Обмін політв'язнями: чи можуть Білий дім та Кремль домовитися про мир за спиною України
Російські учасники масштабного обміну ув’язнених між країнами Заходу та РФ Ілля Яшин, Володимир Кара-Мурза та Андрій Пивоваров провели пресконференцію у німецькому Бонні. В тому, чому заяви російських опозиціонерів обурили українців та наскільки вагомим буде їхній голос у світі, розбирався Фокус.
Звільнена російська опозиційна трійця в особі Яшина, Кара-Мурзи та Пивоварова підтвердила, що продовжить займатися політикою, зосередившись водночас на міжнародних справах.
У цьому контексті, розмірковуючи про санкційну політику Заходу, Кара-Мурза підкреслив, що зараз санкції західних країн спрямовані "не проти режиму Путіна, а проти всіх російських громадян".
"І це, на мою думку, вкрай несправедливо та контрпродуктивно. Хіба не існує десятків мільйонів людей, які виступають проти війни? Тому я бачу основний акцент своєї діяльності в тому, щоб нагадувати людям у вільному світі, що Росія та Путін — це не одне й те саме. Санкції має бути відкалібровано у такий спосіб, щоб вони були спрямовані на Путіна, а не на простих громадян Росії", — зауважив Кара-Мурза, принагідно висловивши впевненість, що Росія колись стане "нормальною демократичною країною".
Своєю чергою Андрій Пивоваров зауважив, що навіть перебуваючи у тюрмі, він намагався "уважно стежити за суспільно-політичною дискусією". Він наголосив, що бачить своє завдання в тому, щоб виробити кроки, які дадуть змогу людям, котрі виступають проти путінського режиму, висловлювати свою позицію з мінімальними ризиками. Подробиць цього задуму Пивоваров не навів, але водночас кілька разів поспіль наголосив на необхідності послаблення тих санкцій щодо Росії, які шкодять "простим людям". Він закликав світову спільноту не закриватися від Росії та дати росіянам можливість "побачити, що тут не живуть вороги".
Тим часом Ілля Яшин розповів, як він бачить завершення війни. Зокрема, відповідаючи на це запитання, він виключив можливість повернення під контроль України окупованих територій.
Цією заявою російський опозиціонер викликав хвилю обурення в українському сегменті соцмереж. "Відрізняти "хороших" росіян від "поганих" стає дедалі важче. Вони практично однаково поводяться у в’язниці та на волі", — написав у Facebook політолог Віктор Небоженко.
Тим часом під час стріму на своєму Youtube-каналі у неділю, 4 серпня, Яшин кардинально відкоригував свою позицію і наголосив: "Ключове завдання для всіх людей, які хочуть жити у вільному світі, — це порятунок України. Порятунок України від Путіна — це правильний вибір і з прагматичної, і з моральної точки зору. Цей вибір цілком відповідає реальним інтересам Росії. Тому патріотична позиція — це вимога вивести війська з України".
"Не в українському мейнстрімі, але… Щиро радію, що російських політичних вʼязнів витягнули з тюрем і не дали з ними розправитися в Росії аж до позбавлення життя. Впевнений, з такими людьми можна говорити й переконувати їх. Немає "хороших чи поганих" руських. Є злочинці, є покірна більшість і є ще ті, хто повністю не обдурений російською пропагандою. Вони або в тюрмах, або закордоном. Вони ніколи не пристануть на українські національні інтереси. Але у спільній боротьбі з російським режимом нам треба знаходити аргументи для пошуку спільних ефективних шляхів", — зазначає експосол України у США Валерій Чалий.
Водночас експерти, з якими поспілкувався Фокус, не такі однозначні у своїх оцінках.
Яшин, Кара-Мурза і Пивоваров — це ніхто
Зокрема, політолог Ігор Рейтерович у розмові з Фокусом зазначає: "Україна не повинна проявляти ніякої ініціативи стосовно комунікації з російськими опозиціонерами, які внаслідок обміну Заходу на РФ вийшли на свободу. Чому? Тому що, при всій повазі до цих людей, вони — ніхто. Вони не є представниками якихось політичних сил. Це просто окремі персони, які раніше займалися опозиційною діяльністю".
На переконання експерта, голос Яшина, Кара-Мурзи, Пивоварова та інших матиме нульовий вплив на російську аудиторію, оскільки їх маргіналізували по повній програмі і вони взагалі не представляють жодної небезпеки як для режиму Путіна, так і для самого Путіна.
"Тим більше їх не можна розглядати в контексті альтернативи влади, оскільки глибинний російський народ не любить, коли хтось, знаходячись за кордоном, розповідає, як їм жити. Між тим, тепер у вже колишніх російських політв’язнів певний час буде вплив на частину громадської думки на Заході. Але не стільки в контексті російсько-української війни, скільки в контексті того, що взагалі наразі відбувається в Росії", — підкреслює Ігор Рейтерович.
