Атака дронів на Румунію: чи проводить Путін розвідку боєм перед війною з НАТО

На початку вересня російський ударний безпілотник "Шахед" атакував територію Румунії. Це сталося під час масованої атаки на український порт на березі Дунаю. Факт умисної атаки не є доведеним, адже від порту, що розташований у місті Ізмаїл до території Румунії менше, ніж пів кілометра, а держаний кордон проходить саме посередині ріки.

Примітно, що спочатку румунське політичне керівництво запевнило, що ніякого безпілотника взагалі не було. Лише через п’ять днів уламки літального апарата було виявлено, а російського дипломата викликано для пояснень. У відповідь на російську атаку в Румунії вирішили побудувати укриття на прикордонних із Україною територіях. Місцеве населення попередили, як діяти у випадку повторної загрози.

Нагадаємо, Румунія є членом НАТО з 2004 року, на її територію та суверенітет розповсюджується загальновідома 5 стаття Альянсу про колективну безпеку. Проте в цьому випадку в НАТО обійшлися політичними заявами та занепокоєнням.

11 вересня заступник генерального секретаря Альянсу Мірча Джоане, до слова, румун за національністю, висловив думку, що немає ознак того, що РФ умисно атакувала територію Румунії. Він також зазначив, що небезпеки для країни немає. Тобто в НАТО не планують навіть починати консультації щодо використання 5 статті.

Трохи менш ніж рік тому, в листопаді 2022 року, в Польщі, країні-члені НАТО, впала російська ракета. Інцидент стався в селі Переводів поблизу українського кордону. Внаслідок цього загинули двоє громадян Польщі та знищено майно. У відповідь на це офіційна Варшава одразу запросила консультації щодо колективної безпеки Альянсу. В результаті дипломати НАТО запевнили Варшаву в повній солідарності й підтримці, але сказали, що потрібен час для дослідження всіх обставин і причин цієї ситуації. Більше про це в публічному просторі не говорили.

У березні 2022 року на території ще одного члену Альянсу, Хорватії, впав безпілотник Ту-141. Ці літальні апарати ще радянської розробки були свого часу на озброєнні в Україні та Росії, тому ідентифікувати його власника й оператора не вдалося. Про інцидент поступово забули.

Як діє стаття 5 Статуту НАТО

Принцип колективної оборони полягає в тому, що напад на будь-яку з держав-членів Альянсу розглядається як напад на них усіх. Це зафіксовано в статі 5 Вашингтонського договору, відомішого як Статут НАТО, хоча таким він не є.

Згідно з документом, у разі введення в дію статті 5, держави-члени Альянсу можуть надавати будь-яку допомогу, яку вважають за доцільне відповідно до обставин. Це обов’язок кожної окремої країни, і кожна країна вирішуватиме, яку саме допомогу вона вважає за доцільне надати в кожному конкретному випадку.

Колишній глава Місії України при НАТО Володимир Хандогій пояснює Фокусу, що 5 стаття Вашингтонського договору не діє автоматично. Для цього повинна зібратися Атлантична Рада й визначити, що цей інцидент був навмисним актом збройної агресії проти країни-члена Альянсу. Востаннє 5 стаття застосовувалася у 2001 році після терористичної атаки на США 9 вересня.

"Країна, яка ініціює засідання Атлантичної Ради, повинна мати докази, що цей акт було зроблено саме навмисно. На мою думку, реакція НАТО на інцидент у Румунії надто млява, вони могли на політичному рівні зробити набагато більше активності. Також не зрозуміла позиція Румунії як члена НАТО, вони могли ініціювати засідання Ради безпеки ООН. Зрозуміло, що Росія не дала б його провести, скориставшись своїм правом вето, але про це треба було говорити", — говорить він Фокусу.

НАТО вивчає провокації

Опитані виданням експерти зазначають, що в Альянсі намагаються уникнути ескалації від російських провокацій. Там розуміють, що краще погана дипломатія, ніж хороша війна, до якої Альянс може бути неготовим.

"НАТО несе відповідальність за те, щоб цей конфлікт не набув ескалації та не вийшов за межі України. Тому що це може бути навіть ще небезпечнішим, руйнівнішим і смертельнішим для України та для всіх нас", — говорив на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Дії союзників із Альянсу у відповідь на російські провокації не будуть прямолінійні. Хоча демонстрація сили теж відбудеться — на 2024 рік заплановано військові навчання, які вже назвали наймасштабнішими від моменту закінчення Холодної війни. Очікується, що маневри пройдуть у Німеччині, Польщі й країнах Балтії та повторюватимуться двічі на рік. На цей період заплановано залучення близько 41 000 військових, понад 50 кораблів і бойової авіації. Головною темою навчань називають потенційну війну з Росією.

Наразі в Чорному морі й дельті Дунаю проходять щорічні морські навчання Sea Breeze 23.3, які триватимуть до 15 вересня. Ці навчання проходять не в межах НАТО, хоча за участю більшості країн-членів. Для проведення маневрів залучено румунський земснаряд Sublocotenent Alexandru Axente, швидкохідний водолазний корабель Venus, бронекатер Posada й інші плавзасоби, а також американський морський патрульно-розвідувальний літак Boeing P-8 Poseidon і катери. Також відомо про участь понад 200 військових моряків, зокрема з України, Великої Британії, Румунії, США, Туреччини та Франції.

