Висадці в Нормандії — 80 років. Чи відкриє Захід другий фронт проти Росії та чого боїться

битва за Нормандію, висадка в Нормандії
Фото: Getty Images | Танк союзників біля Музею битви за Нормандію

6–8 червня у Франції пройдуть урочисті церемонії на честь висадки союзних військ у Нормандії у червні 1944 року. Приїхали 25 глав держав та урядів, російську делегацію не запросили. Чи свідчить такий крок союзників України про намір перемогти РФ у фактичній Третій світовій, з’ясовував Фокус.

Сполучені Штати ніяк не пов’язані з рішенням Франції відмовитися від запрошення Росії на пам’ятні заходи з нагоди 80-ї річниці висадки союзників у Нормандії, заявив координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.

"Наскільки мені відомо, це було рішення, ухвалене французьким урядом. Поважаємо це рішення", — зауважив він.

Слід зазначити, що 16 квітня La Mission Libration, яка займається організацією заходу, у коментарі Le Figaro заявила, що Росія отримає офіційне запрошення на церемонію. В організації також уточнили, що запрошення не поширюватиметься на Володимира Путіна, який був присутній на 70-й річниці висадки у 2014 році.

Водночас наприкінці грудня 2023 року президент Франції Емманюель Макрон припустив, що Путін може бути запрошений на святкування 80-річчя висадки союзників у Нормандії. Умовою для цього французький лідер назвав проведення мирних переговорів щодо України.

Важливо
"Ми — історія". Як насправді рятували рядового Раяна під час висадки в Нормандії 80 років тому

Тим часом директор першого європейського департаменту МЗС РФ Артем Студенніков, якого цитують росЗМІ, заявив наступне: "Запрошення ми так і не отримали. Можливо, організатори передумали або їм "порадили" передумати. Сьогодні наші відносини із колишніми союзниками з антигітлерівської коаліції, включно з Францією, не з нашої волі перебувають у своїй нижчій точці".

Російський дипломат також наголосив, що "вирішальну роль у розгромі військової машини Третього рейху зіграла саме Червона армія та радянський народ, без стійкості та героїзму яких не було б жодного "другого фронту".

В контексті нинішньої російсько-української війни думки експертів стосовно того, чи може Захід 80 років по тому відкрити новий "другий фронт" вже проти Російської Федерації, дещо різняться за формою, проте дуже подібні за смисловим наповненням.

Союзники України бояться лавиноподібного обвалу у Росії

"Багато хто говорить, що Третя світова війна закінчилася розвалом Радянського Союзу і соціалістичного табору. Але це насправді такі собі метафізичні спекуляції, оскільки інструменти тоді були задіяні геть інші. Втім, те, що відбувається сьогодні, є спробою реваншу РФ за поразку у тому протистоянні. Наразі все це поки що перебуває у форматі протистояння Росії проти навіть не Заходу, а цивілізованого світу і властивих йому норм, принципів і правил", — наголошує у розмові з Фокусом політолог Валентин Гладких.

Росія, на думку експерта, по суті, кинула виклик усьому світовому порядку і намагається згуртувати навколо себе усі інші деструктивні сили, які також зацікавленні у руйнуванні цього світового порядку. Задля досягнення цієї мети усі ці суб’єкти, наголошує Валентин Гладких, не гребують використовувати насилля і терористичні методи.

"Втім, поки що ми не можемо говорити, що на боці РФ сформувався якийсь блок, якщо не брати до уваги Талібан чи Хезболлу. Навіть той самий Іран намагається дистанціюватися від цього, принаймні офіційно. Китай також, бодай формально, але все ж таки намагається дотримуватися якогось нейтралітету. Тобто про зіткнення двох блоків не йдеться, оскільки є ті, хто вимагає від Росії дотримуватися правил, і РФ, яка вважає, що їй все дозволено. І я не став би в цьому контексті вживати визначення "союзники України". Вони не на боці України, а на боці цивілізованих норм співіснування. Але діалектика тут така, що відстояти ці правила, не допомагаючи Україні, апріорі неможливо", — зауважує політолог.

На його думку, сьогодні всі намагаються уникнути прямого зіткнення з РФ через острах виходу за межі конвенційних озброєнь і як наслідок — ядерної катастрофи.

"Але річ у тім, що досягати поставлених цілей можна різними інструментами, наприклад, шляхом деконструкції нинішнього політичного режиму у Росії. Але знову ж таки, усі бояться колапсу РФ і посилення там радикалізму. Адже ми не думаємо, що в Чечні раптом виникне ліберальна демократія, якщо нинішня Росія колапсує? Отож. Тому, як сказав хтось з моїх колег, сила Росії сьогодні в її слабкості. Тобто є побоювання, щоб там не відбулося лавиноподібного обвалу. Крім того, є острах, що за рахунок послаблення Росії посилиться Китай", — зауважує Валентин Гладких.