Стосовно антисанкційних закликів звільнених російських опозиціонерів, то тут очікувати якихось змін не варто, вважає політолог.
"На Заході є консенсус стосовно санкцій відносно Росії і цей консенсус полягає в тому, що ті санкції, які є на сьогоднішній день, мають зберігатися щонайменше до завершення війни. Не думаю, що та ж Німеччина, де перебувають Кара-Мурза та інші діячі, раптом змінить свою політику так, щоб простим росіянам було "очєнь хорошо". Шольц думає про те, щоб добре було німцям, і це — ключовий момент", — підсумовує Ігор Рейтерович.
Заяви російських опозиціонерів частково резонують із західною аудиторією
Своєю чергою політолог Олексій Якубін у розмові з Фокусом зазначає: "Попри те, що навіть до в’язниці діяльність того ж Яшина чи Кара-Мурзи була достатньо обмежена, певну аудиторію в Росії вони мали. І ця аудиторія, не будучи публічною, десь там у РФ є і сьогодні. Складно сказати, яким є її відсоток, але очевидно, що саме до цих росіян апелюють звільнені опозиціонери з РФ".
Водночас політолог вважає, що їхні заяви, зокрема ті, що стосуються послаблення санкцій щодо Росії, частково резонують з уявленням західної аудиторії.
"Важливо розуміти, що ще з часів Холодної війни США та Захід в цілому розділяли владу і суспільство тоді у СРСР, а зараз у РФ. І мені здається, що з точки зору такого підходу "антисанкційні" заклики того ж Кара-Мурзи можуть мати резонанс на Заході, адже вони віддзеркалюють позицію окремих західних політиків, які говорять про необхідність таргетованого санкційного підходу щодо влади РФ, а не відносно пересічних росіян", — підкреслює Олексій Якубін.
Окремо експерт звертає увагу на зміну риторики нещодавніх політичних в’язнів Кремля: "Якщо раніше вони заявляли про те, що режим Путіна можна змінити лише військовим шляхом, то зараз таких сигналів ми вже не чуємо. Можливо, це пов’язано з тим, що частина з щойно звільнених рос. опозиціонерів бачить свої політичні перспективи безпосередньо в Росії за умови якоїсь відносної лібералізації. Власне, тому вони й обрали іншу риторику".
Чи можуть США та Росія домовитися про мир в Україні без України
Washington Post повідомляє, що після обміну в’язнями між США та РФ, у Києві занепокоїлися через те, що обидві країни можуть так само таємно домовлятися і про мир в Україні.
WP констатує, що українські офіційні особи наполягатимуть на тому, щоб Джо Байден дотримувався своєї обіцянки: "Нічого про Україну без України".
Нагадавши про те, що 10 років тому, після вторгнення Росії на схід України, лідери Франції та Німеччини Франсуа Олланд і Ангела Меркель підштовхнули тодішнього президента Порошенка підписати Мінські домовленості на вкрай невигідних умовах, видання констатує, що і сьогодні в України є вагомі підстави для занепокоєння щодо того, що її можуть змусити піти на "неприйнятні компроміси".
Тим часом про те, що Вашингтон і Москва начебто змогли уникнути подальшої ескалації конфлікту завдяки втручанню США, які відмовили Київ від проведення якоїсь секретної операції, повідомив заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков. Водночас російський дипломат окремо зауважив, що Росія не планує йти на поступки Сполученим Штатам і буде домовлятися "баш на баш".
Тим часом політолог Ігор Рейтерович, коментуючи ці сигнали, зауважив наступне: "Не думаю, що США та РФ можуть говорити про якийсь мир в Україні, тому що той же Салліван публічно заявляв, що канали обміну ув’язненими не стосувалися, власне, контакту з Путіним. Це по-перше. По-друге, тему про те, що США разом з РФ начебто попередили якусь операцію України, що унеможливило ескалацію, росіяни спеціально розкрутили — мовляв, вони ледь не змусили Вашингтон натиснути на Україну. Мені здається, що в даному випадку йдеться про атаки України на РЛС і якісь сили стримування. Але це не більше ніж епізод і принаймні поки що ніяких переговорів про мир за нашою спиною не відбувається".
Водночас у тому, що нещодавній обмін ув’язненими зняв певний психологічний бар’єр між Росією і Білим домом переконаний політолог Олексій Якубін.
"Після повномасштабного російського вторгнення у 2022 році навіть по надзвичайно важливим проектам, таким як, наприклад, зброя масового ураження, між США та Кремлем була "заморозка". А ось цей обмін показав, що сторони можуть домовлятися одна з одною", — зазначає експерт.
Аналогічно, на думку політолога, Вашингтон та Москва можуть спробувати змінити власний підхід до російсько-української війни з точки зору того, потрібно вести мирні перемовини чи ні. І якби адміністрація Байдена ініціювала б наразі подібні переговори, то демократи, переконаний політолог, точно вибили б відповідний козир з рук Трампа.