Примітно, що від дати їхнього початку РФ перестала атакувати саме той район ракетами та дронами. Можна спрогнозувати, що не буде їх до самого закінчення.

"Я вважаю, що це очевидно, адже там перебувають американські військові та флот. У Кремлі розуміють, що буде, якщо випадково чи ні вони в когось влучать", — відзначає Хандогій.

Експерти нагадують, що в Румунії з жовтня 2022 року розгорнуто 101-шу повітряно-десантну дивізію армії США. Місце їхньої дислокації визначено менш ніж за пʼять кілометрів від кордону з Україною. Тому Джоане дійсно не лукавив, коли запевняв, що країна пребуває в безпеці. Інша справа — невизначеність зі сторони НАТО. Серед військових уже багато років гуляє жарт, що абревіатура НАТО розшифровується, як "Жодних дій, лише балачки" ("No action — talking only").

"Те, що ми бачимо в Польщі та Румунії, є фактичною підготовкою до ведення бойових дій. Війна розпочинається з розвідки боєм, що зараз і відбувається. Зокрема, така невизначеність і млявість ще більше дискредитуватиме Альянс, вказуючи на те, що це лише "мильна бульбашка". Російська пропаганда вже зараз це робить", — говорить Фокусу директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, капітан 1 рангу у відставці Григорій Перепелиця.

Як Росія готувалася до війни в Європі

На думку Перепелиці, Путін не полишив ідеї вторгнення в Європу та через провокації НАТО проводить розвідку на реакцію та системи оборони Альянсу.

"Така боязлива політика Альянсу, навпаки, підштовхує Путіна до вторгнення. На мою думку, всі ці інциденти в Польщі та Румунії — це предтеча того, що він нападе. Мені здається, що ще не довго залишилося до того, коли одній із країн буде завдано ракетного удару. Тоді подивимося, як у Брюсселі швидко відреагують на ситуацію та дійдуть до 5 статті. Не треба забувати, що рішення мають бути ухвалені консенсусом, а позиція Угорщини зрозуміла вже зараз. Орбан уже заявляв, що не пропустить війська й техніку НАТО через свою територію", — говорить експерт.

За словами Перепелиці, Кремль із 2014 року розвʼязав гібридну війну проти НАТО й Заходу, використовуючи так звану "мʼяку силу". Як приклад він називає так званий "газовий зашморг" Європи, активність російських спецслужб у багатьох російських столицях. В одній лише Франції було понад 250 аналітичних центрів, а в Альпах діяв штаб російської розвідки. Сюди потрібно додати підкуп політичних еліт Європи, так звану "шредеризацію".

"Це все робиться з однією ціллю — дискредитувати Захід, зруйнувати чинний світопорядок і самому стати на чолі цієї світової держави. У 2007 році Путін прямо кинув виклик НАТО й США, коли на Мюнхенській безпековій конференції заявив, що для сучасного світу однополярна модель не тільки неприйнятна, а й узагалі неможлива. Водночас Росія за всю історію практично завжди користувалася привілеєм проводити незалежну зовнішню політику. Наступного 2008 року, коли на Бухарестському саміті НАТО Україні та Грузії відмовили в наданні ПДЧ, Путін сприйняв це як надання фактичного права вето на розширення Альянсу. Того ж року Росія втрутилася на територію Грузії за повної бездіяльності НАТО й Заходу. До того ж не потрібно шукати якоїсь конспірології, він сам про це відкрито заявляє", — говорить співрозмовник.

Перепелиця нагадує, що у 2009 році Москва почала просувати так званий "договір Медведєва" про європейську регіональну безпеку, яка мала замінити основи глобальної безпеки. Тобто всі території континенту до кордонів НАТО станом на 2008 рік мали стати зоною контролю РФ. Тоді цю проблему просто, як-то кажуть, заговорили. Вже у 2012 році Путін зрозумів, що досягнути своїх цілей шляхом дипломатії не вдасться, та почав готуватися до війни. Наступного року Кремль ухвалив нову зовнішньополітичну доктрину, так звану "доктрину Герасимова".

Документ містить концепцію дескалації через ескалацію, іншими словами, це звичайний бліцкриг. У 2017 році під час російських військових навчань "Захід 2017" було використано понад 200 тис. армію, яка відпрацьовувала атаку на східний фланг НАТО. Тобто захоплення за три дні країн Балтії, за тиждень — Польщі з подальшим висуненням своїх вимог до США та НАТО.

У грудні 2021 року він уже прямо висунув ультиматум — повернути Альянс до кордонів 1997 року та не приймати нових членів, забезпечити військово-політичний нейтралітет України, роззброїти українську армію. Вже за кілька місяців розпочалося вторгнення в Україну.

"Путін не покинув ідею війни проти Заходу й НАТО зокрема, зараз він провокує Альянс на прояв слабкості. Він розуміє, що маховик західного ОПК, хоч і повільно, але набирає обертів, надалі Європа продовжить озброюватися. Тому саме зараз потрібно натиснути, щоб налякати НАТО і Європу та змусити їх піти на необхідні йому поступки", — пояснює Перепелиця.

Цікавим є той факт, що аналітики розвідки Великої Британії вважають, що, наражаючи на небезпеку Румунію та провокуючи НАТО, Росія "стимулює свій апетит до ризику". Так вона з меншою ймовірністю ризикує ескалацією, ніж запусками крилатих ракет.

Важливо

Війна в 2024-му. Чому на Заході починають готувати плани для України на наступний рік