Дивний захисний механізм: учені намагаються розплутати складний зв'язок тестостерону, агресії та сорому

Нещодавно вчені опублікували нове дослідження, присвячене вивченню взаємозв'язку між тестостероном, почуттям со рому та агресією. Мета дослідження — зрозуміти, як реактивність тестостерону, яка може змінюватися залежно від соціальних взаємодій, впливає на агресивну поведінку і як вона модерується схильністю людини до почуття сорому, пише PsyPost.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Ліндсі Бошон, авторка дослідження з Університету Саймона Фрейзера, зазначила, що, хоча багато хто стикається із соціальною ізоляцією, причини пов'язаної з нею агресивної поведінки залишаються незрозумілими. Метою цього дослідження було з'ясувати вплив рівня тестостерону і роль почуття сорому в таких реакціях.

У дослідженні взяли добровільну участь 199 студентів чоловічої статі, середній вік яких становив 19,5 років. Вони брали участь у віртуальній грі "Кібербол", в яку їх або включали, або виключали. До і після гри бралися зразки слини для контролю рівня тестостерону, учасники заповнювали опитувальники, зокрема шкалу переживання сорому.

Після гри учасники виконували завдання "Парадигма агресії з відніманням крапок", що оцінює агресивну поведінку. Результати дослідження не виявили прямого зв'язку між агресією та соціальною ізоляцією в грі "Кібербол". Однак під час аналізу взаємозв'язку між реактивністю тестостерону та умовами гри було виявлено цікаві закономірності. В осіб із низьким рівнем вираженості почуття сорому виключення впливало на рівень агресії залежно від зміни тестостерону. Але в осіб із високим рівнем вираженості почуття сорому реактивність тестостерону не впливала на рівень агресії.

Бошон припускає, що тестостерон пов'язаний із поведінкою, спрямованою на підвищення соціального статусу. Якщо людину виключено із суспільства, що свідчить про її нижчий статус, то підвищення тестостерону може призвести до посилення агресії для відновлення цього статусу. Відсутність такої закономірності в людей із високим рівнем сорому може бути пов'язана з їхньою схильністю відчувати загрозу і відсторонюватися.

Дослідження має свої недоліки, зокрема, воно сфокусоване на одному аспекті сорому. Бошон наголосила, що в майбутніх дослідженнях необхідно підходити до теми сорому більш комплексно, а також залучати до дослідження жінок, щоб зрозуміти можливі відмінності.

Раніше Фокус писав про те, що психопатія також не є виключно негативною рисою, на думку психологів. Психопати можуть прожити все життя і не знати про свій діагноз.

Також Фокус писав про особисті якості, які не дають нам вірити фейковим новинам. Згідно з дослідженням, проникливість відіграє вирішальну роль у здатності оцінювати точність інформації.