Партизанська тактика – найкраще, що Україна може протиставити путінському вторгненню

Єдиної думки про значення нинішньої військової активності Росії поблизу України поки що немає, але офіційні особи США вже зробили рішучі заяви. 3 грудня газета Washington Post повідомила, що, за даними американської розвідки, вже на початку наступного року Кремль планує наступ до 175 тисяч військовослужбовців кількома напрямками.

Washington Post та інші джерела припускають, що дата початку наступу залежатиме від погоди. Болотистий ґрунт на сході України має достатньо промерзнути, щоб бронетанкові війська могли маневрувати. Таким чином, кампанія розпочнеться не раніше січня чи лютого 2022 року.

Фокус переклав рекомендації Т.К. Хаммеса – заслуженого наукового співробітника Університету національної оборони США, про те, до якої саме війни треба готуватися Україні в разі повномасштабного наступу Росії.

Тотальний опір. Чому герілья — це найкраще, що Україна може протиставити вторгненню РФ

Держсекретар США Ентоні Блінкен попередив Росію, що такі дії призведуть до серйозних наслідків, включаючи переконливі економічні санкції. Однак він жодним словом не згадав, що Сполучені Штати направлять свої війська, щоб запобігти чи зупинити російське вторгнення.

Схоже, що Сполучені Штати сподіваються стримати Росію дипломатією, погрозами санкцій, а також невеликою кількістю зброї та навчанням українських військових. Із 2014 року США виділили 2,5 мільярда доларів на підтримку українських військ, із них 400 мільйонів – за один лише 2021 рік. Програма включає контрбатарейні радари та протитанкові ракети Javelin. Незважаючи на важливість цієї допомоги, схоже, що зрештою Україна сама має забезпечити військове стримування російської агресії.

Система Javelin, надана США, дуже ефективна проти танків, але через відносно невелику дальність стрільби (максимум 4500 метрів) особовий склад повинен бути досить близько до осі наступу противника. Крім того, система дорога: 40 мільйонів доларів у 2019 році вистачило лише на 10 вогневих установок і 150 ракет. Загалом, хоча така зброя корисна, вона не змінить тактичну ситуацію настільки, щоб стримати Кремль.

Стримування можна досягти, зупинивши або покаравши агресора. На жаль, малоймовірно, що Україна зможе зупинити російські сили на своєму кордоні або поблизу нього. Тому найкращий шанс для України – покарати загарбників, як тільки вони перетнуть кордон.

Міни та дрони-камікадзе

Україна може підвищити ціну вторгнення для Росії, підготувавшись до тривалої війни, що супроводжується партизанською активністю на окупованій території. Російські лідери добре пам'ятають ціну, яку заплатили афганським партизанам за окупацію їхньої країни. Підготовка до такого роду війни вимагає вербування та навчання персоналу, а також швидкого створення схованок зі зброєю. Такі зусилля вже робляться і, ймовірно, активізуються найближчими тижнями.

За час, що залишився до потенційного російського вторгнення, не вдасться купити та розгорнути складні системи озброєння. Натомість Україні потрібна відносно проста та недорога зброя для підвищення обороноздатності. Деякі існуючі види зброї можна розгорнути та використовувати в найкоротші терміни.

Одним із найефективніших видів зброї для уповільнення вторгнення, як і раніше, є міни, і обидві сторони широко застосовують їх навколо окупованих Росією анклавів на сході України. Можна припустити, що Україна використовує міни, щоб захистити великі ділянки кордону, до яких наближаються російські війська.

Проте, враховуючи дуже відкритий характер місцевості на сході України, українські військові не зможуть встановити достатньо мін, щоб зупинити російський наступ. На щастя, міни можна доповнити саморобними вибуховими пристроями (СВУ), які використовувалися проти союзних військ в Іраку й Афганістані. Цю зброю можуть використовувати регулярні війська для завдання втрат і уповільнення російського наступу. Однак, як і у випадку з мінами, характер ландшафту обмежить ефективність цієї зброї проти бронетанкових сил, що рухаються відкритою місцевістю.

СВУ можуть ефективно використовувати партизанські сили для атаки на головну ахіллесову п'яту Кремля – російські колони матеріально-технічного постачання, які, як правило, пересуваються дорогами. СВУ недорогі, і їх важко виявити. У недавніх конфліктах повстанці ховали ці пристрої буквально в усьому – від каністр із водою до туш тварин. Їхній розмір може змінюватись від невеликих протипіхотних пристроїв до вантажного контейнера або невеликої будівлі, заповненої аміачною селітрою.

