Секретні переговори? Чому Північна Македонія відкрила небо для літака Лаврова

У Скоп'є зустрічаються міністри іноземних справ країн ОБСЄ. На захід, який відбувається 30 листопада — 1 грудня дозволили прилетіти й очільнику російського зовнішньополітичного відомства Сергію Лаврову. Після новини про такий заздалегідь неоголошений візит окремі країни вирішили відмовитися від участі в саміті, зокрема, й Україна. Фокус з'ясував, як зустрічатимуть головні дипломати країн ЄС та НАТО представника РФ.

Міністерська зустріч традиційна та щорічна. У ній беруть участь представники 57 країн-учасниць об'єднання. Відбувається зустріч у країні, яка на цей момент головує в Організації з безпеки і співробітництва в Європі. У 2023-му — це Північна Македонія. Минулого року — Польща.

"На зустріч у польській Лодзі запрошення Лаврову навіть не надсилали, і не дали дозволу на в’їзд у зв’язку з санкціями, — згадує експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов. — Російську делегацію тоді очолив постпред при ОБСЄ, а підсумкову декларацію все одно не ухвалили через відсутність консенсусу щодо формулювань по війні РФ проти України".

Цьогоріч офіційний Скоп'є відкрив небо для російських літаків. Планується, що російська делегація складатиметься з близько 80 осіб. У ній, зокрема, буде представниця МЗС Росії Марія Захарова, а також журналісти, щодо яких не запроваджені санкції ЄС.

Міністр закордонних справ Північної Македонії Буяр Османі сказав, що таке рішення було ухвалено тому, що "Лавров приїжджає не з двостороннім візитом, а до країни, де відбудеться зустріч ОБСЄ". Мовляв, Лавров вже був у Нью-Йорку в США на засіданні ООН.

Рішення Північної Македонії згодом підтримала й Болгарія, яка також як виняток також дозволила російським літакам пролетіти над їх територією. Там заявили, що погодили таке своє рішення з ЄС.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни ЄС закрили повітряний простір для російських літаків. Приліт Лаврова до Скоп'є стане його першим візитом до держави-члена НАТО з 24 лютого 2022 року.

Українська нота протесту в ОБСЄ

На рішення європейських країн дозволити Лаврову та його компанії прилетіти у Європу викликало обурення в Україні. У відповідь на це в українському МЗС заявили, що наша делегація не братиме участь в міністерському засіданні ОБСЄ — міністр Дмитро Кулеба до Північної Македонії не поїде. Хоча цей візит і планувався раніше.

В українському МЗС зазначили, що Російська Федерація послідовно руйнує ОБСЄ, зловживаючи правилом консенсусу. "Вдаючись до шантажу та відкритих погроз, систематично блокувала консенсус з ключових питань. Свавільним стало і блокування кандидатури Естонії на головування в ОБСЄ", — додали в МЗС.

Йдеться про те, що на днях Росія разом з Білоруссю на засіданні Постійної ради організації наклали вето на затвердження Естонії наступним головою ОБСЄ у 2024 році. Наразі як компромісний варіант обрана Мальта. Причина — вона декларує нейтралітет, хоч і засудила російську агресію та, як член ЄС, приєдналась до санкцій проти Росії.

"Окрім цього, Росія незаконно затримала трьох українців — представників ОБСЄ, які перебувають у в'язницях вже понад 500 днів", — зазначила українська сторона, маючи на увазі, що на окупованих територіях сходу України Росія затримала кількох співробітників організації.

До бойкоту приєдналися також міністри закордонних справ Латвії, Литви та Естонії.

Естонський міністр Маргус Цахкна окремо висловився щодо приїзду російської делегації. "Лаврову місце під спеціальним трибуналом, а не за столом ОБСЄ", — заявив він.

"Шкода, що не всі наші європейські партнери такі, як окремі європейські держави, принципові, — зазначає у коментарі Фокусу дипломат, експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара. — Раджу подивитись пресреліз, який оприлюднили Литва, Естонія та Латвія. Вони кажуть, що оскільки ОБСЄ — це платформа для того, щоб європейські держави говорили про упередження конфліктів та розв’язання, а Росія і є самим конфліктом, вони і не вважають за доцільне бути там присутніми. Ці країни притримаються тієї думки: оскільки викинути Росію з організації не можна, але не спілкуватись — можливо".

За країнами Балтії від поїздки до Скоп'є відмовився міністр закордонних справ Польщі Шимон Шинковський.

У зв'язку з відмовою Кулеби від поїздки, Україна в Скоп'є представлена на рівні посла в ОБСЄ, політика блокування триватиме. "Але якби Кулеба і приїхав, він би точно не потис руку Лаврову. Такі речі для України є важливими. Пам'ятаєте, як болюче українці сприйняли той факт, що Порошенко потис руку Путіну. Наразі ситуація кардинально змінилася. Путін тоді ховався за так званими "ЛНР"-"ДНР", зараз Росія визнає, що скоює цей злочин", — додає експерт.

