За межею можливого. Чому працююча СЕС не панацея від пандемії коронавірусу

2020-07-10 16:48:27

118 12
За межею можливого. Чому працююча СЕС не панацея від пандемії коронавірусу

Підчас  пандемії коронавірусу вислів "Тестуй і відстежуй контакти" (test and trace) став мантрою. До появи вакцини це є найкращим, що ми маємо. Доведено на прикладах  Еболи, ВІЛ/СНІД, а також SARS-CoV-2 (вірус-збудник COVID-19, вперше виявлений 31 грудня 2019 року - Ред) в окремих країнах, зокрема, Китаї, Японії. Так ось, за думкою міжнародних експертів, знімати локдаун можна лише після налагодження за цей період TEST&TRACE відносно безсимптомних пацієнтів і відстежування їхніх контактів.

Водночас, стримання розповсюдження пандемії методами TEST&TRACE потребує надзвичайних зусиль. За думкою експертів, для отримання ефекту треба не тільки зкомунікувати зі всіма контактними особами, але і зробити це протягом 24 годин. Щоб ці особи одразу самоізолювались і зробили ПЛР-тестування.

Цікавий приклад з практики. Навесні Британія кинулася налагоджувати TEST&TRACE і підвела перші цікаві підсумки:
- з 33% контактних осіб було неможливо зв’язатись;
- середня кількість контактних осіб, з якими треба було зв’язатись протягом 24 годин – 27 (!);
- тобто, 1 ПЛР-позитивний випадок «тягнув» на себе ще 27 ПЛР-тестів. Як вам навантаження на лабораторії, не кажучи про бюджет?

А ось досвід США. Там створюються команди з «розслідувача випадків», який опитує пацієнта, маючи кваліфікацію лікаря або спеціаліста в галузі громадського здоров’я, і його підлеглих – тих, хто безпосередньо зв‘язується з контактними особами. Наймають волонтерів, які проходять спеціальні 6-20 годинні тренінги для оволодіння навичками переконувати людей добровільно припинити розповсюджувати інфекцію, а також щодо збереження іхньої приватності. Останнє забезпечується тим, що ці "комунікатори" не знають прізвищ пацієнтів, які назвали свої контакти.

Таких "комунікаторів" у США вже найняли більше 37 тисяч при оціночній потребі в 100 тисяч.

Тому в цих країнах починають лунати голоси, що за наявних масштабів пандемії забезпечити її стримування тільки шляхом TEST&TRACE взагалі неможливо.

Тепер уявімо картину у нас. Думаю, що не тільки мені хотілося б отримати інформацію на кшталт британської і американської, наприклад:
- через скільки днів в середньому українські лікарі-інфекціоністи, терапевти, епідеміологи – отримують результати ПЛР пацієнтів? Після цього ж стартує пошук контактних, чи ні?
- скільки у нас в країні і по областях епідеміологів-розслідувачів і скільки у кожного з них підлеглих з обов‘язками зв‘язуватися з контактними особами? Чи лікар це мусить робити самостійно?
- з якою кількістю контактних осіб (в середньому) вдається зконтактувати взагалі і, зокрема, протягом 24 годин?
- "плач на річках Вавилонських" про розвал СЕС "попередниками" вже не сприймається. Де можна побачити план головного санлікаря з налагодження цієї роботи – і головне - його KPI?

І це тільки мала частина тих правомірних запитань,  що їх треба ставити в контексті стану української медицини та її готовності протистояти таким масштабним пандемія як нинішня.

Першоджерело.

Публікується з дозволу автора.