Рада заборонила РПЦ в Україні: що буде з московською церквою, і як працюватиме закон

Після півтора року дискусій та суперечок Верховна Рада України нарешті ухвалила Закон, який забороняє діяльність російської православної церкви в Україні. "За" проголосували 265 народних обранців. Закон набере чинності через 30 днів з моменту його оприлюднення, а в українських церков, які підозрюються у співпраці з Російською православною церквою, буде 9 місяців на розірвання зв'язків з Москвою. Документ ще має підписати президент України. Фокус зібрав все, що відомо про новий закон, та що він змінить для РПЦ в Україні.

Що передувало забороні РПЦ

Українська влада офіційно називає УПЦ частиною Російської православної церкви та звинувачує її у підтримці війни Росії проти України та у сприянні діям ЗС РФ.

Також більшість українців підтримують заборону УПЦ (МП). Про це свідчать результати опитування у травні 2024 року Київського міжнародного інституту соціології, виконаного на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій "Форум". Воно показало, що 83% українців вважають, що держава має втрутитися в діяльність Української православної церкви Московського патріархату. Зокрема, 63% респондентів заявили, що ця церква має бути повністю забороненою в Україні (у грудні 2022 року так вважали 54% опитаних, а у травні 2023-го – 85%).

Урядовий законопроєкт №8371 розроблений за вказівкою президента України Володимира Зеленського, який оголосив курс на "духовну незалежність від Москви". Документ передбачав заборону релігійних організацій із центрами впливу у РФ. Насамперед він стосувався Української православної церкви (Московського патріархату). Мета законопроєкту полягала в обмеженні впливу країни-агресорки на релігійні організації, а не в забороні конкретних конфесій. В законопроєкті також передбачалося пів року з моменту прийняття для приведення організацій у відповідність, що дасть парафіям більше часу для переходу до іншої церкви.

Відтоді навколо законопроєкту почалися суперечки. Захисники УПЦ знайшлись як серед представників президентської фракції "Слуга народу" у парламенті, так і серед відомих політиків на Заході та церков у Європі.

19 жовтня 2023 року Верховна рада підтримала у першому читанні законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Росією. Після ухвалення в першому читанні розгляд законопроєкту фактично став на паузу, поки в липні 2024 року народні депутати не заблокували трибуну з вимогою продовжити розгляд документа.

15 серпня президент Володимир Зеленський звернувся до Верховної ради з вимогою зібратися для розгляду "деяких важливих законодавчих ініціатив", згадавши про "необхідність повної духовної та релігійної незалежності", що стало новим сигналом для підтримки законопроєкту в другому читанні.

20 серпня Верховна рада таки ухвалила законопроєкт №8371 про заборону російської церкви в Україні. "За" проголосували 265 депутатів. Законодавчий акт прийнятий у другому читанні. Тепер його має підписати президент.

Хто голосував проти, чи утримався по фракціях:

Усього проти проголосували 29 депутатів, утрималися — 4.

• "Слуга народу" — 4 проти, 3 — утрималися;
• "Європейська солідарність — 0;
• "Батьківщина" — 0;
• "Платформа за життя та мир" — 17 проти;
• "За майбутнє" — 0;
• "Голос" — 0;
• "Довіра" — 0;
• "Відновлення України" — 7 проти та 1 утримався;
• Позафракційні — 1 проти.

Результати голосування "за" по фракціях:

• "Слуга народу" — 173,
• "Європейська солідарність" — 25,
• "Батьківщина" — 17,
• "Платформа за життя та мир" — 1,
• "За майбутнє" — 9,
• "Голос" — 18,
• "Довіра" — 11,
• "Відновлення України" — 0,
• Позафракційні — 11.

Чи дійсно в Україні заборонили УПЦ МП

У документі наголошується, що жодне положення закону не може тлумачитися як обмеження свободи сповідування релігії або переконань, права на дотримання релігійної практики та ритуальних обрядів.

