Діти в школах ЄС отримують оцінки по іншій системі: як вони будуть зараховуватись в Україні?

За даними Європейського союзу, станом на 4 квітня до шкільних систем країн ЄС інтегрувалися 775 тис. українських дітей. Поза цією статистикою залишаються школярі з України у Великій Британії, США, Канаді тощо. Крім цього, частина дітей продовжують навчатись в українських школах дистанційно. Загальної кількості неповнолітніх українців, що сьогодні навчаються за кордоном, ніхто не називає.

Як пояснює освітній омбудсмен Сергій Горбачов, проблема в тому, що в Україні досі немає єдиного реєстру дітей шкільного віку.

"З таким реєстром в нас були б повні дані, де зараз перебуває дитина, в якому закладі вона навчається", — підкреслює посадовець.

В інтервʼю "Суспільному", що вийшло 5 квітня, віцепремʼєр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров розказав, що найближчим часом реєстр учнів в Україні все ж таки повинен зʼявитись.

"Ми працюємо над послугою освітніх документів в "Дії". Це ми точно запустимо. Але важливо, що зараз будується фундаментальна інформаційна система, в якій буде реєстр і школярів, і вчителів, і шкіл. Після цього ми позбавимося зайвої бюрократії", — наголосив він.

За його словами, це питання має вирішитись до кінця 2023 року.

До тих пір Україна, говорячи про дітей за кордоном, оперує приблизними даними.

Повернення додому: реінтеграція дітей

В інтервʼю Фокусу економічний експерт Олексій Кущ припустив, що українські діти стануть головною причиною, чому їх батьки не захочуть повертатись до України.

"Соціальна адаптація дітей буде тим якорем, який зможе заохотити українців залишатись в Європі, навіть якби вони самі й хотіли повернутись до України. Але діти ходитимуть до нормальних шкіл, в них зʼявляться нові друзі, і батьки будуть підлаштовуватись під це", — вважає Кущ.

Втім, освітній омбудсмен не поділяє цю думку.

"Я опираюся на результати опитувань, які свідчать, що більшість (близько 70%) українців планують повернутись додому. Так, дитина дійсно може бути одним із якорних факторів у цьому питанні, але є й інші моменти, які також впливатимуть на остаточне рішення наших громадян за кордоном. Наприклад, можливість зберігати зв’язки з рідними та друзями, можливість заробляти саме тут", — впевнений Горбачов.

При цьому він погоджується, що у країн ЄС, для яких сьогодні вкрай актуальне питання старіння населення, може бути спокуса розв'язати свої демографічні проблеми за рахунок українців.

"Саме тому нам в Україні вкрай важливо робити все можливе, щоб наші громадяни відчували свій звʼязок із Батьківщиною, щоб діти не втратили зв’язок з українською освітою. І ми бачимо, що велика кількість батьків переймаються тим, щоб їх діти отримали український документ про освіту", — говорить співрозмовник Фокуса.

В той самий час, як наголошує освітній омбудсмен, в Україні сьогодні немає стратегічного планування щодо повернення громадян додому після нашої перемоги. Горбачов наводить конкретні приклади того, що повинно робитися вже зараз, щоб учні могли спокійно повернутися до навчання в українських школах:

• Національна програма дослідження і компенсації освітніх втрат. "Наші діти багато втратили, але ми не розуміємо, що саме і в якому обсязі. Це схоже на будинок, що постраждав при пожежі: ви бачите його зовні, але поки не зайдете в середину, не будете знати, що вціліло, а що пошкоджено", — пояснює він.
• Облаштування укриттів. "До цього часу в Україні немає проєктів укриттів, немає державних будівельних норм (ДБН) облаштування укриттів у закладах освіти. А без ДБН, без технічних умов практично неможливо отримати фінансування з бюджету на їх облаштування", — коментує освітній омбудсмен.
• Система, що дозволить враховувати оцінки іноземних шкіл, де зараз навчаються українські діти, що виїхали через військову агресію РФ.

"Шкарлет [попередній міністр освіти Сергій Шкарлет] говорив, що з поверненням дітей не буде проблем, бо всі оцінки будуть зараховані. Але вчителі, директори шкіл ставили йому абсолютно коректні та конкретні запитання: наприклад, у школі за кордоном в дитини був інтегрований курс "Науки", до якого входять географія, біологія, фізика та інші, і як розділити цю одну оцінку по різних предметах за українським освітнім стандартом та українськими нормами оцінювання? Проте в Україні поки що немає розуміння цього", — говорить Горбачов.

Одним із варіантів, як можна розв'язати питання з урахуванням оцінок, міг би бути аналог Болонської системи, що діє у вищій освіті.

"Вона дозволяє співставити результати здобуття освіти в різних країнах за єдиними критеріями та єдиними стандартами. Якби така ж система була у середній освіті, ми б не мали клопоту", — уточнює освітній омбудсмен.

Який би варіант не обрали для розв'язання цього питання, цим треба займатися саме зараз, бо коли українські діти масово почнуть повертатися додому, часу на це вже не буде.

Нагадаємо, в центральній бібліотеці Київського політехнічного інституту ім. Сікорського хочуть побудувати перше в Україні "розумне" укриття — Smart Shelter CLUST Space. Фокус сходив на презентацію проєкту і дізнався, звідки організатори беруть гроші на будівництво і як планують обладнати бомбосховище для студентів.