Як втратити мільярд. Чому в Україні не буде заводу "Фольксваген"
"Фольксваген вибирає майданчик у Східній Європі для свого нового заводу з виробництва батарей для електромобілів. У списку країн-кандидатів є Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща. А ось України немає". Думка.
Фольксваген вибирає майданчик у Східній Європі для свого нового заводу з виробництва батарей для електромобілів. У списку країн кандидатів є Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща. А ось Україна немає.
А навіщо їм наша країна? Кілька років тому вони вже намагалися увійти на наш ринок. І що? Піймали облизня. Коли інвестор запросив від української влади перелік стимулів, які йому пропонують інші країни, йому в Києві просто відмовили. Мовляв, у нас для всіх однакові правила. Так, для деяких обраних вони рівніші, ніж для інших, але це все нюанси. Для всіх інших вони мають бути рівними. Ну, така політика була тоді популярна.
Мене завжди дивувала ця позиція. Ну як можна рівняти всіх під одну гребінку? Візьмемо той же Фольксваген. Це 1,4 млрд дол. інвестицій. 300 тис. автомобілів і 4,5 млрд дол. експорту в рік. Один інвестор міг зробити експорту більше, ніж вся Україна експортує зерна або соняшникової олії. Всього 4 таких заводи в Словаччині забезпечують експорт 25 млрд дол! Половину сьогоднішнього експорту України.
Мовчу вже про сукупний ефект для економіки у вигляді тієї ж зайнятості і появу постачальників для інвестора. Все це вилилося б в колосальне збільшення купівельної спроможності населення і зростання ВВП.
Адже, крім експорту, цей інвестор міг би створити 5 тис. робочих місць на самому заводі і ще в 40-50 тис. додаткових робочих місць в інших галузях. Це вирішення питання безробіття одного міста! Вольфсбург, найбагатше місто Німеччини (за рівнем доходу на душу населення), тільки тому, що там половина населення міста працює на заводі Фольксваген!
Ну ок. Гаразд тоді профукали. Тільки що заважає зараз повернутися? У нас вже є стимули. Той же закон про індустріальні парки та інвестнянь.
Так, нас немає у списку і що з того? Словаччину автовиробник теж свого часу не розглядав як потенційного кандидата. Однак, словаки їздили, зустрічалися з керівництвом компаній, переконували, що не гіршы за інших. І перемагали. Що заважає це робити нам?
І коли йдеться про інвестиції в мільярд доларів, десятках тисячах робочих місць, мільярди експорту на рік, сотнях мільйонів податків, то я не розумію, як в принципі можна ігнорувати боротьбу за такого інвестора.
Я цього не розумію і не хочу розуміти. Особливо, коли бачу, як інші, розвиненіші країни борються за таких інвесторів.
Читати також: Пекло для інноваторів. Чому в Україні не буде свого Ілона Маска
Читати також: 15 мільярдів доларів за кінську ферму. Як Intel став найбільшим інвестором в Ірландії
Читати також: Звичайне чудо. Чому у Словаччини вийшло стати одним з лідерів світового автопрому