"Заради діалогу". Чому не всі країни запроваджують чи посилюють санкції проти Росії?

Через 15 днів після того, як Росія напала на Україну, понад 40 країн запровадили проти агресора 5,5 тисячі санкцій. Таким чином країна, яка так любить "перемоги" та перші рядки в рейтингах, стала рекордсменкою за кількістю введених санкцій, обігнавши Іран, Сирію та Північну Корею.

Але є країни, які дуже обережні у своїх політичних санкціях: або не вводять санкції зовсім, або не такі "ударні", якими вони можуть бути.

Уряди ОАЕ й Індії займають пасивну позицію, говорячи про те, що їхнім пріоритетом є заохочення всіх сторін до дипломатії та переговорів. Так само вчинив і Ізраїль, який лише засудив військове вторгнення Росії в Україну. Прем'єр-міністр Нафталі Беннетт каже, що він має моральну відповідальність за спроби встановити світ. Ізраїль фактично вирішив залишатися нейтральним, керівництво країни блокує постачання зброї Україні та не поспішає запроваджувати санкції проти Кремля, оскільки, на їхню думку, зараз важлива дипломатія для переговорного процесу.

Чому Ізраїль залишається осторонь антиросійських санкцій

"Я поїхав у Москву та Берлін, щоб спробувати допомогти налагодити діалог між усіма сторонами, з благословення та заохочення всіх гравців", — аргументує свою позицію Беннетт.

Політтехнолог Тарас Загородній каже, що Ізраїль має складну ситуацію, оскільки є конфлікт із Іраном, на який має вплив Росія.

"Є ризик застосування ядерної зброї. Росія і, зокрема, Іран активно спонсорує Палестину, ХАМАС і всіх інших. Росія, звичайно, може шантажувати Ізраїль: якщо він допомагатиме в тому числі Україні, то різко активізуються палестинські терористи або інші неприємні для них люди, які будуть підривати безпеку їхньої країни", — каже Загородній.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса також вважає це політичним рішенням.

"Ізраїль, швидше за все, щодо Росії приймає політичне рішення та не хоче йти на прямий конфлікт із нею. Плюс Ізраїль зараз намагається бути дипломатом і посередником, а для цього їм потрібен нейтральний статус, вони зараз активно намагаються щось зліпити — літають, спілкуються. Тому, можливо, це виправдовує їхню поведінку", — говорить він. Водночас Ізраїль доставляє гуманітарну допомогу Україні та забирає на безкоштовне лікування онкохворих дітей. Проте українська влада, активісти та волонтери говорять про необхідність радикальніших кроків щодо Росії, яка розв'язала війну в Україні.

"Ізраїль у тому числі брав участь у постачанні модернізації російської зброї, безпілотники "Орлан" або зроблені за ліцензією Ізраїлю, або скопійовані. Позиція "посередники в переговорах" у перекладі з дипломатичної означає "хочу заробити і там, і там", — каже Загородній.

Експерт із питань міжнародної безпеки Григорій Перепелиця вказує, що російські БПЛА "Орлан-10" виготовляються за ізраїльською ліцензією. При цьому українським партнерам, наприклад, Естонії та Литві, заборонили передавати Україні їхні безпілотники.

"А Росії вони це продають. При цьому з цих безпілотників скидаються снаряди, які вбивають наших солдатів на Донбасі. Але чомусь Ізраїль забороняє нам передавати цю зброю для оборони", — каже Перепелиця.

Чому Туреччина не поспішає запроваджувати санкції проти РФ

Туреччина також не запровадила санкції проти Росії та не закрила свій повітряний простір для неї. При цьому експерти зазначають, що діє вона витонченіше, оскільки президент Реджеп Тайїп Ердоган розуміє, як війна Росії з Україною може вдарити по і без того хворій економіці його країни. Наприклад, тільки в перший день вторгнення курс турецької ліри по відношенню до долара США впав більш ніж на 5%.

"Щодо Туреччини, Ердоган заявив, що не запроваджує санкції задля збереження каналу переговорів. Формально Туреччина не приєднується до санкцій, але враховуючи, як вони активно нас підтримують тими самими байрактарами, це теж досить серйозна допомога", — зазначає Фурса.

Загородній також додає, що розглядати інтерес Туреччини варто з комерційного боку, і додає, що Туреччина заборонила прохід російських військових кораблів у Чорне море, що також є показовим.

"Туреччина хоче заробляти гроші, тому, з одного боку, немає санкцій проти РФ, але в нас є байрактари. За основними параметрами вони таки дотримуються санкцій, за тією ж забороною кораблів РФ у Чорному морі. Це Туреччина робить украй рідко, так що сказати, що Туреччина не допомагає, не можна — ні, постачання зброї потужно йдуть. Вони грамотно "відморожуються", кажуть — це не країна постачає, це приватна компанія. Але все одно вони дотримуватимуться своєї лінії. Україну інші країни розглядають як таран, який буде послаблювати Росію та вирішувати їм свої питання", — каже Загородній.

Санкції проти РФ і позиція США та Євросоюзу

8 березня президент США Джо Байден оголосив про завдання чергового потужного удару по військовій машині Путіна.

"Сьогодні я оголошую, що Сполучені Штати націлилися на головну артерію російської економіки. Ми запроваджуємо заборону на весь імпорт російської нафти, газу й енергоносіїв. Це означає, що російська нафта більше не зможе надходити в порти США. Американці згуртувалися для підтримки українського народу й дали зрозуміти, що ми не братимемо участь у субсидуванні війни Путіна", — заявив Байден.

За словами експертів, у підтримці цих санкцій країни теж не всі єдині – вже зараз. Незважаючи на те, що президент України Володимир Зеленський назвав закупівлі енергоносіїв, що продовжуються, чимось на кшталт "передачі грошей терористу", він зіткнувся з цинічною "цегляною стіною" Євросоюзу. Наприклад, Нідерланди, Греція, Угорщина підтримали Німеччину в тому, що зараз є необхідність купувати енергоресурси в Росії. Прем'єр Нідерландів Марк Рютте вважає, що відмова від нафти й газу РФ вдарить по Європі й Україні зокрема. З цим погоджується й уряд Німеччини.

"Нідерланди готові розглядати всі можливі санкції для тиску на Росію, але болісна реальність така, що Європа надто залежить від російської енергії. Якщо ми змусимо європейські компанії припинити імпорт, це призведе до тяжких наслідків", — говорить Рютте.

Політтехнолог Загородній резюмує, що за іншими напрямками санкційна політика все ж таки посилюватиметься. За його словами, їх не зміг ігнорувати навіть Китай, який має свої симпатії до Кремля.