Візантійська принцеса, монгольський хан і релігійна святиня: які історії приховує Кривава церква Стамбулу

Про це пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відома сьогодні як церква Святої Марії Монгольської, або "Канли Кілісе" (Кривава церква), вона має глибоке коріння у візантійській історії. За переказами, церкву заснувала принцеса Сопатра, донька візантійського імператора Маврикія, у VII столітті н. е.

Проте після Четвертого хрестового походу церкву зруйнували. Згодом, у 1261 році, місто повернулося під владу Візантії. У 1281 році Марію Палайологіну, позашлюбну доньку візантійського імператора Михайла VIII, в рамках політичного союзу відправили заміж за монгольського правителя Хулагу-хана через ймовірність монгольських вторгнень до Анатолії.

Проте Хулагу помер до її прибуття, а на трон зійшов його син Абака-хан, який одружився з Марією замість батька. Згідно з переказами, Марія була ревною християнкою і переконала чоловіка охреститися. Після його смерті вона повернулася до Константинополя, де відбудувала монастир, який згодом отримав назву Канли Кілісе через кровопролиття під час османського завоювання в 1453 році і, можливо, через свій червоночерепичний дах.

Церква стала відома як "Панагія Мухліотісса", що в перекладі з грецької означає "монгольська", відображає зв'язок Марії з двором її чоловіка. Після падіння Константинополя під владою османів більшість християнських церков швидко перетворили на мечеті.

Проте ця церква зберегла свою первісну ідентичність завдяки імператорському указу, виданому султаном Мехмедом II. Місцеві перекази свідчать, що архітектор султанської мечеті Крістодулос попросив пощадити церкву і подарувати її своїй матері. Указ, який досі зберігається в церкві, захистив будівлю впродовж століть і забезпечив її подальше використання як християнського місця.

Церква залишається важливим символом релігійної тяглості у місті, сформованому завоюваннями і трансформаціями та дає уявлення про переплетення історій Візантії, Монгольської імперії та Османської епохи.

Раніше Фокус писав про рідкісне відкриття у Німеччині. Дослідники виявили поховальні урни бронзового віку, які збереглися неушкодженими до наших часів.

Також ми розповідали про знайдений у шведській фортеці кинджал незвичайної форми. Також вчені виявили чисельні артефакти минулих епох.