Аптечне питання. Чи загрожує Україні дефіцит ліків під час війни

В Україні близько 65% обсягу ліків забезпечується внутрішнім виробництвом завдяки таким великим компаніям, як "Фармак", корпорація "Артеріум" і "Дарниця"; також широко представлена ​​Biopharma, яка спеціалізується на виробництві препаратів із донорської плазми крові людини. Усі перелічені сьогодні продовжують працювати.

Імпортні ліки в Україну теж надходять — за переліком критичного імпорту, який постійно поповнюється. Але логістичні ланцюжки були порушені війною, отже, не в усій країні є достатня кількість імпортних препаратів в аптеках.

"В умовах війни потрібні препарати для термінового лікування хворих і поранених — це одна історія. Інша — потрібно підтримувати достатній запас ліків у мережі аптек нашої країни. На ринку існує понад 12 тис. зареєстрованих в Україні препаратів. Кожен із них комусь потрібен", — сказав Фокусу виконавчий директор Асоціації представників міжнародних фармацевтичних виробників (AIPM Ukraine) Володимир Ігнатов.

Порожні аптеки. Ажіотаж знищив запаси ліків

У логістичній системі мирного часу аптеки в Україні тримали запас ліків десь на тиждень, дистриб'ютор — приблизно на два місяці; склади виробників, якщо вони є в Україні, — запас ще на два-три місяці, розповідає Володимир Ігнатов.

За його словами, до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в країні було ліків на півроку функціонування нормальної дистрибуції.

"Але ми всі бачили, як було знищено кілька великих складів виробників і дистриб'юторів. Було дуже багато проблем із консолідацією інформації з усіх рівнів дистрибюції — і це спричинило хаос. Препарат десь є, але де — ніхто не знає. Люди панікували, ми бачили величезні черги в аптеки", — констатує Ігнатов.

Голова ради директорів Darnitsa Group Дмитро Шимків у пості на Facebook наголосив: коли почалася повномасштабна війна, "запаси ліків не випарувалися". Він звернув увагу, що в аптеках виник ажіотаж із боку волонтерів, які скуповували ліки для ТРО та ЗСУ, а також з боку пацієнтів, які скуповували препарати "на чорний день".

"Щодо окремих ліків іноземного виробництва, склади в Україні, на жаль, залишались зачиненими, а їх треба примусово відчинити, і почати передавати ліки в Україні, а не везти їх із Європи чи США", — впевнений Шимків.

Утім, ще в середині березня у Львові неможливо було знайти L-тироксин або аналоги (імпортний препарат, який приймають при проблемах зі щитовидкою), — в аптеках говорили, що останні постачання були ще до 24 лютого. Вже через місяць у випадковій аптеці кореспондентці Фокусу запропонували L-тироксин у таблетках по 100 мкг.

Логістика здоров'я: як ідуть постачання медпрепаратів в Україну

Наразі великі українські фармакологічні компанії заявляють, що працюють. Хоча ще перші дні війни внаслідок бойових дій біля Макарова згорів склад "Фармак" у Київській області. Там зберігали готові ліки, сировину для препаратів, первинну упаковку. За даними компанії, втрати становили близько 1,5 млрд грн.

"Раніше все було чітко: препарати імпортували дистриб'ютори, або ж у виробника було дочірнє підприємство, і він імпортував на себе. Через дистриб'юторів препарати розходилися до аптечних мереж, де пацієнти могли їх купити. Зараз весь цей товарний ланцюг дистрибуції істотно порушений", — каже Володимир Ігнатов.

За його словами, за стандартними умовами вже ніхто нічого не постачає. Проблема постає вже на кордоні. У постачальників ліків більше немає перевізників, які страхували б товар на шляху до центральних складів дистриб'юторів. У таких умовах дистриб'ютор або сам повинен забирати товар на українському кордоні, а фактично за кордоном, або розвивати нову логістику постачання препаратів.

"Це те, що зараз відбувається, — склади логістів або дистриб'юторів з'являються прямо на кордоні чи поблизу кордону. Наразі логістика перебудовується, щоб препарати були доступними. І я гадаю, до кінця квітня цей процес повністю завершиться. Тобто країна буде з препаратами", — каже Володимир Ігнатов.

Експерт наголошує: після того, як логістику перебудують, потрібно буде знайти достатню кількість транспорту, щоб перевозити препарати в регіональні склади та мережі Харкова, Києва, Дніпра, Запоріжжя й інших українських міст.

Володимир Ігнатов вважає, що зараз — саме час розвивати дистанційну електронну торгівлю ліками, щоб клієнт міг оформити замовлення препарату онлайн і отримати його у найближчому поштовому відділенні.

У комітеті з охорони здоров'я Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) кажуть, що звернулися до міжнародних логістичних компаній і проводять активну комунікацію з відновлення логістичних ланцюжків постачання фармацевтичної продукції, зокрема з компаніями, які раніше не брали участь у цьому секторі логістики.

Також у профільному комітеті ЄБА зазначили, що члени Асоціації намагаються підтримувати ціни на довоєнному рівні (із урахуванням курсових коливань).

Для ринку ліків України в період війни є й хороша новина — через скорочення експортних поставок у країні накопичується достатня кількість запасів препаратів власного виробництва. Нагадаємо, до війни українські виробники активно постачали свої препарати, зокрема, в Росію, Білорусь, Казахстан, Литву, Францію та інші країни. Наприклад, за даними компанії "Фармак", частка експорту в загальних продажах компанії складає 24,9%.

Зазначимо, у Росії через війну з Україною різко підвищилися ціни на медичні препарати. Уся справа в санкціях, які були введені у відповідь на повномасштабне вторгнення армії РФ в Україну.