Вибух на Кримському мосту. Якими будуть наслідки пошкодження логістичної артерії росіян

Підрив Кримського мосту: "надзвичайна подія" або спланована акція

На так званому Кримському мосту, який з'єднує територію Росії з анексованим Кримом, у ніч проти понеділка зупинили рух — місцева влада повідомила, що "сталася надзвичайна подія у районі 145-ї опори з боку Краснодарського краю", та перекрила весь рух через Керченську протоку: по мосту і через поромну переправу.

Перші години після інциденту росіяни стверджували, що руйнування невеликі, а ситуація під контролем. Хоча кримські пабліки вже писали про два потужні вибухи та серйозні пошкодження.

Згодом почали з’являтися перші фото. На них помітно, як у результаті вибухів впав щонайменше один з автомобільних прольотів мосту: обвалилася частина дорожнього полотна, інша — просіла та звисає над морем.

Пізніше повідомили й про загибель людей — чоловіка та жінки та травмування 14-річної дитини. Користувачі соцмереж виклали відео розбитої машини на мосту з тілами всередині. На номері автівки стояв індекс "31", що свідчить про реєстрацію у Бєлгородській області РФ.

Зрештою коментувати інцидент взялися представники окупаційної влади. Зокрема, так званий голова Державної Ради Криму Володимир Константинов заявив про атаку на об’єкт інфраструктури, звинувативши Україну. Згодом пролунав голос й з Москви. Речник Кремля Дмитро Пєсков поклав відповідальність за "атаку" на "київський режим". Пізніше Слідчий комітет РФ кваліфікував подію як терористичний акт, а заступник голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв сказав, що з терористами можна боротися, "підриваючи їхні власні будинки та будинки їхніх родичів".

Натомість українська сторона весь день інцидент офіційно не коментувала. Телеграм-канал Служби безпеки України опублікував загадкове повідомлення: "Соловейко, рідний брате, знову міст пішов поспати, та раз… два", а речник СБУ Артем Дехтяренко зауважив: "Поки що ми з цікавістю спостерігаємо, як один із символів путінського режиму вкотре не витримав воєнного навантаження". Представник Головного управління розвідки МО Андрій Юсов згадав слова голови Кирила Буданова: "Кримський міст — конструкція там зайва".

Втім, ще у першій половині дня рух поїздів мостом росіяни відновили, проте паромну переправу не запустили.

Кримський міст зруйнувати непросто. А суттєво пошкодити?

Міст на окупований півострів для РФ стратегічно важливий – по ньому відбуваються поставки не лише продуктів харчування та води на півострів, а головне — живої сили, техніки та озброєння для ведення бойових дій в Україні.

Раніше Кримський міст також був уражений. 8 жовтня 2022 року конструкцію частково було зруйновано через вибух.

Українська сторона та міжнародні партнери неодноразово заявляли, що Кримський міст, як й інші об’єкти в Криму — склади з боєприпасами, летовища, залізниця — легітимні військові цілі, а оперативна ситуація та традиції ведення війни дозволяють перерізати логістичні шляхи противника.

"Один міст — автомобільний, другий — залізничний. Вони дуже близько один від одного, але інженерні конструкції у кожного свої. Навіть на автомобільному мосту дві смуги, які одна від одної незалежні, — пояснює Фокусу керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук.

Коли 8 жовтня 2022 року на мосту вибухнула вантажівка, впав також один проліт автомобільного мосту, а на залізничному сталося загорання цистерни з паливом.

"Завдати руйнувань одночасно і на великій ділянці, аби повністю зупинити рух, не вийде. Згадайте, як довго руйнували Антонівський міст в Херсоні. Це дуже складно", — додає він.

При цьому експерт зазначає: Кримський міст — хоч і капітальна споруда, проте досить нашвидкуруч побудована, саме тому будь-яке серйозне зрушення опор моста призводить до руйнації та падіння прольотів.

"Російські пабліки говорять про начебто атаку двох морських дронів по мосту. І якщо це так, то можна говорити, що два дрони можуть легко зруйнувати один проліт, пошкодити інший. Це те, що ми бачимо по фото. Яка ступінь враження опори мосту і наскільки вона змістилася від своєї осі, сказати зараз складно. Можна хіба орієнтуватись на реакцію росіян, що вони будуть робити далі".

