Підсумки парламентських виборів у Японії: прощавай, пацифізм?

У Японії відбулися вибори до верхньої палати парламенту. Загалом 545 кандидатів виборювали 125 місць. По всій країні відкрилося 46 тис. виборчих дільниць, підрахунок голосів проходив у режимі реального часу.

Вибори в Японії: кому пророкували перемогу

Згідно з попередніми даними японської державної телерадіокомпанії NHK, керівна Ліберально-демократична партія разом із партією "Комейто" мала отримати більшість голосів. Коаліція вже має 70 місць у верхній палаті парламенту, які не підлягають перевиборам. На цих виборах їй потрібно було вибороти лише 55 місць, щоб зберегти лідерство.

Так і вийшло: керівна Ліберально-демократична партія Японії здобула на виборах до верхньої палати парламенту впевнену перемогу. Разом зі своїм партнером по коаліції, правоцентристською партією, необуддистською партією "Комейто", вона отримала більше половини мандатів, які виносилися на голосування.

Тим самим керівний блок зберіг більшість у двох палатах парламенту, тобто отримав контроль над парламентом загалом.

Провідна сила опозиції, ліволіберальна Конституційно-демократична партія, втратила місця. Натомість збільшило кількість мандатів праве Товариство оновлення Японії, яке виступає на підтримку перегляду пацифістських положень післявоєнної конституції.

Зрозуміло, бажання політикуму щодо реформи ще недостатньо. Громадська думка — ось що відіграє ключову роль у цьому процесі, адже зміни до Конституції мають (або не мають) вноситися згідно з результатами національного референдуму.

Насамперед японське суспільство відрізнялося аполітичністю і деякою байдужістю до державних справ. Якщо японців хвилювали якісь питання, пов'язані з держуправлінням, то це були соціально-економічні питання, а не зовнішня політика та безпека.

Проте, схоже, ця тенденція змінюється. Згідно з нещодавнім опитуванням, проведеним NHK, 42% опитаних назвали економічні питання своїм основним політичним інтересом, але аж 17% заявили, що зовнішня політика та безпекова політика є їх пріоритетом. Тож уперше за довгі роки зовнішня політика та безпека стали одними з ключових питань, які турбують японців.

Очевидно, свої плоди дала послідовна інформаційна кампанія, що проводиться ЛДПЯ, які в усіх стратегічних документах наполягали на тому, що для Японії існують загрози національній безпеці та походять вони не лише від КНДР, а й від Китаю, а тепер і від Росії.

Використання наративу про невизначену геополітичну обстановку відкрили реальну перспективу того, що Кісіда може стати першим японським прем'єром, який переглянув Конституцію, написану переважно окупаційними військами США після Другої світової війни.

Парламентські вибори: як це роблять у Японії

Вибори, які відбулися 10 липня, визначили, хто з японських політиків потрапив до Палати радників (参議院 — сангі-ін) — верхньої палати парламенту, в якій 245 місць.

Палата радників має значно менші повноваження, ніж нижня палата — Палата представників. Найпотужніший інструмент Палати радників — це можливість відтермінувати ухвалення законопроєкту, повернувши його до Палати представників для нового голосування. Насправді це має більше значення, ніж може здатися на перший погляд, тому що процедурні правила в парламенті Японії припускають: якщо законопроєкт не проходить через обидві палати до кінця сесії парламенту, він, як правило, має повернутися до вихідної точки.

Крім цього, згідно зі ст. 59, якщо Палата радників не схвалить остаточного рішення щодо законопроєкту, ухваленого Палатою представників протягом шістдесяти днів, за винятком часу перерви в роботі Парламенту, після його отримання, то Палата представників може розглядати це як відхилення цього законопроєкту Палатою радників. Так, Палата радників потенційно може відкинути законопроєкт, просто відклавши його на певний час, достатній для завершення сесії та закінчення терміну дії законопроєкту.

Нині керівна Ліберально-демократична партія Японії із союзною партією "Комейто" має більшість в обох палатах: у верхній 139 місць з 245, у нижній — 312 з 475. Але були часи, коли верхню контролювала опозиція, що часом створювало для уряду безліч проблем — ухвалення законів гальмувалося або навіть зривалося. Авторитет прем'єр-міністра в ситуації конфлікту палат виглядає вельми неразюче, бо він змушений йти на поступки та компроміси з опозицією. А це підриває його політичні позиції.

Так, для прем'єр-міністра Японії Фуміо Кісіди голосування, що відбулося 10 липня, стало вкрай важливим — успіх на виборах у верхню палату майже гарантує йому можливість тривалого перебування при владі. Оскільки обидві палати парламенту під контролем й опозиції можна не побоюватися.