Чи можна за вирвами встановити, якими ракетами били ЗС РФ: пояснення Defense Express

ракетний удар, ракетна атака, обстріл,  KN-23, північнокорейська ракета

Цілком можливо, що вирва під Бучею дійсно утворилася через падіння північнокорейської ракети KN-23, але аналіз її розмірами за фото не може бути остаточним аргументом для здійснення висновків, кажуть експерти Defense Express.

Related video

Відео величезної вирви після падіння ракети в Бучі викликало бурхливе обговорення в мережі. З'явилася інформація, що її могла залишити північнокорейська ракета KN-23​. У Defense Express пояснили, чи можна за вирвою від ракети визначити її тип.

Головний редактор Defense Express Олег Катков зазначив, що за фото вирви неможливо дізнатися конкретну модель ракети і її бойової частини.

"По-перше, розмір вирви безпосередньо залежить від ґрунту. Якщо ґрунт піщаний, то вирва буде більшою, ніж у випадку з кам'янистим. Також це залежить від механізму підриву. Якщо бойова частина детонує після заглиблення в ґрунт, то вирва знову ж таки буде більшою. Є дуже багато змінних факторів — навіть температура ґрунту впливає на це", — розповів Олег Катков.

Важливо
Велика вирва та десятки пошкоджених будинків: що відомо про наслідки обстрілу на Київщині

Водночас видання "Інформатор" із покликанням на свої анонімні джерела в правоохоронних органах пише, що це була північнокорейська ракета. А командування Повітряних сил ЗСУ щодо відбиття ракетної атаки вночі 15 лютого повідомило, що ворог застосував шість балістичних ракет "Іскандер-М" і/або KN-23, із яких було збито одну.

"Отже, цілком можливо, що вирва під Бучею дійсно утворилася через падіння ракети KN-23, але аналіз її розмірами за фото не може бути остаточним аргументом для здійснення висновків. Тим більше, що реальна бойова вага бойової частини KN-23 офіційно невідома, і є лише припущення, що вона становить 500 кг", — кажуть експерти Defense Express.

Вони закликали українців довіряти лише першоджерелам.

Нагадаємо, що ЗС РФ 15 лютого запустили по Україні 26 ракет. Вибухи пролунали в Києві та регіоні, а також у Запоріжжі, Львові, Полтавській, Дніпропетровській, Хмельницькій та Івано-Франківській областях.

15 лютого під час атаки на Київ противник спрямував ракети різних типів, які заходили в місто з кількох боків. Усі ракети над столицею вдалося збити засобами ППО.