Мікроби, виявлені в шлунку корів, можуть розкладати пластик, — вчені
Дослідники продемонстрували спосіб переробки пластику за допомогою ферментів, що виділяються мікроорганізмами рубцевої рідини шлунку корів.
Австрійські вчені виявили, що бактерії, присутні в травній системі корів, можуть розщеплювати пластик, що може стати потужним засобом зменшення забруднення органічним матеріалом, пише IFLS.
Результати їх роботи були опубліковані в журналі Frontiers in Bioengineering and Biotechnology. Оскільки в раціоні корів уже містяться натуральні рослинні поліефіри, команда була впевнена, що в їх шлунку є якийсь механізм, який може проводити гідроліз поліефіру, хімічну реакцію, яка призводить до розкладання.
Ідея полягала в наступному: якщо вони можуть руйнувати ці біологічні поліефіри, чи зможуть вони зробити те ж саме з штучними?
"За перетравлення їжі у тварин відповідає величезна мікробна спільнота, яка живе в сітці рубця.Таким чином, ми підозрювали, що деякі біологічні активності також можуть використовуватися для гідролізу поліефіру", — пояснив Доріс Рібич з Віденського університету природних ресурсів і природних наук.
Після того, як команда ідентифікувала ці бактерії в рубці (одному з чотирьох відділів шлунка корови), вони перевірили їх здатність розщеплювати поліетилентерефталат (ПЕТ), найбільш поширений термопластик в класі поліефірів. А також протестували два інших типи пластику. Одним з них був полібутиленадіпаттерефталат (PBAT), що часто використовується для виробництва пластикових пакетів, а інший — поліетиленфураноат (PEF), який виробляється з цукрів, отриманих з рослин.
Зразки цих трьох пластиків помістили в інкубовану рубцеву рідину. Пластик перетворювався або в порошок, або в поліетиленову плівку.
Порошок руйнувалися швидше, ніж плівки, що не дивно, враховуючи, що хімічні реакції, як правило, відбуваються швидше зі збільшенням площі поверхні реагенту.
Команда помітила, що реакції з рубцевою рідиною були ефективнішими порівняно з дослідженнями, в яких розглядався один мікроорганізм, який розщеплює пластик на частини. Команда вважає, що навколишнє середовище рубцевої рідини може бути придатнішим для виконання цього завдання.
На думку дослідників, руйнування пластику може бути пов'язане з роботою кількох ферментів, що функціонують в пікових умовах, завдяки властивостям рубцевої рідини.
Однак команда попереджає, що це відкриття є першим кроком, а не повномасштабним підходом до проблеми забруднення пластиком. Незважаючи на те, що рідина може руйнувати пластик, переробка може бути простішим варіантом, також може існувати й інший метод, який вийде дешевшим у довгостроковій перспективі.
Команда продовжить вивчати цей підхід, а також шукати способи використання мікробних спільнот для екологічніших промислових процесів.