Російсько-українські переговори: коли та яких результатів чекати

Переговори про припинення війни в Україні ведуться за багатьма напрямками та на різних рівнях. 10 березня заплановано зустріч міністрів закордонних справ України та РФ Дмитра Кулеби та Сергія Лаврова, а лідери різних країн постійно тримають зв'язок як з Путіним, так і з Зеленським, намагаючись зупинити війну.

Як пройшли переговори: третій раунд

"Третій раунд переговорів закінчився. Є невеликі позитивні зрушення в частині поліпшення логістики гуманітарних коридорів. Щодо базового політичного блоку врегулювання разом із припиненням вогню та гарантіями безпеки інтенсивні консультації продовжуються", — так радник Офісу президента і представник української делегації в переговорах прокоментував вчорашню зустріч із російською стороною.

Росіяни у свою чергу зазначили, що очікування від переговорів з Україною не виправдалися, хоча, за словами представника делегації РФ Володимира Мединського, у нього нібито був великий набір письмових документів, які вони сподівалися підписати, але українська сторона забрала їх для ознайомлення.

"Є надія, що наступного разу зможемо зробити істотніші кроки вперед. Переговори будуть продовжені", — заявив Мединський. Наступна зустріч планується найближчим часом.

Експерти не раз говорили Фокусу, що переговори на рівні делегацій можуть бути затяжними і не одразу призведуть до очікуваних результатів.

"Можна говорити про те, що російська сторона підійшла до організації процесу, як до ширми, на що вказує склад делегації. Зустрічі проводяться для того, щоб продемонструвати гуманістичні наміри обох сторін і наголосити на перспективності діалогу. Думати про те, що саме переговори на рівні делегацій зупинять гарячу фазу війни, не варто, не той дипломатичний рівень, але якщо вони призводять хоча б до мінімальних результатів — спроб забезпечити гуманітарні коридори для евакуації населення з найнебезпечніших точок країни, де ведуться активні бойові дії, їх неодмінно потрібно продовжувати", — коментує Фокусу політичний експерт Олег Постернак.

Переговори про припинення війни в Україні ведуться на різних рівнях та майданчиках. Путіну телефонують президент Туреччини Реджеп Ердоган, який виступає одним із посередників у переговорах двох сторін, президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц, а також прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Бенет, який також неодноразово заявляв, що готовий бути посередником у переговорах між Росією та Україною і нещодавно літав на зустріч із Путіним до Москви. Із Зеленським на зв'язку усі згадані політики, а також американська політична еліта на чолі із президентом Байденом. Відкрито переговорів американського гаранта із Путіним не було. Однак, кілька днів тому в США літав президентський борт Кремля, що посіяло чутки про те, що деякі високопосадовці вирушали до Вашингтона для прямих неофіційних переговорів. У РФ цю інформацію заперечували.

10 березня за підтримки турецької сторони в Анталії планується зустріч міністрів закордонних справ РФ та України — Сергія Лаврова та Дмитра Кулеби. І хоча проривних речей не варто очікувати, вважають експерти, зустріч на вищому дипломатичному рівні — позитивний знак. Саме міністри закордонних справ могли б обговорити перспективи можливої зустрічі Зеленського та Путіна, якої вимагає президент України і до якої поки що скептично ставиться російська сторона.

За словами Олега Постернака, переломити ситуацію в бік миру міг би Китай. Саме до китайської сторони, яка залишається сьогодні єдиним серйозним союзникам Росії, усе ще прислухається Путін.

"Китай обережний і взяв паузу щодо кризи. Вони розуміють, що армія РФ не перша, і не друга армія у світі. До того ж, Китаю нинішня війна не вигідна економічно, оскільки заважає виробничим постачанням з України", — зазначає експерт.

Важливим пунктом досягнення миру залишається стримування Білорусі від участі у війні за РФ. Хоча Олександр Лукашенко заявляв, що Білорусь не братиме участі в бойових діях в Україні, Генштаб ЗСУ насторожує часткове перегрупування сухопутних військ та сил спеціальних операцій ЗС Білорусі в районі Бреста та Олександрівки.

Новий Світ. Що змінилося після вторгнення 24 лютого

"Те, що сталося 24 лютого — це гірше за 1939 рік, НАТО в Югославії, США в Іраку або Афганістані. Запущено процеси, руйнівні для міжнародних відносин. Тому, коли настане мир, буде сформована нова архітектура відносин", — продовжує Постернак.

За словами Ігоря Петренка, питання миру вирішуватимуть США, Великобританія, країни ЄС – лідери цих країн постійно на зв'язку з Україною, а також Китай та Росія. Усе залежатиме від того, наскільки ми триматимемося і відбиватимемо атаки, і наскільки російські війська зможуть просуватися по різних напрямках.

"Ми повинні розуміти, що переговорів різних багато, всі вони грають проти Росії і кожна сторона намагається виграти щось для себе. США, наприклад, намагаються замінити російський газ і нафту (ведуть переговори з Венесуелою щодо енергетичних питань) і повернути вплив на територіях, які втратили", — розмірковує політолог Ігор Петренко. Деякі країни на тлі військового конфлікту в Україні згадали про території, які колись їм належали. Так про претензії на південні Курили відкрито заявили в Японії. Грузини пам'ятають про Південну Осетію, Молдова — про Придністров'я. Усе це може стати проблемою для Росії.

Крім того, зростає невдоволення всередині країни — більшість представників російської економічної та політичної еліти вивозять свої сім'ї з Москви до Грузії, Ізраїлю, ОАЕ, зростає рівень недовіри до Путіна, деякі олігархи відкрито заявляють про те, що необхідно негайно припинити війну. Усе це може посилити руйнівні процеси у країні, здатні схилити Росію до миру.

Нагадаємо, триває 13-й день воєнних дій в Україні. За інформацією Генштабу ЗСУ, за весь час вторгнення армія РФ втратила понад 12 тисяч людей, а темпи настання ворога значно знизилися.