Щоб ми жили, зірки померли. Усіх людей створено із зоряної речовини: як це може бути

Ще у 80-роки минулого століття астроном і популяризатор науки Карл Саган заявив про те, що космос є всередині кожної людини та що всі ми створені із зоряної речовини. Астрофізикиня Сюзанна Рендалл пояснять, чи справді це твердження можна вважати правильним і як воно пов'язане з елементами, з яких складається тіло людини, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Після появи Всесвіту весь космос складався здебільшого лише з двох хімічних елементів, які є найлегшими, — це водень і гелій. Також у ранньому Всесвіті існувало трохи важчих хімічних елементів, які астрономи називають металами (але за це їх не люблять хіміки).

Але тіло людини настільки складне, що не може складатися тільки з водню та гелію. То як же з'явилися всі інші хімічні елементи, з яких складаємося ми та відомі об'єкти космосу?

Приблизно через 100 млн років із перших туманностей, що складалися з водню та гелію, внаслідок стиснення під дією гравітації утворилися найперші зірки. Природно, що вони містили в собі майже тільки два найлегших елементи й зовсім небагато металів.

Тоді в Усесвіті ще не існувало таких хімічних елементів, як азот, кисень і вуглець, які необхідні для формування тіла людини. Усе змінилося, коли ці перші зірки почали вмирати.

Через кілька десятків і сотень мільйонів років, коли в ядрі цих зірок поступово припинявся термоядерний синтез, необхідний для їхнього життя, вони, будучи дуже великими, стали ще більшими. Але водночас усередині зірок відбувався синтез гелію на важчі хімічні елементи. Саме тоді й виникли кисень і вуглець, які становлять приблизно 84% нашого тіла.

Але всі ці й інші елементи, необхідні для появи життя, були б марними, якби так і залишилися всередині зірок. Але цього не сталося, адже перші зірки, досягнувши межі свого життєвого циклу, вибухнули надновими.

За словами Рендалл, під час цих вибухів утворилися ще важчі елементи, такі як золото або платина. Хоча деякі вчені припускають, що такі дорогоцінні метали все ж з'явилися пізніше внаслідок зіткнення нейтронних зірок і вибуху кілонової.

Як би там не було, але всі нові хімічні елементи, створені всередині зірок, після вибуху розлетілися по космосу. Вони стали основою для нових туманностей, із яких з'явилося нове покоління зірок.

Ці зірки створювали у своїх надрах усе нові й нові хімічні елементи і після своєї вибухової смерті також відправили їх у космос. Із нових туманностей, які були наповнені ще більшою кількістю металів, з'явилося третє покоління зірок, серед них було й наше Сонце.

Не вся речовина туманності, з якої народилася наша зірка, була використана для її створення. Навколо Сонця 4,6 млрд років тому утворився протопланетний диск, у якому були елементи туманності.

А вже в цьому протопланетному диску з'явилися всі планети Сонячної системи, включно із Землею. Хімічні елементи, які були в протопланетному диску якраз і стали основою для формування людських тіл.

За словами Рендалл, усе-таки Карл Саган мав рацію, і ми дійсно складаємося із зоряної речовини. Для того, щоб ми жили, зіркам потрібно було померти.

"Але не сильно цим пишайтеся. Таргани теж складаються із зоряної речовини", — каже Рендалл.

Фокус уже писав про те, наскільки далеко астрономи можуть зазирнути в минуле під час вивчення ранньої історії Всесвіту. Виявляється, навіть найсучасніші телескопи не можуть побачити той самий початок усього. Проте зараз є можливість побачити настільки стародавні об'єкти, що навіть складно собі уявити.