Від 449 євро до нуля: на яку допомогу можуть розраховувати українці за кордоном

Найбільшу допомогу, на яку можуть розраховувати українці, які виїхали з країни після 24 лютого, виплачують у Німеччині. Про це свідчать дані рейтингу "ТОП-10 країн для біженців з України", який підготував Фокус.

Людина, яка самостійно виховує дитину, отримує щомісячну виплату в розмірі 449 євро. Тим, хто живе з партнером у спільноті Bedarfsgemeinschaft, передбачено допомогу у розмірі 404 євро на людину, а тим, хто живе у друзів або родичів, — 360 євро. Також у Німеччині виплачують допомогу на дітей: на дитину віком до 5 років — 285 євро, віком від 6 до 13 років — 311 євро, від 14 до 17 років — 376 євро. Вагітні жінки або одинокі батьки можуть розраховувати на додаткову фінансову підтримку.

Також допомогу від центру працевлаштування певний час можуть отримувати працездатні українці, які пройшли в центрі процедуру реєстрації. Редактор сайту про життя в Німеччині Handbook Germany Артур Ахметгалієв зазначає, що сума варіюється від кількості членів сім'ї. Як тільки українець зі статусом тимчасового захисту влаштовується на роботу в Німеччині, він втрачає право на отримання допомоги, однак у грошах не програє, оскільки його зарплата за умови повної зайнятості однозначно буде вищою за максимальний розмір допомоги.

За словами Ахметгалієва, непрацездатним або тим, хто ще не пройшов реєстрацію у центрі працевлаштування, допомога сплачує відомство соціального забезпечення. Розмір виплат залежить від того, де живе людина, чи забезпечують її їжею, чи їй доводиться готувати самостійно, а також від кількості членів сім'ї.

Скромна підтримка

Після оформлення статусу тимчасового захисту та отримання ідентифікаційного коду українці, які виїхали до Італії, можуть щомісяця отримувати по 300 євро на дорослу і по 150 євро на дитину протягом трьох місяців.

Українські переселенці у Франції зможуть розраховувати на допомогу лише після реєстрації в офісі з імміграції та інтеграції (OFFI) та отримання картки ADA, через яку організовано виплату допомоги. Її розмір становить 6,8 євро на день на особу (або 14,2 євро, якщо українця не змогли забезпечити житлом).

Нещодавно в Польщі припинили виплачувати допомогу на харчування та проживання українців у розмірі 40 злотих на день, щоб підштовхнути біженців до пошуку роботи. Виняток зробили лише для людей з інвалідністю, багатодітних чи вагітних жінок. Проте українці можуть отримати одноразову виплату — 300 злотих (1,9 тис. грн), а також нарівні з поляками претендувати на щомісячну допомогу на дитину до 18 років у розмірі 500 злотих (3,1 тис. грн), а також щорічно — на 300 злотих, які виділяють на купівлю шкільного приладдя та підручників.

Ті, хто виїхав до Болгарії, також можуть розраховувати на одноразову допомогу в розмірі до 375 левів (5,7 тис. грн) та одноразову цільову виплату на видачу ідентифікаційної картки — до 75 левів (1,1 тис. грн), проте сума може коливатися. Також у Болгарії є можливість оформити щомісячну допомогу людям, доходи яких не перевищують індивідуально визначеного мінімуму.

У Чехії українці можуть отримати фінансову допомогу від держави у розмірі 5 тис. крон (6 тис. грн) лише в тому випадку, якщо вони не отримують від держави безплатне житло, харчування та засоби гігієни.

У Молдові українцям передбачена виплата в розмірі 45 євро в разі отриманні статусу біженця. Якщо людина оформила статус тимчасового захисту, матеріальної допомоги від держави вона не отримуватиме, проте може претендувати на виплати від управління верховного комісара ООН у справах біженців. На кожного члена сім'ї передбачена щомісячна виплата у розмірі 2,2 тис. молдавських лей (3,4 тис. грн).

Раніше Фокус розповідав, як і за яких умов громадянам України вдалося влаштуватися на роботу в Польщі.

Нагадаємо, у червні в Чехії вирішили обмежити гуманітарну допомогу українським переселенцям, щомісячна сума яких становила 5 тис. крон (200 євро), і яка виплачувалася перші шість місяців. Поправки в законодавстві також забороняють отримувати грошову допомогу українцям із подвійним громадянством. Ці заходи вжили, щоб не допустити в країні "дотаційний туризм".