підприємств.

Під час обшуків у підозрюваних було вилучено зброю, боєприпаси, великі суми грошей і посвідчення співробітників Нацполіції.

Дії затриманих кваліфікували відразу за трьома статтями: за ст. 225 ("створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь в ній"), ст. 189 ("вимагання") і ст. 206 ("протидія законній господарській діяльності").

В Офісі генпрокурора уточнили, що було проведено 55 обшуків і затримано сім учасників угруповання. Всього ж, повідомляє відомство, до діяльності організації були причетні близько 50 осіб.

У керівництві "Нацкорпусу" повідомили, що силовики затримали учасників їх харківського осередку і розповіли, що серед них — Сергій Величко ("Чилі" або "Чіллі-Віллі"), якого соратники називають автором легендарної пісні-кричалки "Путін — х**ло!". В організації дії правоохоронців назвали політичним переслідуванням.

Крім "Чилі" СБУ затримала наступних представників "Нацкорпусу":

• Івана Нікіфорова;
• Сергія Козлюка;
• Артема Субочєва;
• Олега Скрипку;
• Кирила Крикунова;
• Дмитра Колесникова.

6 серпня Служба безпеки опублікувала фрагменти телефонних розмов, заявивши, що вони велися затриманими напередодні особами. У відомстві стверджують, що ці записи підтверджують причетність підозрюваних до рекету в Харкові. На записах чути, як одні люди вимагають від інших грошей і погрожують їм фізичною розправою.

У коментарі Фокусу керівник харківського осередку "Нацкорпусу" Костянтин Немічев заявив, що влада докладає максимум зусиль для того, щоб сфабрикувати справи проти них. "І максимально робить фейки в інтернеті для дискредитації", — сказав Немічев.

Сергій "Чилі" Величко під час засідання у Шевченківському райсуді також назвав провадження "сфабрикованим" і підкреслив, що "осінь в Україні буде явно не проукраїнською".

Паралельно з обранням запобіжного заходу під будівлею суду проходила акція прихильників підозрюваних.

Під час цієї акції лідер "Нацкорпусу" Андрій Білецький заявив, що йому "плювати на Офіс президента та ексглаву МВС Арсена Авакова" (з яким організацію пов'язують безліч експертів та ЗМІ) і запевнив, що у разі "несправедливого" рішення суду "буде гаряче ".

"Я впевнений, що апеляція буде навіть не в десять разів складнішою для влади, ніж сьогодні", — підкреслив Білецький, зазначивши, що під словом "гаряче" має на увазі, що "коли не можна добитися правосуддя — чесна людина бореться за справедливість".

Що буде далі?

Політтехнолог Олег Постернак в коментарі Фокусу передбачає, що у майбутньому вплив парамілітарних структур і силових політичних клубів на політичне життя України буде зменшуватися.

"Максимум, де вони залишаться — це бізнес-сфера, де їх часто використовують підприємці для своїх комерційних воєн і рейдерських історій", — припускає експерт.

У найближчій перспективі варто очікувати нових акцій від прихильників затриманих у Харкові представників "Національного корпусу". Принаймні, так Фокусу сказав керівник харківського осередку організації Костянтин Немічев.

"Плануємо акцію під Офісом президента", — підкреслив Немічев журналісту Фокуса, зазначивши, що дату і час представники "Нацкорпусу" повідомлять пізніше.