Після прийняття закону на території України заборонена діяльність іноземних релігійних організацій, які перебувають в державі, яка визнана такою, що здійснила або здійснює збройну агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, а також яка прямо або опосередковано (зокрема, через публічні виступи керівників або інших органів управління) підтримує збройну агресію проти України.

"Зважаючи на те, що російська православна церква є ідеологічним продовженням режиму держави-агресора, співучасницею воєнних злочинів та злочинів проти людяності, що вчиняються від імені Російської Федерації та ідеології "русского мира", діяльність в Україні Російської православної церкви заборонена, – йдеться у тексті закону.

Також встановлюється, що релігійна організація, яка діє в Україні, не може мати керівний центр у РФ.

Незабаром буде створена комісія, яка має бути незалежною від виконавчої влади. Вона досліджуватиме зв’язки релігійних організацій з Москвою та виявлятиме факти розповсюдження ідеології "русского мира".

Головна ідея закону — суди з подачі органів влади будуть забороняти діяльність церков, які є частиною РПЦ. Якщо Державна служба з питань етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) визначить структуру в Україні, яка має підлеглість та зв'язки з церквою з центром в Росії, то вона дасть їй припис позбавитись цієї залежності, а у разі відмови звертатиметься до суду щодо заборони їхньої діяльності.

Раніше ДЕСС вже давала висновок, що УПЦ підпорядковується Російській православній церкві, тож зараз має готові аргументи щодо цієї церкви та звернення до суду.

Зазначається, що оскільки УПЦ не є однією юридичною особою, а складається з 9 тисяч окремих єпархій та парафій, то щодо кожної з них має бути окреме звернення.

Поки що можливість подачі до суду на УПЦ відкладена — збільшено період на розірвання зв'язків з Москвою до 9 місяців. Крапку в кожному такому позові ставитиме Верховний Суд.

Також законом передбачено, що ще до будь-яких судових рішень влада зможе автоматично розірвати договір оренди зі структурою УПЦ на державне чи комунальне майно.

Що буде далі з УПЦ МП в Україні

Експерти прогнозують, що УПЦ та її захисники будуть оскаржувати закон як в Україні, так і на Заході й він не призведе до революції у церковному житті.

"У документі є слабкі місця, які можуть стати підставою для його оскарження як в Конституційному суді України, так і в Європейському суді з прав людини. Звісно, що ці судові процеси затягнуться на роки", — говорить релігієзнавець Андрій Смирнов.

Як приклад, наводиться випадок з Києво-Печерською лаврою, де держава вже понад рік як розірвала угоду про оренду УПЦ приміщень монастиря, але виселити представників церкви так і не змогла

Так, ПЦУ отримала томос про автокефалію від Константинополя у 2019 році й патріарх Варфоломій визнає її єдиною канонічною структурою в Україні. Але у світі досі ПЦУ визнали тільки чотири помісні церкви з 14.

Парафії УПЦ поступово переходять в автокефальну церкву, але повільно — близько двох тисяч за 5 років.

Релігієзнавець Андрій Смирнов прогнозує, що закон полегшить і пришвидшить процес переходу частини парафій УПЦ до ПЦУ.

"Але допоки УПЦ керує митрополит Онуфрій, об’єднання з ПЦУ не відбудеться. Тому є кілька сценаріїв: переговори з Вселенським патріархатом і судова тяганина з державою, а потім перехід у підпілля і маргіналізація", – дає свій прогноз Андрій Смирнов.

Проте він наголошує, що парафії УПЦ із власними храмами не у державній власності навіть після судових заборон і далі зможуть функціонувати. А таких більшість.

"Їм нічого не загрожує навіть після припинення реєстрації юридичної особи судом. Громади можуть діяти й без реєстрації, а храми оформити на фізичних осіб. Віряни УПЦ і далі зможуть збиратися і молитися в них", – твердить експерт.

Нагадаємо, що у Верховній Раді ухвалили закон про заборону релігійних організацій, пов'язаних із РФ. Це може значно ускладнити діяльність УПЦ МП.