Враховуючи багаті запаси аміачної селітри, може йтися про СВУ вагою до 20 тонн. Такий пристрій, безумовно, зірве бронетанкову атаку та зруйнує колону матеріально-технічного постачання. Як і американським військам в Іраку, Росії доведеться виділити значні сили та ресурси для підтримки ліній зв'язку.

Ключовим моментом буде навчання українських чинних військових, резервістів і ополченців чи партизанів методам створення, розміщення та підриву цих пристроїв. Повстанці виявили дивовижну винахідливість у розробці як активованих жертвою, так і дистанційних детонаторів, використовуючи доводчики гаражних воріт, мобільні телефони, садові шланги й інші прості пристрої для замикання електричних кіл. Єдиний елемент, недоступний для цивільних, це детонатор або вибуховий ковпачок. Українському уряду необхідно виробляти та заздалегідь запасати ці пристрої.

Українські війська мають великий досвід винахідливого використання невеликих комерційних безпілотників для розвідки й обмежених ударних операцій. Армії варто й надалі просувати закупівлі та внутрішнє виробництво безпілотників із акцентом на їхнє застосування нерегулярними силами.

Водночас Україна явно готова перейти до використання військових БПЛА. Наприклад, австралійська компанія DefendTex випустила безпілотник Drone40. Невеликий і недорогий БПЛА вартістю до тисячі доларів США можна запускати вручну. Максимальна дальність польоту становить 20 кілометрів, що дозволить піхотинцям або партизанам переривати лінії постачання без необхідності діяти в безпосередній близькості від них. Невеликої боєголовки достатньо, щоб знищити автомобіль, вивести з ладу артилерійську установку або викликати вторинну детонацію ракетної капсули. Зараз цю систему використовують у військах США та Великобританії. Щоб запобігти атакам на лінії постачання, російським військам доведеться зачистити від українських військ усі дороги в радіусі 20 кілометрів.

Україна вже придбала кілька турецьких безпілотників Bayraktar 2, які довели свою високу ефективність на кількох полях воєнних дій, включаючи недавній конфлікт у Нагірному Карабаху. Це корисний вид озброєння, але знову ж таки його кількість буде обмежена через вартість.

Ізраїльські безпілотники сімейства Harop, Hero та Spike можуть стати дешевшою альтернативою. Автономний Harop, який коштує менше за дві ракети Javelin, може перебувати в повітрі протягом шести годин і доставляти боєприпаси вагою до 20 кілограмів на відстань до тисячі кілометрів. Крім того, він видає жахливе виття під час пікірування. Сімейства Hero та Spike надають цілу низку можливостей, корисних як регулярним військам, так і партизанам. Проте потрібні значні дипломатичні зусилля, щоб переконати Ізраїль продавати безпілотники Україні.

Якщо це не вдасться, є альтернатива БПЛА Coyote виробництва Raytheon. Компанія спочатку розробила цей безпілотник для протидії дронам, а зараз перетворює його на ударну зброю. На жаль, один Coyote коштує 20 тисяч доларів. Але дальність польоту 80 кілометрів і здатність літати за дуже суворої погоди робить ці дрони привабливими для кампанії в умовах української зими.

Радіус дії кожного з цих безпілотників набагато більший, ніж у стандартних протитранспортних систем. Їх можна встановити на звичайний автомобіль, що забезпечує виняткову тактичну гнучкість. Оскільки перевага в повітрі буде за росіянами, українцям варто встановлювати безпілотники на звичайні машини, щоб підвищити живучість БПЛА.

Звичайно, українські лідери чудово обізнані про історично криваві методи Росії щодо придушення повстанських рухів. Вони стоять перед складним вибором, вирішуючи, чи варто готувати свій народ для таких дій. Людські жертви повстанської кампанії проти путінських сил вторгнення, напевно, будуть величезними. Проте українці, які вже понад сім років захищають свою країну від російської агресії, навряд чи змиряться зі спробою окупувати ще більше українських земель.

Про автора

Т.К. Хаммес є заслуженим науковим співробітником Університету національної оборони США. 30 років прослужив у Корпусі морської піхоти США. Доктор сучасної історії Оксфордського університету. Висловлена тут думка є виключно його власною та не відображає погляду уряду США.