Медузи назавжди. Експерт розповів, чому Чорне море стане наступним об'єктом навали

Нашестя медуз в Азовському і Чорному морях, імовірно, стане буденним явищем, оскільки його причини пов'язані з глобальними проблемами, які не вирішаться до нового курортного сезону. Про те, що це за проблеми, і що чекає туристів наступного року, Фокус дізнався у завідувача відділом Українського наукового центру екології моря, кандидата біологічних наук Олександра Гончарова.

Медузи стали більше їсти: причина у скиданні хімікатів

"В Азовському та Чорному морях переважають два види медуз: Aurelia aurita ("аурелія вухата ") і Rhizostomeae ("корнероти"). Останні є більшим видом, і саме їх стало більше у наших морях. Саме корнероти можуть обпалювати при контакті, а також викликати алергічні реакції", — говорить Олександр Гончаров.

За словами фахівця, Чорне море, втім як і Азовське — найбільш замкнуті моря у світі, а це означає, що всі забруднюючі речовини залишаються в них. Тим паче, що стік у Чорне море становить близько 310 км³, а 80% цих вод виноситься на північно-західну шельфову частину — переважно Дунаєм і Дніпром. Шельфова частина, як відомо, має відносно невелику глибину, що ще більше погіршує ситуацію: хімікати залишаються в придонному шарі.

І тут проявляється накопичувальний ефект.

"Основні забруднюючі хімічні речовини — це азот і фосфор, які використовуються в сільському господарстві. Вони змиваються дощами в річки, а річки несуть їх в моря. Ці речовини викликають бурхливий ріст водоростей, як в річках, так і в морях", — зазначає експерт .

Зв'язок між зростанням чисельності медуз і накопиченням хімікатів у морській воді легко пояснити, знаючи, що їдять медузи. Медузи харчуються зоопланктоном — бактеріями (бактеріопланктон) і водоростями (фітопланктон).

Медузи "всмоктують" їжу за допомогою реактивного струменя, що виникає при скороченні парасольки, і заковтують через вторинні ротові отвори. Великі медузи, наприклад, деякі корнероти можуть харчуватися дрібними рибками, оскільки здатні до зовнішнього травлення.

Надмірний ріст водоростей — це початок ланцюжка. Далі зрозуміло: чим більше водоростей, тим більше медуз.

Медуза або гребневик? Інвазивні види захоплюють моря

Другим фактором, що впливає на подібні сплески, є інвазивні види. Вони потрапляють в наші моря разом з вантажними судами, які беруть воду для баласту в океанах, а скидають її у нас перед вантаженням. Така вода міститиме чужі, інвазивні види, які можуть розмножуватися вкрай швидко, наприклад, через відсутність їх природних ворогів, а також наявність більшої кількості їжі.

"Як приклад, близько 30-40 років тому була подібна історія в Чорному морі, куди потрапила інвазивна морська тварина — гребневик (Ctenophora), якого часто плутають з медузою. Гребневик — хижак, який він почав конкурувати з чорноморськими рибами за харчові ресурси, і виявився настільки в цьому успішний, що з часом в рибальські сітки попадався тільки він. Тоді екосистемі було завдано нищівного удару".

"Поки вирішувалося питання про те, як вирішити проблему, ситуація врегулювалася сама по собі. До Чорного моря потрапив природний ворог морської тварини — інший вид гребневика, який почав пожирати першого, і таким чином встановився баланс", — розповідає кандидат біологічних наук

Олександр Гончаров зазначає, що Азовське море ще більш мілководне, тому добре прогрівається влітку, а також в нього впадають великі річки, такі як Дон і Кубань. Оскільки там немає великих глибин, в ньому осідає ще більша кількість забруднюючих речовин. Також в Азовському морі є й інвазивні види. І та, і інша причина працює на збільшення чисельності медуз.

Глобальне потепління "підштовхує" медуз до розмноження

"Очевидно, що і глобальне потепління вносить свої корективи, зі свого боку, аномальні температури сприяють розбалансуванню всієї екосистеми", — говорить експерт.

Таким чином, можна назвати три основні причини навал медуз: забруднення, інвазивні види і зміна клімату. Останній фактор вносить ще більше невизначеності у можливі прогнози на майбутнє.

"Такі сплески чисельності медуз є наслідком розбалансування екосистем морів. У інвазивних видів немає ворогів, аномальні температури надають більше корму, за який немає великої конкуренції. Попередній рік і поточний були аномальними по температурам: весна у 2020 році була занадто теплою, а у 2021 — занадто холодною і затяжною. Тому робити якісь прогнози на наступний рік неможливо, особливо за відсутності відповідних досліджень", — робить висновок біолог.

Наука проти медуз безсила — немає фінансування

За словами Олександра Гончарова, ніяких наукових досліджень у сфері протидії засиллю медуз не проводиться, оскільки відсутнє фінансування з боку держави.

"Нині українська морська наука не фінансується. У нас після анексії Криму було втрачено понад 80% кадрового потенціалу, а також весь науковий флот. І замість того, щоб спробувати відновити цю сферу науки, про неї просто всі забули. Нещодавно дуже знаковим був провал у Верховній Раді проекту "Смарагдова мережа", що добре відбиває ситуацію загалом", — підкреслює експерт.

"Смарагдова мережа", про яку говорить Гончаров — це мережа територій особливого природоохоронного значення. Всього в Україні до неї відноситься 377 територій загальною площею близько 8 млн га. Закон (коли його приймуть) повинен забезпечити збереження типів природних місць проживання та видів природної фауни і флори на цих територіях.

Нагадаємо, на одному з пляжів Кирилівки жінка провалилася в яму з мертвими медузами. У соцмережі вона написала, що розуміє наявність проблеми з медузами, однак попросила відпочивальників не влаштовувати "братських могил" на березі, засипаючи в них піском медуз: це небезпечно, в подібну яму може впасти дитина.

МОЗ України повідомив, що кількість медуз в Азовському морі збільшилася катастрофічно.