Бумеранг для Путіна. Що відбувається з економікою РФ і як на неї вплинуть нові санкції

У січні 2022 року світові ЗМІ обійшли заголовки матеріалів про підготовку наступу Росії на Україну. На тлі загострення військової риторики в Україні девальвувала нацвалюта до 29 USDUAH, хоча на початку лютого курс і відкотився до 28,7 USDUAH. Іноземні інвестори почали масово продавати свої портфелі українських облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) та купувати на виручені гроші долари. Це створило суттєвий тиск на гривню, про що вже писав Фокус.

Проте російський рубль теж захитався. Якщо на кінець 2021 року його офіційний курс до долара становив 74,29 USDRUB, то до 27 січня 2022 рубль просів до 78,95 USDRUB (-6%). Утім, до кінця місяця рубль дещо зміцнився до 77,82 USDRUB. Тим часом, за даними американського ділового видання Forbes, яке веде в реальному часі моніторинг капіталів найбагатших людей світу, сукупний статок 104 російських мільярдерів із 20 грудня 2021 року до 24 січня 2022-го скоротився на $27,9 млрд.

Російські масмедіа подібним економічним процесам приділяють трохи уваги та продовжують накачувати аудиторію агресивною риторикою про загрозу для РФ із боку НАТО, постачання іноземної зброї в Україну та необхідність "Мінських угод". Фокус вирішив з'ясувати, що насправді відбувається з економікою агресивного сусіда.

Коливання рубля: що відбувається з російською нацвалютою

Агресивна риторика російської влади по валютному та фондовому ринку РФ вдарила, наче бумеранг. Як пояснює Андрій Шевчишин, керівник відділу аналітики ГК Forex Club, російські активи опинилися під пресингом нерезидентів, які активно виходили через ризики початку військових дій і, відповідно, запровадження масштабних економічних санкцій проти Росії з боку Заходу.

"Девальвація рубля — закономірний наслідок агресивної політики Кремля та напруження у відносинах між РФ і цивілізованим світом, що оцінюється як ризики широкомасштабного військового конфлікту в Східній Європі, — продовжує Віталій Ломакович, радник міністра фінансів і засновник Growford Institute. — Відповідно, інвестори приймають рішення, що позначаються курсі валют, ринку запозичень і фондовій біржі".

Наприклад співрозмовник Фокуса наводить нещодавню рекомендацію посольства США в Києві щодо евакуації американських дипломатів із України, через що курс долара зріс на 1,75% і перевищив 80 USDRUB, а євро вперше за пів року піднявся вище 90 EURRUB (+1,7% ). Як аналогію експерт нагадує, що у 2014 році, коли Росія розв'язала війну проти України, за даними Bloomberg, російський фондовий ринок втратив близько $28 млрд, що призвело до обвалу й на валютному ринку.

Ще одним фактором упливу, за словами Шевчишина, став локальний відтік капіталу з ринків, що розвиваються, на тлі згортання заходів стимулювання економіки ФРС США й очікуваного посилення грошово-кредитної політики. Втім, така тенденція спостерігається на всіх ринках.

Однак, на думку Наталії Шаповал, керівниці KSE Institute, віцепрезидентки з економіко-політичних досліджень KSE, динаміка курсу рубля поки що не має критичного вигляду, враховуючи, що в попередні роки Росія накопичила суттєві резерви. Водночас, девальвацію відчують пересічні росіяни, яким імпортні товари коштуватимуть дедалі дорожче.

Вже в грудні 2021 року рівень інфляції в РФ становив близько 8,39%, що стало майже рекордом із 2016 року. У відповідь російський Центробанк підняв свою облікову ставку до 8,5% річних.

"Інфляція прискорилася по всьому світу через зростання цін на світових товарних ринках, розриви ланцюжків поставок через пандемію коронавірусу та різке збільшення кількості грошей у результаті масштабних стимулюючих заходів центральних банків і урядів. Але основний внесок в інфляцію в РФ робить зростання цін на продукти харчування", — пояснює Віталій Ломакович. На думку співрозмовника Фокуса, на прискорення інфляції в РФ також упливають негативні очікування через можливе загострення конфлікту з Україною.

