Особиста відповідальність: Клінтон шкодує, що брав участь у ядерному роззброєнні України (відео)

Клінтон шкодує про ядерне роззброєння України
Фото: Архивное фото | Клінтон шкодує про ядерне роззброєння України

За словами експрезидента США, він знав, що Володимир Путін не підтримав би аналога Будапештського меморандуму — документа, який передбачав "гарантії безпеки" для Києва в обмін на відмову від ядерної зброї, як це зробив Борис Єльцин.

Related video

Експрезидент США Білл Клінтон заявив, що шкодує про свою участь у ядерному роззброєнні України у 1990-х роках. Про це він сказав сьогодні, 4 квітня, в інтерв'ю ірландському мовнику RTÉ.

За словами Клінтона, він відчуває за це особисту відповідальність, бо якби Україна не віддала ядерну зброю, Путін не зважився б на вторгнення.

Клінтон наголошує, що в Україні вже тоді розуміли, що це єдиний фактор, який може стримати Росію і за першої нагоди варто чекати агресії.

"Путін, коли побачив можливість, порушив угоду і спочатку захопив Крим. І я через це почуваюся жахливо, відчуваю особисту відповідальність, тому що Україна є дуже важливою країною", — сказав він.

Клінтон шкодує про ядерне роззброєння України

Експрезидент вважає, що цивілізований світ має підтримувати Україну стільки, скільки знадобиться.

"Я вважаю, що Європа та Сполучені Штати повинні продовжувати підтримувати Україну. Може настати час, коли український уряд повірить, що зможе досягти мирної угоди, з якою зможе жити, але я не думаю, що решта з нас має відмовлятися від підтримки", — сказав він.

Будапештський меморандум

Як відомо, у грудні 1994 року Клінтон підписав тристоронню угоду з тодішніми президентами Росії Борисом Єльциним та України Леонідом Кравчуком про ліквідацію арсеналу стратегічної ядерної зброї, яка залишилася на українській території після розпаду СРСР. Країни-підписанти підтверджували Україні свої зобов'язання:

  • поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони;
  • утримуватись від загрози застосування сили проти територіальної цілісності чи політичної незалежності;
  • утримуватись від економічного примусу;
  • домагатися негайних дій РБ ООН щодо надання допомоги Україні як державі — учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ);
  • не застосовувати ядерну зброю.

31 березня президент Білорусі Олександр Лукашенко у посланні народу та парламенту заявив, що готовий прийняти в країні російську стратегічну ядерну зброю, і розпорядився підготувати всю необхідну інфраструктуру для її зберігання та обслуговування.

2 квітня посол РФ у Білорусі Борис Гризлов заявив, що ЯО буде "присунуто до західних кордонів", а саме до кордону з Польщею.

Глава РНБО Олексій Данілов подібні плани називає спробами шантажу Росією США, щоб схилити Байдена до переговорів і закінчити війну в Україні на своїх умовах.