Експерт переконаний, що ми навряд чи побачимо відкриття проти Росії якогось "другого фронту" в мілітарному значенні, "але нам це особливо і не потрібно".

"Нас цілком влаштує, якщо нам надаватимуть необхідні інструменти, як на полі бою, так і в дипломатичній сфері. Тобто достатньо, якщо вони продовжуватимуть санкційний тиск на Росію, підтримуватимуть дипломатичні зусилля України, зокрема Саміт миру, який наближається, а також надаватимуть економічну, а головне — військово-технічну допомогу", — підсумовує Валентин Гладких.

Росія перевірить НАТО на міцність

Своєю чергою політолог Петро Олещук у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "На сьогоднішній день не те, що не йдеться про відкриття "другого фронту" проти Росії, навпаки — цього намагаються уникнути за будь-яку ціну через страх того, що на Заході називають ескалацією. Тому єдиний реалістичний варіант, який я бачу, полягає в тому, що сама Росія може вирішити здійснити агресію проти держав-членів НАТО".

Висловивши переконання, що рано чи пізно Росія "спробує перевірити Північноатлантичний Альянс на міцність", експерт припустив, що, найімовірніше, це відбудеться в якийсь гібридний спосіб, який не виключає обстрілів, засилання розвідувально-диверсійних груп тощо.

Важливо
Кремль провокує НАТО. Які кордони в Балтійському морі хоче переглянути Росія та чому (карта)

Загалом на Заході, зазначає Петро Олещук, вважають, що заради України не варто відкривати якийсь "другий фронт", а ось коли нападуть на того, кого вони вважають частиною свого світу, "тоді логіка буде геть іншою".

свіжому інтерв’ю Байдена ця логіка дуже очевидна. Тобто Україна повинна зберегтися, її не потрібно окупувати, але в НАТО її теж не потрібно, щоб нам через неї не довелося воювати з Росією", — підкреслює Петро Олещук.

Саме через нерішучість Заходу у російсько-українській війні, на думку політолога, хусити обстрілюють американські кораблі, Іран вперше здійснив відкриту ракетну атаку на Ізраїль, а Китай заявляє, що припинить незалежність Тайваню силовим способом.

"Це все — результат того, що Захід демонструє свою слабкість. І, відверто кажучи, в мене таке відчуття, що допоки не станеться новий Перл-Гарбор, нічого не зміниться", — резюмує Петро Олещук.

Союзникам України бракує політичної волі

"Відсутність Росії на заходах щодо висадки союзників у Нормандії є дуже красномовною, оскільки ще декілька місяців тому йшлося про те, що представник РФ має там бути. Тобто, очільники держав-союзників відмовилися бути поруч з представником Росії і це свідчить про загальний настрій партнерів у світлі російської агресії проти нашої держави", — зазначає у розмові з Фокусом політолог Ігор Чаленко.

На його переконання, у союзників є теоретичні можливості виграти у РФ, але "бракує політичної волі".

"Рівень ВВП партнерів України у 25 разів більший, ніж в РФ, але все впирається в політичну волю, а, точніше, її відсутність. Якщо наші союзники будуть відходити від політики контрольованої ескалації і будуть робити те, що потрібно безпосередньо для перемоги України, то, звичайно, ми можемо думати навіть про стратегічний успіх", — підкреслює експерт.

Тим часом, акцентувавши, що в наш час немає нічого нереального, зокрема відкриття "другого фронту" проти РФ, Ігор Чаленко резюмував: "Будь-які питання нереальності встановлюють очільники держав, малюючи собі нові і нові ефемерні червоні лінії. Але насправді все залежить від того, на що готова піти та чи інша країна. І якщо станом на сьогодні хтось не готовий, це зовсім не означає, що така готовність не з’явиться завтра чи післязавтра. Нинішня динаміка допомоги Україні показує, що можливо все. Але якби союзникам не бракувало б політичної волі, ми би у 2022 році продовжили б наступальну кампанію після Харківщини і вибили б звідти росіян", — зазначає Ігор Чаленко.

Політолог вважає, що брак політичної волі союзників пов’язаний з їхнім "абсолютно необґрунтованим страхом перед Росією, який побудований на міфах про силу Радянського Союзу, непереможність росіян і реальність загрози від ядерної держави".

Тим часом, зазначає експерт, навіть не запрошення РФ на заходи у Нормандію "є певним тривожним дзвіночком для російської влади".

Тим часом Reuters із посиланням на джерела підкреслює, що представників РФ не запросили у Францію через участь у тематичних заходах президентів України та США. За словами одного із співрозмовників агентства, "в подальшому російські делегації більше не отримають запрошень на ті заходи, в яких братимуть участь Володимир Зеленський та Джо Байден".

Отже, Захід вже відкрив проти Росії "другий фронт", щоправда поки що не мілітарний, а дипломатичний.