"Якщо фактор геополітичної напруги буде знято, то інфляція в РФ може знизитися, але перша половина року збереже високі річні темпи", — прогнозує Андрій Шевчишин.

Невелике зростання: як змінюється ВВП Росії та що на нього впливає

Якщо врахувати не тільки поточну зиму, а й триваліший період, можна відмітити явне уповільнення зростання ВВП Росії. Як зазначає Наталія Шаповал, протягом трьох "докоподібних" років (2017-2019 роки) середній темп зростання російської економіки становив 2,3%, що свідчить швидше про рух за інерцією, а не реальне зростання продуктивності та конкурентоспроможності.

2021 року нібито намітилося пожвавлення. За три квартали 2021 року російська економіка зросла на 4,6%, а за попередніми оцінками російського Мінекономрозвитку, річний показник має становити 4,4-4,5%. Проте прогнози на майбутнє — значно скромніші. Віталій Ломакович звертає увагу, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) укотре знизив свою оцінку зростання російської економіки у 2022 році до 2,8%, тоді як у квітні 2021 року фонд оцінював цей показник у 3,8%.

"Головна проблема російської економіки полягає в тому, що вона так і не стала повноцінною ринковою. Орієнтуючись на експорт вуглеводнів та іншої сировини, вона існує в умовах мілітаризованої, командно-адміністративної машини, що не сприяє розвитку інноваційних галузей і технологій", — вважає Ломакович.

Експерт зазначає, що Росія через участь у міжнародних конфліктах постійно наражається на ризик санкцій, девальвації нацвалюти, падіння котирувань державних цінних паперів і фондового ринку. Саме це й веде до втечі інвестицій і технологій. Свіжий приклад – недавня відмова італійської групи UniCredit купувати російський банк "Откритіє" через ситуацію навколо України та загрозу санкцій. Дуже помітний і вихід нерезидентів із цінних паперів РФ. За даними Банку Росії, іноземні інвестори у 2021 році скоротили свої вкладення в облігації та євробонди РФ на $3,2 млрд проти приплив коштів нерезидентів на $3,9 млрд у 2020 році. Причому в річному вираженні за IV квартал 2021 року чистий відтік коштів нерезидентів становив $4,3 млрд.

"Потік інвестицій у Росію перекритий через кілька пакетів накладених із 2014 року економічних санкцій і протекціоністської політики РФ, яка витрачає значні ресурси на утримання неефективних і корумпованих секторів економіки, — продовжує Агія Загребельська, засновниця "Ліги антитрасту". — А подальша озброєна агресія Росії проти України заблокує навіть ті західні інвестиції, які ще вчора вважалися майже вирішеним питанням".

На закінчення Загребельська робить висновок, що головною проблемою російської економіки виступає саме путінський режим. Однак він ще має "запас міцності". Адже з 2014 року Росія накопичила "фінансову подушку" у вигляді $640 млрд міжнародних резервів і Фонду національного добробуту, що еквівалентно 12% ВВП.

"При авторитарно-клептократичному режимі накопичення цієї "подушки" відбувалося через каналізацію доходів у неефективних держкомпаніях, що застрягли в корупції, зниження рівня життя населення та мінімізації інвестицій у розвитку", — уточнює Загребельська.

Газовий важіль: як допомагає економіці РФ газова труба

"Російська економіка не диверсифікована й дуже залежна від палива, — продовжує Наталія Шаповал. — За три квартали 2021 року 12,9% валової доданої вартості сформувала добувна промисловість. А у 2020 році нафтогазовий сектор створив 15,3% ВВП. В експорті частка нафти й газу становить понад 40%. Тому темпи зростання російської економіки, обмінний курс та інші фактори, що впливають на рівень життя росіян, визначаються світовими цінами на газ і нафту".

Тобто, як зазначає співзасновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Корольчук, якщо ціна на нафту зросте на 50% до $90 і протримається на такому рівні рік, то доходи російського бюджету, порівняно з минулим річним періодом, орієнтовно зростуть на 25-30%. Тоді в бюджеті РФ з'являться кошти на нові витрати — на соціальну сферу, освіту й армію. У цьому контексті, на думку Корольчука, девальвація рубля видається навіть вигідною для Росії. Адже в рубльовому еквіваленті нафта приноситиме більше доходів, що дозволить ще більше роздмухати бюджетні витрати.

