Другий тур виборів у Франції: які шанси в Макрона та Ле Пен, і що вони говорять про війну в Україні

Уже цієї неділі, 24 квітня, у Франції відбудеться другий тур виборів президента, у якому зійдуться чинний глава держави Емманюель Макрон і лідерка праворадикальної націоналістичної партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен. Фокус розібрався, яка підтримка цих кандидатів серед виборців, із якими позиціями вони виступали на теледебатах.

Як пройшов перший тур виборів у Франції

Дослідження симпатій виборців, проведене за два дні до голосування в першому турі для французького каналу BFM TV, показало, що розрив між чинним президентом і головою "Нацоб'єднання" перебував на межі статистичної похибки — 26% проти 25% відповідно.

За підсумками обробки 100% голосів, відставання Ле Пен від Макрона виявилося більшим, ніж повідомляли соціологи — праворадикальна політикиня заручилася підтримкою 23,41% французів, тоді як кандидат на другий термін набрав 27,6% голосів.

Як пише BBC, передвиборну кампанію Макрона в першому турі критикували за недостатню динаміку — глава держави, на відміну від своєї конкурентки, майже не їздив країною та взагалі провів із електоратом лише одну велику зустріч. У зв'язку з цим відразу після оголошення результатів першого туру 11 квітня президент відвідав центр Франції, щоб пояснити виборцям подробиці своєї пенсійної реформи.

У свою чергу лідерка "Нацоб'єднання" вирушила в центральну Францію, щоб виступити перед мешканцями сільськогосподарського департаменту Йонна з промовою, яка була заявлена як "Покупівельна спроможність: чим обернеться зростання інфляції для фермерів".

Головні заяви Макрона та Ле Пен перед другим туром

20 квітня, за 4 дні до другого туру голосування, відбулися перші й останні в цій кампанії теледебати між Макроном і Ле Пен. Однією з головних тем була війна РФ проти України. Обидва політики мають історію тісних взаємин із Росією.

Зокрема, говорячи в цьому контексті про Макрона, можна згадати, як незадовго до повномасштабного вторгнення російських військ на територію української держави він відвідував Москву, щоб зустрітися з президентом-державою агресора Володимиром Путіним. Також, уже після початку бойових дій, Макрон провів щонайменше дев'ять телефонних розмов із Путіним, у ході яких закликав зупинити повномасштабну війну в Україні та розблокувати оточений російськими військами Маріуполь. При цьому президент Франції неодноразово заявляв про необхідність підтримувати діалог із російським лідером для встановлення миру. Також перед другим туром Макрон відмовився назвати дії Росії в Україні геноцидом, зазначивши, що російський і український народи є "братніми".

Міністерство закордонних справ України розкритикувало заяву лідера французької держави, зазначивши, що поки що немає "ні моральних, ні реальних підстав вести розмови про "братні" зв'язки росіян і українців".

Що стосується Ле Пен, то можна згадати історію з кредитом, який у 2014 році її партія, яка тоді мала назву "Національний фронт", взяла в "Першому чесько-російському банку", який, за словами Макрона, близький до влади Росії. Крім цього, у передвиборчій кампанії праворадикального кандидата використовувалася її спільна фотографія з Путіним. 2017 року Ле Пен також стверджувала, що не вірить у незаконність окупації Росією українського Криму, заявляючи, що "був референдум, жителі Криму хотіли приєднатися до Росії". Схожу тезу Ле Пен повторила й після першого туру виборів.

"У Криму був референдум. Крим був українським усього 27 років, усі жителі — росіяни, вони хотіли приєднатися до Росії", — сказала Ле Пен, відповідаючи на запитання журналіста щодо заборони на відвідування країни, запровадженої владою України через заперечення нею факту окупації української території.

На дебатах, які тривали 2 години 45 хвилин, Макрон вказав Ле Пен на її позицію щодо Росії та України "Ви залежите від російської влади, і ви залежите від Путіна. Коли ви говорите з Росією, ви говорите зі своїм банкіром. Цією залежністю можна пояснити багато ваших дій… (Також) за міжнародними законами ми не часто визнаємо території, які були анексовані силою”.

У свою чергу, Ле Пен відповіла, що вважає себе "досконало та в усіх відношеннях вільною жінкою", пояснила своє рішення взяти кредит у "Першому чесько-російському банку" тим, що "жоден французький банк не хотів" надати їй таку послугу, додавши, що змушена брати позики, як мільйони французів, у непростих економічних умовах країни. Макрон заперечив, що французи, на відміну від Ле Пен, за грошима до РФ не звертаються.

