Коронавірусу боятися – за парту не сідати. Чи продовжувати восени дистанційне навчання у школах?

2020-07-06 15:57:01

197 0
Коронавірусу боятися – за парту не сідати. Чи продовжувати восени дистанційне навчання у школах?

В публічному просторі України це питання активно обговорює переважно суспільство. Подекуди чутно РНБО, яка готує нас до продовження карантину і дистанційного навчання. Серед представників професійної медичної спільноти лунає лише самотній голос доктора Комаровського, який категорично "за" відкриття шкіл. Виправьте мене, якщо пропустила якісь інші "голоси".

Рішення про школи у нас має політичну складову, на цьому легко "підставити" того/тих, хто ризикне відмінити дистанційне навчання. До того ж, треба проводити велику роботу з убезпечення навчального середовища. Отже, продовжити "дистанційну освіту" виглядає привабливіше і для можновладців, і для освітян, і для медиків, які мають це "благословити".

Наскільки я розумію, позиція батьків розділилась, і її формує інформаційне поле. В ньому апокаліптичні картини перемішані з візією про фейковість коронавірусу.

Хоча факти свідчать про те, що діти та юнаки інфікуються вдвічі рідше, ніж дорослі, а хворіють ще рідше: наприклад, за окремими даними центрів контролю, особи  у віці до 18 років складали 2% від всіх хворих в США і 4% – в Австралії.

Меншу вразливість дітей і підлітків пояснюють:

  • можливим перехресним імунітетом після контакту з іншими коронавірусами;
  • кращим неспецифічним імунітетом після інших респіраторних інфекцій, якими діти хворіють частіше, ніж дорослі;
  • меншою експресією ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ)-2 в клітинах слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, з яким зв‘язується SARS-CoV-2 для потрапляння в організм.

У дітей і підлітків COVID-19 перебігає значно легше, ніж у дорослих. За даними першого європейського багатонаціонального дослідження COVID педіатрами, вимагали лікування в відділенні інтенсивної терапії лише 8%, штучної вентиляції легень – 4%, а летальність склала 0,7%. А ось китайські дані: безсимптомні 79%, летальність 0,1%.

Декілька слів про міжнародний досвід роботи дитячих закладів  для дітей працівників, які забезпечували життедіяльність суспільства в період карантину.  Так, за інформацією департаментів освіти США, зокрема, Нью-Йорка, серед 40 тис дітей 1-14 років в 1100 закладах не було жодного спалаху і практично не було випадків передачі інфекції від дітей дорослим. Безумовно, були вжиті активні заходи, на кшталт частого миття рук, контролю за збереженням дистанції.

А якою є позиція професійних асоціацій и спільнот педіатрів в світі?

Ось два свіжих офіційних звернення до можновладців: від американської академії педіатрів і 1500+ найавторитетніших британських педіатрів. Попри значно вищу, порівняно з Україною, захворюванвсть на COVID, особливо в США, де вона продовжує зростати, професійні спільноти по обидва боки Атлантики – одностайно "за" відкриття шкіл, і наводять наступні аргументи:

  • особи  у віці до 18 років мають меншу здатність до розповсюдження інфекції SARS-CoV2, ніж дорослі, в т.ч. внаслідок більшої "стійкості" до інфікування;
  • інфекція SARS-CoV-2 у дітей і юнацтва має суттєві відмінності від грипу і інших респіраторних вірусів. Тому позитивний досвід закриття шкіл при грипі некоректно переносити на боротьбу з COVID-19;
  • аудиторне навчання має фундаментальне значення для розвитку і добробуту дітей і юнацтва.

Як наголошують, дуже мало дітей постраждали від COVID-19 безпосередньо, але дуже багато – через закриття садочків і шкіл, особливо з вразливих верств населення.

Тому пріоритетом має бути забезпечення безпечного повернення дітей і молоді в систему аудиторної освіти для недопущення масштабної шкоди для здоров’я і добробуту майбутнього "покоління коронавірусу".

Запропоновані заходи убезпечення – дистанція 1-2 м, маски у підлітків, коли неможливо дистанціювання, обмеження "перемішування" потоків дітей в школі, обмеження відвідування школи дорослими, прибирання, гігієна та інші.

Водночас, контроль ПЛР і антитіл у тих, хто навчається, не дає користі і не рекомендується.

За думкою американських і британських педіатрів, ризики від відкриття шкіл існують переважно для вчителів й іншого персоналу, особливо старшого віку. Її розділяє і доктор Євген Комаровський, додаючи, що у нас значно легше зачинити школи, ніж навести в них лад. З цим важко не погодитися, в т.ч. за наявності в значній частині шкіл об‘єктивних перешкод для реалізації належних заходів з убезпечення. Україна – не США.

Планувати нашу епідемічну ситуацію на 2 місяці вперед – неможливо. Але тримати школи зачиненими ще рік – не варіант. Тому варто починати фахове обговорення і, зокрема, почути позицію наших науковців і професійних асоціацій, зокрема, педіатрів.

Першоджерело