Станом на ранок 18 липня, за повідомленнями російської сторони, рух по Кримському мосту частково обмежений.

Обмежені можливості: чи скористається Україна моментом

Будь-яке пошкодження мосту свідчить про те, що логістика росіян буде частково обмежена. І не лише через зупинку руху по мосту, а і через поромну переправу, яку росіяни нещодавно зупинили.

"Можливо, ворог боїться, що атакують пороми, яким доставляються вантажі на півострів. Але, думаю, страх росіяни швидко мають подолати, їм важливо налагодити логістику, поки не працює міст, — коментує Лакійчук. — Як кажуть у бізнесі, час — це гроші, то у військових час — це людські життя. І коли руйнуються чи пошкоджуються логістичні ланцюжки на певний період, то дається певна фора силам противника. Навіть якщо зупинити поставки на 24 години, чи дванадцять, це буде помітно. Снаряди чи пальне, які мали бути сьогодні в обід десь біля Мелітополя чи Токмака, будуть на два дні пізніше. Чим довший цей проміжок часу, тим краще. В таких випадках ушкоджень та порушень цих ланцюжків воюючі сторони починають шукати резервні канали, захищені, і налагоджують логістику, але це вдається не одразу".

Від нової атаки до непоновлення зернової угоди: якими будуть наслідки атаки на міст

Нині Росія обвинувачує у вибуху Україну, а Україна, як зазначено раніше, інцидент майже не коментує.

"Заяви ГУР МО про "зайві споруди" та інші натяки можуть вказувати, що українська сторона натякає, що втікати краще вже і по Кримському мосту, поки він цілий. Краще хай вони втечуть до себе в Московію по ньому, ніж їх добиватимуть під Херсонесом", — говорить Лакійчук. Проте він вважає, що українська сторона нині не зацікавлена у руйнації моста.

Водночас керівниця пресцентру Сил оборони Півдня ЗСУ Наталія Гуменюк зауважує, що нинішня ситуація на Кримському мосту може стати ще одним аргументом, використаним російською стороною, у контексті зернової угоди.

"Те, що зараз вони настільки активно педалюють цю тему, може свідчити про те, що це може бути використано як ще один аргумент щодо [непродовження, — Фокус] зернової угоди. Багатьом фахівцям це, в принципі, очевидно", — сказала вона.

Нагадаємо, угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року. Потім її кілька разів продовжували. Крайній термін закінчився вчора, 17 липня.

Удар по мосту та війна: як Росія виправдовує ракетні атаки

"Коли Кремль погрожує наслідками, то він використовує подію не як причину, а як привід для тих чи інших дій. Наслідками він погрожує після кожних успіхів Збройних сил України, але свої злочини прив’язує до них тільки, коли це йому вдається", — зазначає Лакійчук.

Можна припустити, що після вибуху на Кримському мості може розпочатися чергова хвиля ракетних ударів.

"Коли після попередньої "бавовни" в Севастопольській бухті за декілька годин розпочався ракетний наліт на Київ та інші міста України. Вони сказали, що це така "відповідь на українські дії". Але це брехня, бо подібні операції готуються довго – щонайменше тиждень. Тож це була спроба виправдати свої дії: у разі відсутності атаки на бухту ракетна атака все одно відбулась би. Якщо вони якийсь злочин здійснять на запорізькій АЕС чи десь в іншому місці, вони будуть намагатись пояснити його відповіддю Україні. Але прямого зв’язку це не має", — додає він.

Натомість експерти говорять, що Україна зараз має засоби, аби пошкодити міст так, аби припинити рух по ньому взагалі. Але для цього має бути слушний час, коли Україна вирішить, що необхідно порушити логістичні ланцюжки до Криму, який є основним логістичним хабом і маршрутом для всього південного угруповання військ РФ. Тож руйнування мосту – питання часу. Ймовірно зараз українське командування думає над тим, як провести контрнаступальні дії, під час яких доведеться брати під контроль не тільки Кримський міст, а й всю Керченську переправу – рух противника та логістику морем та повітрям. Це складна задача, але для виконання основної вкрай необхідна.

Важливо

Під прицілом. Які цілі Україна вражатиме напередодні деокупації Криму