Не вислизнуть навіть найдрібніші частинки: учені створили метод повного очищення річок від сміття

Наявні методи відстеження забруднення річок пластиком здебільшого зосереджені на видимому поверхневому смітті, ігноруючи занурені та менш помітні частинки, які можуть становити значну небезпеку для нашого здоров'я та екологічний ризик. Занурений пластик, який часто не помічають, може залишатися під поверхнею води або накопичуватися до небезпечних рівнів. Однак учені стверджують, що вони створили метод знаходження навіть найневловимішого пластику у водоймах, пише Cardiff University.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Усвідомлюючи наявні проблеми, дослідники з Кардіффського університету, Технологічного інституту Карлсруе та компанії Deltares розробили новий підхід до кількісного визначення цих невловимих забруднювачів. Їхня нещодавня публікація в журналі Water Research висвітлює метод, який точніше відображає динаміку руху підводного пластику. Джеймс Лофті, провідний автор дослідження з Університету Кардіффа, пояснює, що цей метод може зробити революцію в нашому розумінні механізмів перенесення пластику в річковому середовищі. Моделюючи річкові умови в контрольованих експериментах, команда розмістила понад 3000 типових забруднювальних предметів, таких як полістиролові стаканчики, використовуючи багатокамерні системи для відстеження їх переміщення з безпрецедентною точністю.

Результати їхнього дослідження спростували колишні уявлення про те, як пластик поводиться під водою. Пластмаси не завжди приймають стабільну орієнтацію під час занурення, а отже, їхня швидкість і характер падіння можуть значно варіюватися залежно від їхньої форми й турбулентності води. Це дуже важливо для розробки ефективніших стратегій відстеження й очищення подібних забруднень. Використовуючи адаптовані рівняння, що ґрунтуються на фізиці та спочатку розроблені для вивчення осадових порід, дослідники тепер можуть передбачати рух і накопичення цих пластиків із точністю приблизно 10%, що є значним поліпшенням, яке може сприяти майбутнім зусиллям із захисту й очищення довкілля від небезпечного забруднення.

Цей прорив у вимірюванні забруднення підводного світу пластиком відкриває перспективні шляхи для ефективнішого вирішення однієї з актуальних екологічних проблем сучасного світу. Даючи чіткіше уявлення про те, скільки й де пластику накопичується в наших річках, це дослідження підтримує та покращує процес цілеспрямованіших і ефективніших ініціатив із очищення водойм. Постійний розвиток і вдосконалення цього методу може значно розширити наші можливості щодо збереження здоров'я та біорізноманіття водойм.

Раніше Фокус писав про те, що таке мікропластик і чим він потенційно небезпечний. Учені пояснили, що з цим видом пластику не так і чому нам варто насторожитися.

Також Фокус писав про те, де осідає мікропластик у нашому організмі. Дослідники з'ясували місця нашого організму, де збирається все це пластикове сміття.