Важливо зауважити, що загалом Північна Македонія підтримує Україну. Під час візиту до Києва голови північномакедонського МЗС Буяра Османі називав Україну своїм пріоритетом та зазначав, що "російська агресія проти України руйнує основи міжнародного порядку" та "тут вирішується майбутнє Європи".

Що сталося напередодні розмови з РФ

Водночас про свій візит на міністерську конференцію в Північну Македонію заявили низка світових політиків. Зокрема, головний дипломат ЕС Жозеп Боррель та держсекретар США Ентоні Блінкен.

Головний дипломат США прибув до Скоп’є ввечері 29 листопада. Він відвідав робочу вечерю, організовану на полях саміту. Та дав кілька коментарів журналістам. "Це чудово бути тут, у Скоп’є, бути в Північній Македонії, бути з усіма нашими колегами. Північна Македонія є союзником і партнером Сполучених Штатів і всіх наших союзників по НАТО. Ми бачимо це щодня. Ми рішуче підтримуємо роботу, яку ви робите для зміцнення демократичних інститутів, ми рішуче підтримуємо роботу, яку ви робите, щоб диверсифікувати енергетику в регіоні та за його межами, що, на мою думку, має великий вплив. У всьому цьому ви можете розраховувати на Сполучені Штати як на сильного партнера", — цитують його північномакедонські журналісти.

Їх джерела запевнили, з Лавровим Блінкен не зустрінеться: держсекретар США залишить Північну Македонію після обіду 30 листопада, а голова МЗС РФ Лавров лише прибуде ввечері того дня.

Він буде ізгоєм, переконані дипломати.

"Навряд Лаврова слухатимуть — його пластинку заїло ще 24 лютого. Нічого, окрім пропагандистських кліше, він не може сказати. Слухати його сенсу немає. Тим паче він не є вагою в системі прийняття рішень в Росії. Він нічого не важить, не може щось змінити. Він просто грає роль не дипломата, а пропагандиста", — пояснює Олександр Хара.

Цікаве інше — що розповідатимуть європейці. Оскільки передбачені публічні виступи, інтерв'ю. Боррель, як представник Європейського Союзу, казатиме про агресію, засуджуватиме її, висловлювати підтримку України, закликати Росію припинити цю війну.

"Так, вони говоритимуть правильні речі, але присутність Лаврова буде докорінно неправильною, — додає дипломат. — Звісно, куди б краще було виступити одним фронтом з балтійськими державами — і бойкотували цей захід. Головувати на цьому заході мали естонці. Росіяни спромоглися зробити так, аби не відбулось голосування за Естонію. І справа у тому, що спочатку європейці пішли на поступки у питанні головування, а потім дають і майданчик росіянам".

Було б логічно знову не запрошувати Лаврова, а обмежитися запрошенням посла РФ в Північній Македонії. Але європейці запізнюються дещо з усвідомленням і своєю реакцією.

Розмова за зачиненими дверима

Деякі експерти говорять, що допуск Лаврова — це може бути крок до майбутніх перемовин з Росією. "Абсолютно — ні, — стверджує Олександр Хара. — На днях заступник держсекретаря США чітко сказав, що та стаття, яка була в Bild не має під собою підстав, що нічого про Україну без України не говоритимуть – ця позиція США залишається. І складно йому не вірити. Звичайно, що якщо ми говоримо про гіпотетичну можливість того, що американці і німці, чи хтось ще, захочуть нас посадити за стіл перемовин, то враховуючи ситуацію, яка зараз є, такі перемовини точно будуть не під час такого заходу".

Вони відбуватимуться за зачиненими дверима, в секретному режимі, в третій країні, яка не є ворожою для РФ та України.

Приміром, у Туреччині чи Катарі. І Україна може дізнались про них або випадково, або за результатами, яких було б досягнуто.

Варто нагадати, що Володимир Зеленський підписав документ, який забороняє перемовини з Путіним і його режимом. Тобто існують навіть правові обмеження щодо такого спілкування. "Але я не вірю, що хтось буде говорити за спиною України, — додає експерт. Швидше за все ми побачимо ту допомогу, яку нам обіцяли американці, вона буде проголосована ближче до кінця року, через вибори в США. Допомога буде залежати від того, який буде успіх в українських сил оборони. Від того і має будуватися дипломатія. Ми ще не знаємо, що буде за Трампа, якщо його оберуть".

Міжнародні аналітики говорять, що Росія корумпує ОБСЄ і зловживає цією організацією, — з однієї сторони. А з іншої — шукає можливість мати прямий контакт з Заходом, нехай і в кулуарах саміту.

Наразі майбутнє ОБСЄ — організації, яка в ідеалі здійснює моніторинги виборчих процесів, налагоджує механізми попередження конфліктів, здатна припиняти їх, не відоме. Організація, очевидно, тумане, вона перебуває у кризі. Шанс бути дієздатної, зберегтися, у неї є лише у тому випадку, якщо виключити з її складу Росію, яка має право блокувати будь-яке рішення. В іншому разі — функціонувати вона навряд чи буде.

Важливо

Мирні перемовини або довга війна. Чому Україні натякають на стіл переговорів