Зірвати Мінськ і знову роздмухати конфлікт. Для чого в Донецьку блокували роботу місії ОБСЄ

Автомобільні ворота патрульної бази місії ОБСЄ в Горлівці на замку, біля інших — припаркована машина з табличкою "ДНР", що блокує виїзд. Власник готелю, у якому розташована місія, повідомив співробітникам, що їм не дозволено залишати приміщення готелю, пославшись на "накази" "мера Горлівки".

Про таку ситуацію 18 жовтня в окупованому місті повідомили представники ОБСЄ. У той день місія тимчасово призупинила роботу.

"Фактично їх взяли в заручники", — реагує на те, що відбувається, Сергій Гармаш, журналіст і представник України в Тристоронній контактній групі в Мінську. Незабаром чоловік у цивільному одязі повідомив спостерігачам: по території готелю пересуватися можна, але залишати її не можна. І так до тих пір, поки не звільнять члена незаконного збройного формування, затриманого напередодні українськими військовослужбовцями. Незадовго до цього подібна ситуація склалася і в Донецьку — там кілька десятків осіб блокували вихід із іншого готелю, Park Inn, де також працюють представники ОБСЄ. Прихильники "ДНР" прийшли з плакатами на мітинг із вимогою звільнити бойовика.

Озброєний і небезпечний

Той, кого вимагають звільнити, затриманий на українських позиціях 13 жовтня на Луганщині. Вранці того дня в районі Золотого українські військові помітили групу осіб із пов'язками з абревіатурою СЦКК (спільного центру з контролю і координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін, до складу якого можуть входити тільки представники України та Росії). Напередодні українська сторона нібито надала Росії гарантії безпеки для проведення робіт із розмінування в цьому районі, але з чітко прописаним маршрутом. Але один із членів групи у військовій формі відхилився від нього та став рухатися в бік позицій українських військовослужбовців. Оперативна група 24-ї бригади Збройних сил України вийшла вперед і затримала непроханого візитера. На думку військових, той під приводом розмінування проводив розвідку поблизу українських позицій.

Затриманим виявився 43-річний житель окупованого Алчевська Андрій Косяк. У нього була зброя, "документи" терористичної організації "ЛНР". Крім того, Косяк виявився громадянином РФ, російський паспорт отримав у лютому 2020 року, швидше за все, за програмою для жителів окупованих територій. Пізніше з'ясувалося, що затриманому у 2010 році українські правоохоронці оголошували підозру в убивстві, але Косяк утік до Росії. Повернувся у 2014-му та вступив в одне з проросійських збройних формувань, потім перейшов у мінометний взвод, який брав участь у обстрілі українських позицій поблизу Попасної та Золотого. На мобільному телефоні українські правоохоронці навіть знайшли відео.

Після затримання сторона бойовиків зажадала негайно звільнити "офіцера", погрожуючи зняттям гарантій безпеки, РФ промовчала — не наважилася захищати свого громадянина.

Обмежені спостерігачі

Сергій Гармаш каже, що випадком затримання Андрія Косяка вирішили скористатися бойовики, а інакше чому за затриманого луганчанина заступилися донеччани, які вважаються незалежними одне від одного.

"ОРДЛО використовують затримання свого бойовика як привід для зображення собою політичного суб'єкта, окремого від Москви. Доля самого Косяка як людини їм абсолютно байдужа. Їм потрібен привід пошуміти, засвітитися в ЗМІ та на рівні ОБСЄ", — впевнений він.

Відзначимо, що місія ОБСЄ на непідконтрольних територіях часто була вигідна Росії, адже до її складу в ролі спостерігачів входять представники РФ і, дуже можливо, виконують подвійну роботу. Але після зміни представників організації в Тристоронній контактній групі в Мінську її делегація вважається українською стороною куди об'єктивнішою: вони не дозволяють відкрито виступати представникам бойовиків і не ведуться на провокації з боку РФ. Тому Москва намагатиметься використовувати будь-який випадок для тиску на ОБСЄ з метою зробити позицію нової команди більш проросійською.

"Останнє засідання було безпрецедентним на моїй пам'яті за рівнем хамства та тиску на ОБСЄ з боку російських представників із ОРДЛО. Але тиснуть завжди на тих, хто дозволяє на себе тиснути. Нинішня ситуація — серйозний тест для представників ОБСЄ в Україні. Якщо вони піддадуться тиску, то їхня можливість об'єктивно виконувати роль посередника в російсько-українському конфлікті стане дуже сумнівною ", — вважає Гармаш. Він згадує, що спецпредставник ОБСЄ Мікко Кіннунен озвучив свої плани відвідати окуповані території в супроводі послів — модераторів ТКГ. Раніше Москва була зацікавлена в таких поїздках, оскільки вони легітимізують "ЛДНР" хоча б у російському інформаційному просторі, але зараз результати такого візиту спрогнозувати важко. А після подій у Донецьку та Горлівці поїздка взагалі може зірватися.

Крім того, незважаючи на те, що місія, згідно з домовленостями, має широкий мандат із контролю безпеки, її дії значно обмежені бойовиками. "Представникам ОБСЄ давно заборонено відвідувати різні об'єкти, у тому числі місця незаконного утримання заручників, а з недавніх пір — і моніторити ділянки україно-російського кордону на непідконтрольних територіях", — зазначає юристка Тетяна Іванова, учасниця від України в переговорах у ТГК в Мінську. Йдеться про пункти пропуску "Гуково" та "Донецьк" між непідконтрольними Україні районами Луганської області та Ростовською областю РФ — на початку вересня поточного року Росія відмовилася продовжувати роботу спостерігачів.

Політичний експерт Олександр Мусієнко впевнений: РФ спробує витиснути з території ОРДЛО наглядову місію, тому що її робота тепер невигідна для неї. "Якщо почитати регулярні звіти місії, починаючи з серпня, то можна помітити, що вони стали більш викривальними щодо Росії. У них фіксуються пересування важкої техніки на окупованих територіях, виведення важкого озброєння з місць, куди воно повинно було бути відведене, випадки порушення режиму тиші. Я б навіть сказав, що ми можемо користуватися вже цими звітами проти РФ", — пояснює він. На місце представників місії Росія, на думку експерта, може запропонувати свою "миротворчу місію", легалізуючи свої військові підрозділи там.

Тиск на ОБСЄ та зрив Мінська

Речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко переконаний, що тиск на ОБСЄ — "це елемент тривалих зусиль РФ зі руйнування мінських домовленостей і роздування збройного конфлікту".

"Місія ОБСЄ визнана як незалежний посередник із моніторингу ситуації з безпеки і в гуманітарній сфері, яка відбувається в зоні конфлікту. Відповідно, якщо створюються перешкоди для роботи місії — це кричуще порушення мінських домовленостей. Зараз Україна має шанс скористатися ситуацією. Необхідно звернутися до всіх міжнародних організацій і нагадати, що наша держава виступає за збереження мінського та нормандського форматів, а також розширення мандата діяльності місії ОБСЄ, про яке сторони домовилися в Парижі в грудні 2019 року. Йдеться про велику присутність на окупованих територіях із доступом в місця незаконного змісту українських громадян, роботу в нічний час доби", — продовжує Олександр Мусієнко.

В окупованих Горлівці та Донецьку робота місії ОБСЄ вже розблоковані, а на підконтрольній уряду України території Сєвєродонецький міський суд Луганської області заарештував Андрія Косяка. Напередодні йому вручили підозру за ч. 2 ст. 260 КК України ("Участь у діяльності незаконних збройних формувань"). Якщо в процесі слідства вину доведуть, справу передадуть до суду.