Воєнний фокус Російсько-українська війна Переговори України та Росії щодо припинення війни

Чому Україна не підписала "мирну угоду" у 2022 році: NYT опублікувало повний текст (фото)

Росія внесла пропозицію у проєкт мирного плану, згідно з яким усі країни-гаранти повинні були одноголосно погодитись захищати Україну. Завдяки цьому країна-агресор могла заборонити будь-яке рішення.

Під час перемовин у Стамбулі у квітні 2022 року Росія мала стати гарантом безпеки України, разом з іншими західними партнерами — США, Францією, Великою Британією тощо. При цьому вона б отримала право вето на будь-яку спробу союзників відреагувати на напад. Ще одна пропозиція РФ — обмеження ЗСУ до 250 тис. і повне відведення українських підрозділів у місця дислокації. Відведення російської армії відбулося б після консультацій. Повний текст 16-сторінкового проєкту угоди про завершення війни опублікувало видання The New York Times.

Журналісти видання від неназваних джерел отримали текст проєкту, який обговорювався у Стамбулі у квітні 2022 року. Документ в оригіналі — російською мовою, є також англійський переклад. Пункти і фрази, які викликали заперечення чи вимагали додатково узгодження, позначені червоним. У статті зауважується, що представник РФ на перемовинах, помічник президента Володимир Мединський, час від часу відволікався, щоб, з його слів, переговорити з Володимиром Путіним.

"Документи були надані українськими, російськими та європейськими джерелами, а автентичність підтверджена учасниками переговорів та іншими близькими до них людьми", — наголошується у матеріалі NYT.

Проєкт угоди про завершення війни між РФ та Україною — деталі

Текст проєкту складається з дев'яти основних сторінок, на яких викладено 18 статей. Далі іде орієнтовний склад Сил оборони України, закони, які мала скасувати Україна на вимогу РФ, обмеження на застосування хімічної зброї (також стосувались українців, а не росіян).

Основні тези проєкту квітня 2022 року стосувались позиції РФ щодо конфігурації окупованих територій, мови, безпеки та армії.

РФ скасовувала вимоги щодо невступу України у Європейський Союз.
Україна начебто допускала, що дія угоди не буде поширюватись на Крим. Які інші території залишаться під окупацією, не відомо, оскільки карт видання не опублікувало.
РФ вимагала накласти обмеження на дальність ракет (до 25 миль), тоді як Україна вимагала дальність до 174 милі.
РФ вимагала зробити російську мову другою державною і скасувати закони, які стосувались українських героїв часів 20-40 рр. минулого століття.
Україна мала негайно відвести свої війська на місця дислокації. Тим часом РФ мала спершу провести консультації, щоб зробити це саме. Не ясно було, з яких саме територій мали б бути виведені російські підрозділи, а де вони мали залишитись.
Україна вимагала безпекових гарантій від групи країн — Великої Британії, Китаю, Росії, США та Франції, які мали негайно надати військову підтримку у випадку нападу.

У статті NYT пояснюється, що саме останній пункт викликав основні суперечки. Зокрема, Росія вимагала, що підтримка буде надаватись лише у тому випадку, якщо буде погодження усіх "держав-гарантів". У такому випадку, зауважили журналісти, РФ могла накласти вето на будь-яке рішення. Саме через суперечності у цьому питанні припинились перемовини, ідеться у статті.

"Ми не зацікавлені в продовженні переговорів", — навели журналісти слова представників української делегації.

У тексті проєкту також можна побачити, які обмеження за таких умов накладались на армію. Дозволено було б військо з 250 тис. осіб, 800 танків, 2400 БМП та 200 літаків.

Американські політики, які читали пропозиції РФ, перепитували українців, чи розуміють вони, що лишаються неозброєними, написали журналісти. З іншого боку, вони розповіли про звернення президента Польщі Анджея Дуди до союзників по НАТО. Політик цікавився, чи підписали б вони таку угоду? Співрозмовник Дуди промовчали, написало видання NYT.

Перемовини у Стамбулі відбулись у квітні 2022 року. З українського боку у них взяли участь народний депутат від партії "Слуга народу" Давид Арахамія, тодішній міністр оборони Олексій Резніков та інші урядовці. 25 лютого 2024 року Фокус розповідав деталі про зустріч: канцлер Німеччини Олаф Шольц запевняв, що угоду могли укласти.

Тим часом 15-16 червня у Швейцарії відбувається Глобальний саміт миру, під час якого Україна зустрічається з представниками 90 країн. Головна тема — узгодження трьох пунктів мирного плану, щодо яких звернуться до РФ.

Водночас у ЗМІ опублікували заяву західного дипломата, який припустив, що мирні перемовини стануть можливі не раніше кінця 2024 року, коли пройдуть вибори у США і стануться якісь зміни на фронті.

13 березня Україна та США підписали безпекову угоду на 10 років. Як заявив президент України Володимир Зеленський, він отримав запевнення від Китаю, що він не продає зброю РФ.