"Світло крізь тріщини": між Україною та США наростають закулісні розбіжності, — Politico

зустріч зеленого та байдену
Фото: Telegram | Зеленський та Байден

Оглядачі видання вважають, що напруження виникло на тлі заяв адміністрації Байдена щодо газопроводу "Північний потік", ситуації навколо Бахмута та планів України звільнити окуповані РФ регіони.

Related video

Між Сполученими Штатами Америки та Україною через рік після початку повномасштабного російського вторгнення наростають закулісні розбіжності щодо цілей війни й намічаються потенційні точки напруженості у питанні про те, як і коли закінчиться конфлікт. Такого висновку дійшли оглядачі Politico, опублікувавши 12 березня матеріал, у якому проаналізували висловлювання американських та українських офіційних осіб.

У публікації були наведені слова голови комітету із закордонних справ Палати представників Майкла Маккола, який стверджував, що адміністрація президента Джо Байдена не має чіткої позиції щодо політичних цілей США у цій війні.

"Адміністрація не має чіткого політичного завдання і чіткої мети. Чи затягувати цю справу, чого саме й хоче Володимир Путін? Я не бачу зараз політики перемоги, а якщо в нас її немає, то що ми робимо?" — цікавиться Маккол.

Там же оглядачі згадали неоднорідне ставлення американських законодавців щодо підриву газопроводу "Північний потік", ситуації навколо Бахмута та планів України звільнити ті окуповані регіони, де Росія нібито "закріпилася на найближчі десять років". І хоча єдність між Вашингтоном та Києвом тісна, що підтверджує нещодавній візит Байдена до України, але в українсько-американських відносинах нібито з'явилися "тріщини".

Журналісти пишуть, що багато представників адміністрації почали турбуватися, що Україна витрачає багато живої сили та боєприпасів у Бахмуті. Це може підірвати здатність Києва провести великий контрнаступ навесні. При цьому були наведені слова українського генерал-полковника Олександра Сирського, який заявив, що в боях за цю фортецю противник втрачає найбільш підготовлену та боєздатну частину своєї армії — штурмові загони ПВК "Вагнер".

Ситуацію навколо Бахмута прокоментував і голова Пентагону Ллойд Остін. За його словами, місто є скоріше символічною цінністю, ніж стратегічною.

"Я, звичайно, не хочу скидати з рахунків величезну роботу, яку українські солдати та лідери виконали для захисту Бахмута, але я думаю, що це радше символічна цінність, ніж стратегічна та оперативна", — зазначив він.

Важливо
Битва за Бахмут. У чому значимість оборони міста й чому ЗСУ не виводять війська

Хоча більшість в адміністрації з розумінням ставляться до прагнення Києва захистити себе, є й невдоволення постійними проханнями української сторони щодо постачання озброєння. За словами двох співробітників Білого дому, Зеленський іноді "не виявляє належної подяки" щодо військової допомоги США. Тому в адміністрації президента та в раді безпеки країни існує розкол, що неминуче відбивається, зокрема, на постачаннях далекобійних ракет ATACMS, зазначають оглядачі.

У Politico пишуть, що останньою подією, що принесла суперечність між Вашингтоном і Києвом, є інформація про те, що Пентагон перешкоджає адміністрації Байдена в передачі доказів можливих воєнних злочинів РФ до Міжнародного кримінального суду. Наголошується, що чиновники Білого дому були стривожені, коли в New York Times з'явилася стаття про це, побоюючись, що вона зашкодить моральним аргументам США на користь підтримки України проти російських воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

Нагадаємо, 11 березня в британській розвідці заявили, що ПВК "Вагнер" просунулась у Бахмуті та змістила лінію фронту в місті.