Стратегічні бомбардувальники і ракети. Якими можуть бути наступні кроки США після AUKUS?

Стратегічний бомбардувальник США в ангарі
Фото: Northrop Grumman | Стратегічний бомбардувальник B-2. Йому на заміну надійдуть B-21 про які йдеться в тексті.

Альянс AUKUS допоможе вдосконалити економічне та військове співробітництво між країнами в південно-китайському регіоні. Які практичні рекомендації допоможуть цього досягти?

Угода AUKUS, про яку було оголошено днями, стала переломним моментом для Австралії, Великобританії і США. Було багато сказано про значення цього альянсу та про скандал, піднятий Францією, яка втратила свої військові контракти, але мало писалося про перспективи розвитку нового військового союзу.

Фокус переклав нову статтю Зака Купера — наукового співробітника Американського інституту підприємництва, в якій йдеться якраз про такі перспективи.

AUKUS і новий військовий баланс в Азії

Я багато років стверджував, що Австралії варто було б придбати атомні підводні човни, тому з моєї точки зору це справжній прорив. Після введення в дію ці човни та інші заявлені види озброєння не тільки зроблять внесок в оборону Австралії, але й допоможуть стабілізувати військовий баланс в Азії і переконати інші країни в серйозності намірів Америки.

У зв'язку з AUKUS занадто багато обговорювалося розчарування французів і занадто мало говорилося про подальші кроки після цієї угоди. Безсумнівно, найближчим часом політикам у Вашингтоні, Канберрі та Лондоні слід бути обережними в дипломатичних відносинах із Парижем. Але галас довкола AUKUS відвернув увагу від важливіших стратегічних наслідків.

Ось п'ять практичних рекомендацій щодо подальшого розвитку AUKUS

1. Створити тристоронній форум з Індонезією

У довгостроковій перспективі третьою стороною, яка виграла від угоди AUKUS, цілком може стати Індонезія. Атомні підводні човни дадуть Австралії можливість краще контролювати найважливіші морські вузли, що проходять через Індонезійський архіпелаг. За умов правильного підходу це поглибить співпрацю Австралії з Індонезією і підвищить безпеку обох країн. В іншому випадку з'явиться додатковий подразник у відносинах Австралії не тільки з Індонезією, а й зі США.

Тому Сполученим Штатам та Австралії варто прискорити процес створення тристороннього форуму з Індонезією. Це допоможе запевнити Джакарту, що Вашингтон і Канберра мають намір використовувати розширені можливості для консультацій з Індонезією в її інтересах. Зрештою, минулий тиждень продемонстрував, наскільки важливо вести ретельну роз'яснювальну роботу із зацікавленими партнерами.

Важливо
Європа в шоці. Навіщо США новий військово-політичний союз AUKUS

2. Активно створювати нові можливості та міняти ролі в межах AUKUS

В Австралії є можливість прискорити поставку нових систем. Австралії потрібна модель власного виробництва, але вона не може чекати новий підводний човен до середини 2030-х років. Один із варіантів — обрати перевірену конструкцію (швидше за все, підводний човен класу "Вірджинія") та орендувати кілька човнів у США. Буде потрібно збільшити потужність наявної виробничої лінії класу "Вірджинія", але цим повинні займатися лідери США.

Якщо Вашингтон профінансує будівництво нової верфі в межах масштабного інфраструктурного законопроєкту, це дозволить виробляти три човни класу "Вірджинія" на рік, що дасть можливість передати кілька човнів в оренду Австралії до кінця десятиліття. Потім американські й австралійські екіпажі могли б разом тренуватися на цих судах: Австралія відпрацює виконання місій з атомними підводними човнами, а Сполучені Штати отримають досвід роботи на судні HMAS Stirling у Перті. Китайські лідери вигадали для цього відмінну назву: взаємовигідне співробітництво.

3. Розглянути можливість поділитися B-21 з Австралією

На жаль, жменьки атомних підводних човнів буде недостатньо для спостереження за всіма підходами до Австралії. Однак є і хороші новини: вчора ВВС США підтвердили, що в Сполучених Штатах ведеться будівництво п'яти бомбардувальників B-21.

Ці літаки робитимуть в небі те, що атомні підводні човни роблять під водою, — забезпечуватимуть потайне спостереження на великій відстані та завдаватимуть ударів. Хоча питання обміну технологіями завжди непрості, Вашингтон і Канберра довели свою здатність домовлятися щодо найбільш значущих військових технологій, які існують у світі. Це нагадує про придбання Австралією літаків F-111 50 років тому; ще один розумний крок для обох союзників.

Важливо
Англосаксами по Пекіну. Для чого знадобився AUKUS — військовий союз Вашингтона, Лондона і Канберри

4. Спільно з Японією розробляти ракети наземного базування

Деякі запитують, чому інші союзники США в Азії не увійшли в угоду AUKUS. Але в інших регіональних союзників Америки зовсім інші потреби, ніж в Австралії. Токіо, наприклад, не потрібні кораблі з ядерними двигунами, але йому потрібна глибша співпраця в галузі озброєння далекої дії. Для цього Японія та США повинні спільно розробити протикорабельну крилату ракету наземного базування з великою дальністю.

Спільна розробка подібної системи зіграє таку ж роль у зміцненні союзу США та Японії, як атомні підводні човни — в разі США й Австралії. Якщо все пройде вдало, ця система також стане привабливим варіантом для інших союзників і партнерів у регіоні, враховуючи Австралію, Філіппіни, В'єтнам і навіть Тайвань.

5. Повернути Америку за стіл переговорів

Не варто дивуватися, що реакція Китаю на оголошення про AUKUS була не військовою, а економічною. Протягом 24 годин Пекін офіційно подав заявку на вступ до Всеосяжної та прогресивної угоди про транстихоокеанське партнерство (CPTPP).

Важливо
Океанія проти Остазії. Наскільки сильний альянс AUKUS, який кинув виклик зростаючій моці Китаю

Китай сподівається переграти сценарій Сполучених Штатів, які розраховували завдяки TPP визначати умови торгівлі у Вашингтоні, а не в Пекіні. Тепер справа за командою Байдена. Вона довела, що здатна дивувати експертів у стратегічних питаннях; настав час зробити те ж саме у сфері торгівлі. Якщо вже спроба Китаю вступити в CPTPP не підштовхне лідерів США до дій у сфері торгівлі, то, мабуть, цього не зробить ніхто.

AUKUS — це потрапляння "в яблучко", і буде шкода, якщо Вашингтон дозволить Пекіну перехопити ініціативу.