Усього 10% українців готові поступитися територією заради закінчення війни, — опитування КМІС

Для 84% респондентів жодні територіальні поступки для закінчення повномасштабної війни проти РФ не допустимі. Усього 10% вважають, що задля досягнення миру та збереження незалежності можна відмовитися від частини територій. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у період із 6 по 20 липня серед 2 тисяч респондентів.

За даними соціологів, відповіді на питання про територіальні поступки розподілилися по регіонах так:

Захід

• підтримують поступки — 9% (у травні — 8%);
• проти поступок – 87% (у травні — 84%).

Центр

• підтримують поступки — 9% (у травні — 9%);
• проти поступок — 86% (у травні — 85%).

Південь

• підтримують поступки — 10% (у травні — 9%);
• проти поступок — 82% (у травні — 83%).

Схід

• підтримують поступки — 16% (у травні — 19%);
• проти поступок — 77% (у травні — 68%).

Зазначимо, що в період із травня по липень на Сході України з 68% до 77% побільшало тих, хто проти будь-яких поступок, тоді як в інших регіонах істотних змін не було.

Щодо лінгво-етнічних категорій населення серед російськомовних українців проти поступок — 76% (підтримують їх — 14%), а серед російськомовних росіян проти них — 68% (підтримують — 19%).

Також соціологи КМІС провели експеримент із використанням методу "задуманий знайомий", покликаний забезпечити опитуваним більший рівень анонімності.

Інтерв'юери говорили респондентам таке: "Зараз буде дещо незвичайне питання. Задумайте, будь ласка, когось, кого Ви добре знаєте — це можете бути Ви самі, хтось із членів сім'ї, колега з роботи, друг, ворог тощо. Задумали?".

Після ствердної відповіді у респондентів запитували з приводу ставлення їхнього "задуманого знайомого" до територіальних поступок задля досягнення миру. Соціологи отримали такі результати: 80% проти будь-яких поступок, а 14% виступили за.

"Хоча, згідно з цим методом, ми маємо трохи більше тих, хто готовий до поступок, але різниця незначна та фактично не змінює загальної картини суспільних настроїв", — вважають дослідники.

Опитування КМІС проводилося методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів і наступним статистичним зважуванням) опитано 2000 респондентів, що проживають у всіх регіонах України (крім АР). Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старшими) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, контрольованих владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися мешканці територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% — для показників, близьких до 10%, 1,1% — для показників, близьких до 5%. У разі війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський, радник голови Офісу президента Олексій Арестович і мер Києва Віталій Кличко стали лідерами довіри українців, свідчать результати опитування КМІС.

Також ми писали, що 85% росіян, які проживають в Україні, і 90% російськомовних українців говорять про відсутність утисків російської мови в країні.