Розстріли через воду, канібалізм та таємні підкопи: нові деталі з заводу у Вовчанську, — ГУР

Сили оборони звільнили Вовчанський агрегатний завод. Захоплені у полон окупанти поділились "досить моторошними подробицями" про пережите. Про це в інтерв’ю LIGAnet 26 вересня розповів командир підрозділу "Стугна" у складі Спецпідрозділу Тимура ГУР "Лінукс".

З його слів, чотири місяці блокади командування ЗС РФ тримало бійців обманом за заводі, обіцяючи ротацію, прорив і підтримку. Однак у ворожих лавах траплялись випадки дезертирства та невдалі спроби втечі.

"Вся логістика фактично відбувалась доставленням дронами посилок із водою, харчами та БК. Це призводило до тотального голоду і спраги", — передав "Лінукс".

Військовополонені росіяни розповіли, що командири зберігали дисципліну завдяки тотальному страху, насиллю та вбивствам.

"Двох російських солдатів командири застрелили за кілька днів до нашого повного звільнення заводу, бо їм здалося, що ті "ковтнули з пляшки більше води, ніж їм було дозволено". Кілька поранених росіян застрелились, тому що довгий час не отримували медичної допомоги і їх стан погіршувався. Голод на заводі сягнув такого рівня, що росіяни вбили та зʼїли кілька собак, які блукали навколо", — повідомив командир ГУР.

Полонені окупанти зізнались, що на агрегатному заводі у Вовчанську в якийсь момент навіть зародились ідеї з’їсти печінку полеглих товаришів.

"Є підозра, що так вони й зробили, оскільки на тілах померлих росіян, які ми побачили, було помічено відрізані шматки мʼяса та різних органів. Я розумію, як це звучить, але це те, що ми бачили", — зауважив "Лінукс".

Остаточний план зачистки заводу сформували на початку вересня. Він наголосив, що секрет успіху — ворогу не вдалось виявити накопичення та підхід основних українських сил. Найбільшою проблемою були підвали та бункери, де загарбники могли тримати оборону. Командир наголосив, що навряд чи за час війни в Україні була схожа операція з захоплення промзони, "обʼєкта такої складності за такий короткий термін".

"Проблемою також було обмежене використання артилерії. Близькість будівель і перебування наших і ворожих сил не дозволяла використовувати артилерію повною мірою через ризик дружнього вогню. Хоча росіян це ніяк не зупиняло і вони били як по наших силах, так і по своїх", — розповів він.

Бронетехніку залучити теж було неможливо. Причинами стали складна логістика та відрізаність річкою Вовча.

"Левова частина тягаря впала на плечі наших піхотних підрозділів, які самі затягували вибухівку і "розбирали" будівлі, в яких перебували вороги. Фактично ця операція стала унікальною і, сподіваюсь, увійде в підручники воєнної історії", — заявив "Лінукс".

На момент захоплення заводу там залишалися приблизно 80 російських бійців. Більшість із них ліквідували, у фіналі операції приблизно 20 окупантів самі здалися в полон.

Зі слів військовополонених, спецпризначенці ГРУ, які ними командували, здебільшого були вбиті. Одиниці з них спробували відійти, покинувши підлеглих на заводі. Бійців обурювало, що командири залишали собі більшу частину харчів і води, які передавались дронами.

Перебуваючи на заводі, ЗС РФ вдалось вирити в одному з підвалів колодязь, щоб отримувати ґрунтову воду. Це дозволило їм протриматись в оточенні стільки часу.

"У нас є інформація, що були спроби копати підкопи з будівель у місці, де росіяни перебували до заводу. Для цього вони використовували своїх "зальотчиків", відказників, а також українських полонених", — додав командир "Стугни".

Нагадаємо, 24 вересня у ГУР повідомили, що о 14:40 командир спецпідрозділу Тимур доповів керівнику відомства Кирилу Буданову про звільнення Вовчанського агрегатного заводу. Були зачищені усі 30 будівель об’єкта.

Згодом у ГУР показали, який вигляд має звільнений агрегатний завод у Вовчанську. Заступник комбата "Ахіллес" 92-ї ОШБр Олесь Маляревич ділився, що підприємство стало пасткою для ворога. Сили оборони знищували усе, що рухалося в той бік, щоб не дати окупантам деблокувати свої угруповання.