4500 років тому жінці провели дві надскладні операції на голові: пацієнтка вижила (фото)

Дослідники, аналізуючи скелет жінки, відкопаний на кладовищі мідного віку на Піренейському півострові, виявили чіткий і безпомилковий доказ того, що перед смертю ця особа перенесла дві операції на голові. І хоча це були серйозні та інвазивні хірургічні процедури, жінка пережила ці стародавні методи лікування і прожила ще щонайменше кілька місяців, а можливо, й довше, пише Ancient Origins.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Жінка, якій, за оцінками, було від 35 до 45 років на момент смерті, пережила процедуру, відому як трепанація. Ця давня медична практика передбачала створення навмисних отворів у черепі, в цьому випадку двох довгастих отворів розміром 5,3 см завширшки 3 см завдовжки і 3,3 см завширшки 2 см завдовжки. Примітно, що ці отвори, виявлені в області скроні і вуха, мали гострі і чітко окреслені краї, що виключає можливість випадкової травми.

Трепанація, метод, що датується 7 000-10 000 роками, мав на меті зменшити тиск на мозок, пов'язаний із захворюваннями, що спричиняють головний біль або неврологічні проблеми. Попри потенційну небезпеку, особливо в доісторичні часи, ця жінка з мідного віку кинула виклик обставинам і пережила обидві операції.

Соня Діас-Наварро, провідна дослідниця з Університету Вальядоліда в Іспанії, пояснила, що отвори, ймовірно, створені тертям літієвого (кам'яного) інструменту з шорсткою поверхнею об склепіння черепа. Точність отворів свідчить про свідомий і ретельний підхід.

"Щоб виконати цю операцію, постраждалу людину, ймовірно, повинні були сильно знерухомити інші члени спільноти або попередньо обробити психоактивною речовиною, яка полегшила б біль або позбавила б її свідомості", — додає дослідниця.

Це відкриття вирізняється не лише виживанням після операцій, але і їхнім місцем проведення. На відміну від типових трепанацій на маківці або передній частині голови, ці операції проведені над скроневою ділянкою мозку.

Ділянка, багата на відкриті кровоносні судини та м'язи, створювала певні труднощі для стародавніх хірургів. Однак метод, який використали в цьому випадку, вважався безпечнішим, мінімізуючи ризик супутніх ушкоджень або післяопераційних інфекцій.

Скелет жінки виявив ознаки загоєння навколо місць трепанації, що вказує на те, що вона не тільки вижила, але й, ймовірно, прожила кілька місяців, якщо не років, після другої операції. Це дивовижне одужання контрастує з поширеною думкою про те, що доісторичні трепанації мали 40-відсотковий рівень смертності.

Хоча причини, через які жінці знадобилося дві операції, залишаються загадкою, дослідники припускають, що травма, яку неможливо виявити за допомогою сучасного аналізу скелета, могла бути одним із факторів.

"Велика поширеність травматичних ушкоджень, задокументованих на скелетах з Каміно дель Моліно, змушує нас не відкидати можливість того, що операцію провели через травми", — сказала Діас-Наварро.

По суті, ця давня історія хірургічного успіху кидає виклик нашим припущенням про медичні практики 2500 року до нашої ери. Вона висвітлює майстерність і знання "хірурга" мідного віку, який, озброєний інструментами ручної роботи, здійснив делікатну процедуру, що врятувала життя.

Раніше Фокус писав, що найдавніші мумії не мають стосунку до Єгипту. Історики розповіли, хто муміфікував померлих першим.

А також ми розповідали про давньоєгипетську аномалію: вчені виявили пухлину із зубами серед останків стародавньої жінки.