При цьому суперниця чинного президента Франції засудила агресію РФ проти України, назвавши її "неприпустимою" та виступила за допомогу українській державі. Проте вона наголосила, що постачання Україні озброєння може призвести до втягування Франції у війну, а також виступила проти енергетичного бойкоту РФ і її енергоносіїв: "Єдині санкції, з якими я не згодна, — це блокування імпорту російської нафти й газу. Чому я не згодна? Тому що насправді це не завдасть жодної шкоди Росії та завдасть величезної шкоди нашому народові".

Крім того, Ле Пен заявила, що підтримує спроби свого опонента встановити мир у Європі: "Я визнаю, що докладені вами зусилля в пошуку коштів, шляхів до миру заслуговують на підтримку".

Більша частина дебатів була присвячена також економічним питанням, зокрема зростання цін, зокрема і на паливо. Ле Пен пропонує врегулювати цю проблему за допомогою скасування прибуткового податку для громадян віком до 30 років, у відповідь на що Макрон назвав таке рішення вдвічі менш ефективним, ніж те, яке він ухвалив, — встановити обмеження на ціни.

Також протилежні позиції в кандидатів на президентське крісло зберігаються в питаннях міграції та ставлення до ісламу. Ле Пен пообіцяла провести у Франції референдум, на якому громадяни зможуть висловитись за те, хто може залишитися на території країни, а хто має її покинути. Справжню ситуацію з імміграцією в Франції лідерка "Національного об'єднання" назвала "анархічною та масовою", вказавши, що така політика залишає французів незахищеними. Крім цього, праворадикальна політикиня виступила за введення заборони на носіння мусульманського жіночого одягу, оскільки це є проявом "ісламського тиску". У відповідь Макрон підкреслив, що іслам і ісламізм — це різні поняття, додавши, що уявлення Ле Пен щодо цього питання суперечить цінностям Франції: "Вам доведеться відправити поліцію, щоб вона виловлювала на вулицях дівчат у головних хустках і хлопчиків (євреїв) з кіпами на голові".

Суперечки виникли й довкола питання пенсійного віку — Макрон пропонує підвищити його з 62 до 65 років, Ле Пен критикує цю ініціативу. Щодо теми зміни клімату, чинний глава держави звинуватив опонентку в тому, що вона не вірить у глобальне потепління. Ле Пен у відповідь назвала президента "кліматичним лицеміром", який підтримує не місцеве виробництво, а імпорт товарів у Францію за тисячі кілометрів, що негативно впливає на екологію.

Згідно з опитуванням Elabe і L'Express, 59% глядачів вважають, що переконливішим був чинний президент Макрон. 39% глядачів визнали переконливішою Ле Пен, 2% — не визначилися.

Яка підтримка в Макрона та Ле Пен перед другим туром: результати опитувань

Примітно, що обидва кандидати вже зустрічалися в другому турі президентських виборів у 2017 році: Макрон тоді отримав перемогу над Ле Пен із результатом 66,1% голосів. Однак, якщо судити за даними соціологічних досліджень, проведених перед майбутнім другим етапом голосування, розрив між претендентами на посаду глави держави цього разу може бути набагато меншим.

Опитування для BFM TV, проведене компанією Elabe і опубліковане 19 квітня, показало такі результати: Емманюель Макрон — 54,5%, Марін Ле Пен — 45,5%.

Згідно з опитуванням Ipsos/Sopra Steria, результати якого були опубліковані наступного дня, Емманюель Макрон виграє в другому турі виборів із результатом у 56% голосів, тоді як Марін Ле Пен отримає підтримку 44% виборців.

У той же час результати дослідження від Odoxa-Mascaret, що з'явилися в ЗМІ у п'ятницю, 22 квітня, свідчать про те, що чинний глава держави набере 53% голосів, а його опонентка – 47%.

Невеликий розрив у показниках електоральної підтримки експерти пояснюють малоактивним переходом потенційних голосів до Макрона від так званих лівих кандидатів, які програли в першому турі, тоді як симпатії виборців праворадикального політика Еріка Земмура на боці лідерки "Національного об'єднання".

Голова партії "Нескорена Франція" Жан-Люк Меланшон, який посів третє місце в першому турі з результатом 21,95% голосів, прямо не виступив на підтримку чинного президента, однак застеріг французів від можливої перемоги Ле Пен на виборах: "Ви зробите колосальну помилку, якщо проголосуєте за пані Ле Пен. Я не кажу вам голосувати за Макрона, пошукайте у своїх головах, що краще, але не робіть цього".