Чи почався в Башкирії "етномайдан": деталі заворушень у глибині Росії

У Башкирії 15 січня спалахнули протести проти рішення суду, який покарав активіста Фаїля Алсинова в містечку Баймак. Щоб придушити протести, проти людей вивели російських поліцейських, які могли вбити одного мітингаря. 17 січня мітингувальники не розійшлися — ситуацію почали називати "етномайданом". Про обставини подій у Башкирії розповідається в низці публікації на порталі The Insider.

Події в Башкирії — з чого почалися заворушення

15 січня в суді міста Баймак почали розглядати справу башкирця Фаїля Алсинова, якого звинуватили в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, розповіли в росЗМІ. Підставою для справи став вислів, у якому він деякі категорії населення Башкирської Республіки назвав "чорними". Вислів стосувався мігрантів, які працюють у місцевих шахтах: на його думку, це "чорний люд" або "кара халик".

Жителі міста підтримували арештованого — зібралися на мітинги біля будівлі суду. За орієнтовними оцінками, перші мітинги складалися з близько 5 тис. осіб. Щоб їх утихомирити, з'явилися російські силовики — вони встановили кордон на площі, де гуртувалися люди.

17 січня суд визнав провину чоловіка та призначив йому покарання — чотири роки колонії. Цього дня в Баймаку на мітинг вийшли близько 10 тис. людей, оцінили ситуацію в росЗМІ. Проти заворушників поліція почала використовувати світло-шумові гранати й сльозогінний газ.

Під час придушення протестів унаслідок дій ОМОНу міг загинути чоловік — про це заявили в одному з місцевих пабліків. Поки що інформацію про жертву поліції РФ не підтвердили.

Протести башкирців — як реагують соцмережі

У Telegram закрили групу каналів, у яких висвітлювалися події в Башкирії, — повідомляв Фокус. Зокрема, коли люди вводили в рядок пошуку назви, наприклад, "Куштау Байрам" і "RusNews", то бачили повідомлення, що канали стали приватними й бачити їхній вміст не можливо. Пізніше частина з каналів відновили роботу: із них можна дізнатися, що російська влада арештувала шістьох активістів і вирішила їх затримати на 10 діб.

Як відреагувала влада РФ на події в Башкирії

17 січня російські проурядові ЗМІ згадали про події в Башкирії. Зокрема, агентство ТАСС вказало, що проти учасників мітингів відкрили кримінальне провадження. Представник слідчого комітету також повідомив, що під час сутичок начебто постраждали поліцейські. Про деталі заворушень журналісти не розповіли, лише вказали, що в регіоні раптом почалися перебої з інтернет-зв'язком.

Російські військкори заявили, що в Башкирії починається "етномайдан". На думку одного з них, "Военкора Котенка", їх координували українські диверсанти через Telegram-канали — схожі події відбулися в Дагестані, коли люди шукали ізраїльтян у моторах літаків. Аналогічні заяви є в дописах інших пропагандистів Кремля: наприклад, журналісти "Агентство Новости" відшукали схожі тези ще у двох осіб, а поширили їх у пабліках із сумарною кількістю підписників майже 3 млн осіб.

Губернатор Республіки Башкирія Радій Хабіров у Telegram-каналі ніяк не прокоментував події в підконтрольному регіоні. Останні його дописи стосуються нагородження родин чоловіків, які пішли воювати проти України. Урядове інформаційне агентство "РИА Новости" не публікувало реакції президента РФ Володимира Путіна чи його прессекретаря Дмитра Пєскова: натомість пишуть про "духового наставника вахабітів", який критикує дії засудженого активіста.

Реакція України на події в Башкирії

На сьогодні представники української влади не коментували заворушення, які три дні вирують у Башкирії. Є оцінка ситуації від народного депутата від партії "Європейська солідарність" Олексія Гончаренка. Народний обранець зазначив, що в Башкирії "щось відбувається" й "ми таке підтримуємо".

"В РФ уже давно назріває внутрішній конфлікт. Тож тема справді варта уваги", — заявив політик.

Нагадуємо, раніше Фокус писав про заворушення, які відбулися в жовтні 2023 року в Дагестані. Тоді ЗМІ повідомляли, що жителі російської республіки заблокували місцевий аеропорт та готелі, щоб не пустити в РФ ізраїльтян, які могли приїхати після нападу ХАМАСу. Після цього експерти припускали, що за цими діями могло стояти ФСБ Росії, а Кремль звинувачував у подіях "українських диверсантів".