Ердоган не жартує. Чи справді Туреччина може здійснити вторгнення до Ізраїлю
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявляє, що його країна може увійти до Ізраїлю — "так само, як зайшла свого часу до Лівії та Нагірного Карабаху". Натомість у Ізраїлі пригрозили Ердогану долею колишнього іракського диктатора Саддама Хусейна. У що зрештою може вилитися загострення між Анкарою і Тель-Авівом, з’ясовував Фокус.
На партійних зборах, які відбулися у провінції Різе 28 липня, Реджеп Тайїп Ердоган лякав Ізраїль вторгненням. "Ми повинні бути дуже сильними, щоб Ізраїль не зміг робити ці всі речі з Палестиною. І так само, як ми увійшли в Карабах і Лівію, ми зробимо те ж саме з ними. Ніщо не завадить нам зробити це. Ми просто повинні бути достатньо сильними, щоби здійснити ці кроки", — цитує Al Ain Trke турецького лідера.
Окремо Ердоган наголосив, що "немає жодних причин, через які нам не варто цього робити".
Нагадаємо, у 2020 році Туреччина підтримала Азербайджан та засудила дії Вірменії у Нагірному Карабаху. Президент Азербайджану Ільхам Алієв тоді заявляв про "спільну миротворчу місію Росії та Туреччини". У листопаді 2023 року парламент Туреччини продовжив на рік місію Збройних сил республіки в Азербайджані, які контролюють припинення вогню та воєнних дій у зоні карабаського конфлікту.
Що ж стосується Лівії, то у січні 2020-го Реджеп Тайїп Ердоган оголосив про відправлення військ до цієї країни для підтримки так званого уряду національної згоди (УНЗ), адже після вбивства Муаммара Каддафі Лівія виявилася розколотою.
На заході країни функціонував УНЗ, зараз — уряд національної єдності Абделя Хаміда Дбейби. Водночас схід контролює Лівійська національна армія під командуванням маршала Халіфи Хафтара. У листопаді 2023 року Туреччина продовжила мандат на перебування військового контингенту у Лівії.
В Ізраїлі вже відреагували на гучну заяву пана Ердогана. Зокрема очільник МЗС країни Ісраель Кац, якого цитує Times of Israil, зазначив: "Ердоган іде стопами Саддама Хусейна і погрожує атакувати Ізраїль. Він просто має згадати, що там сталося і чим усе закінчилося".
Режим Хусейна, нагадаємо, було повалено у 2003 році, а самого Хусейна схопили, засудили та стратили.
Тим часом експерти, з якими поспілкувався Фокус, дещо розійшлися у своїх оцінках стосовно останніх гучних заяв президента Туреччини та їхніх імовірних наслідків.
Ердоган грає роль захисника усіх мусульман світу
Зауваживши, що зовнішню політику Ердогана вже охрестили політикою відродження Порти, політолог Ігор Рейтерович у розмові з Фокусом акцентує: "Така імперська політика як мінімум передбачає регіональне лідерство з певною претензією на глобальне. Плюс до всього, Ердоган намагається перебрати на себе роль захисника усіх мусульман у світі. У цьому сенсі очевидно, що нинішній арабо-ізраїльський конфлікт є дуже зручною темою для Ердогана. Чому? А тому, що з одного боку це не вимагає якихось конкретних дій, адже Туреччина не надає ХАМАСу чи Газі бодай якусь допомогу і навіть не приймає біженців. А з іншого, Ердоган систематично "качає" ситуацію гучними заявами. До речі, Ліван у цьому плані для нього взагалі ідеальний варіант, бо там протистояння між мусульманами та християнами триває вже дуже й дуже багато років".
На переконання політолога, озвучуючи погрози Ізраїлю, Ердоган намагається нагадати усьому світу про Туреччину, яка мовляв, завжди готова прийти на допомогу своїм єдиновірцям.
"У Ізраїлі вже назвали Ердогана Хусейном і я вважаю, що вони й надалі гратимуть у такий словесний пінг-понг. До речі, не думаю, що загострення між Анкарою та Тель-Авівом якось зачепить нас, оскільки політика Туреччина відрізняється принциповою багатовекторністю. Тобто турки на різних напрямах намагаються дотримуватися позиції "і з тими,і з тими". Переконаний, що ця тактика залишатиметься незмінною", — зазначає Ігор Рейтерович.
Також експерт, принагідно нагадавши, що Туреччина надає Україні далеко не лише "Байрактари", додав: "Слід визнати, що у нас дуже добре налагоджена співпраця з Туреччиною, зокрема у сфері ВПК. Ми, серед іншого, отримували від цієї країни, наприклад, бронетранспортери, які використовують ЗСУ. Водночас слід розуміти, що Ердоган, кров з носа, прагне бути лідером для своєї аудиторії, тому час від часу робить, скажімо так, дивакуваті заяви. Наприклад, оскільки з Росією він торгує і звинувачувати Москву зайвий раз не хоче, то кидає каміння в город західних "баронів", які начебто зацікавлені у продовженні російсько-української війни. Паралельно Ердоган заявляє, ось, мовляв, я такий великий миротворець, тому давайте, приїжджайте у Стамбул і домовляйтеся про закінчення війни. Ну, це типовий Ердоган, який діє так із 2022 року і намагається свій зиск побачити у будь-яких подіях і ситуаціях. У нас колись був Леонід Данилович (Кучма, — ред.), який займався багатовекторністю. А у турків зараз є Ердоган, який це робить у глобальнішому масштабі, бо в нього більше ресурсів і геополітичне положення країни на сьогодні дає йому відповідні можливості".
Все почалося з війни у Газі
Наголосивши на тому, що заяви Ердогана стосовно ймовірності вторгнення до Туреччини у жодному разі не слід розглядати як жарт, керівник Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос у розмові з Фокусом констатував: "Слід усвідомлювати, що Туреччина зараз створює для Ізраїлю високу невизначеність і не менш високі ризики. Зрозуміло, що сухопутним шляхом вторгнення аж ніяк не можливе, оскільки між Ізраїлем і Туреччиною щонайменше є Сирія. Проте не слід забувати про те, що є морський шлях, а турецький флот — надзвичайно потужний".
Зауваживши, що ізраїльтяни "від безсилля" можуть собі дозволити емоційно реагувати на заяви Ердогана, експерт додав: "У разі, якщо буде реалізовано такий сценарій (вторгнення Туреччини морським шляхом, – ред.), я не думаю, що Ізраїль зможе хоч щось зробити. А сценарій цей, зауважу, цілком можливий і, очевидно, для того, щоб він не став реальністю, американці повинні тиснути не на Ліван, а на Ізраїль. Тиснути за всього того, що на рівні двосторонніх відносин між США та Ізраїлем теж є вагон і маленький возик різноманітних проблем".
Ігор Семиволос вважає, що нині єдиним подразником усього, що відбувається у регіоні, є війна у Газі. Тому ізраїльтяни, на переконання експерта, мають врешті-решт зрозуміти, що вони не зможуть, як би їм цього не хотілося, довічно контролювати палестинців, а прем’єр Нетаньягу повинен припинити "вести свою країну до прірви".