Для переломлення поточного тренду високих цін на енергоносії поки що передумов немає.

"Очікується, що ціна на нафту марки Brent досягне $100 за барель або більше. Ціни на газ після проходження опалювального сезону відкоригуються, але доходи (від продажу газу РФ, ред.) залишаться високими", — прогнозує Андрій Шевчишин. Нагадаємо, на європейських біржах восени 2021 року ціни на газ досягали рекордного рівня за всю історію — близько 2000 доларів за тис. кубометрів. У січні 2022 року газ на біржах коштує близько $1000 за тисячу кубометрів, що також вважається аномально високою ціною.

Весь цей період Газпром продовжував продавати газ за раніше укладеними контрактами, за цінами суттєво нижчими за біржові. Шевчишин не виключає, що зростання вартості нафти та високі ціни на газ на світовому ринку можуть стати предметом переговорів щодо перегляду контрактів, найважливішою частиною яких залишиться запуск збудованого в обхід України нового російського газопроводу "Північний потік-2".

Аналітикиня ІК Adamant Capital Інна Звягінцева додає, що РФ використовує газовий експорт як серйозний важіль політичного впливу та, навіть незважаючи на рекордно високі ціни, вже обмежила експорт газу до ЄС. Очікується, що цей механізм впливу Росія й надалі активно використовуватиме.

Проти газопроводу й олігархів: як уплинуть на РФ нові санкції Заходу

Слідом за повідомленнями політиків і дипломатів про вторгнення в Україну російських військ, що готується, з'явилися заяви з боку європейських і американських високопосадовців про нові санкції для Росії та її громадян. Санкції, як і раніше, залишаються одним із дієвих механізмів, що веде до регулярних втрат російської економіки, які оцінюються деякими аналітиками в суму близько 50 млрд доларів на рік. Утім, санкційні заходи в результаті можуть зачепити й економіки інших країн, оскільки Росія часто нагадує, що саме вона постачає нафту та газ до європейських країн, чим і не погребує маніпулювати в разі складання в ЄС і США нових санкційних заходів. І все ж таки нові санкції щодо РФ і її громадян, швидше за все, неминучі.

Інна Звягінцева нагадала про законопроєкт конгресмена-республіканця Джима Бенкса "Про відповідальність Путіна", який передбачає набір дуже жорстких санкцій: відключення РФ від системи міжнародних переказів SWIFT, заборона на операції з державним боргом РФ, санкції щодо газопроводу "Північний потік-2", персональні санкції проти Путіна та кремлівських чиновників.

"Країни ЄС, схоже, не готові до таких радикальних дій, — продовжує Звягінцева. — Наприклад, Німеччина закликає не включати до санкцій "Північний потік-2" і висловлює сумніви, що відключення від SWIFT буде ефективним, а великі американські корпорації, які мають бізнес у РФ — Chevron, General Electric — закликають Байдена вводити санкції обережно, щоб компанії могли виконати свої зобов'язання та не втратити активи в Росії".

"Однак накладення санкцій на Путіна матиме символічний ефект і стане юридичним закріпленням твердження "Путін убивця", незважаючи на те, що він уже багато років шантажує світ, переписує історію, творить геноцид, окупує території сусідніх держав, дискредитує "зелений курс" і втручається в американські вибори", — каже Агія Загребельська. На думку співрозмовниці Фокуса, це, нарешті, змусить лідерів деяких західних країн, що все ще сумніваються, обмежити офіційні контакти з Кремлем.

Дуже широко обговорюється можливе відключення Росії від міжнародної системи грошових переказів Swift. 2014 року, коли вперше заговорили про застосування такого заходу, експерти прогнозували скорочення ВВП Росії на 5% на рік. Однак із цього моменту Росія почала працювати над власною платіжною системою. Загребельська також нагадує, що на початку січня 2022 року радник Путіна Юрій Ушаков заявив, що Росія та Китай активізують формування незалежної фінансової інфраструктури з обслуговування торгових операцій між країнами.

"Відключення Swift спочатку болючіше вдарить по росіянах, ніж по Путіну та його оточенню, що дозволить йому наростити антизахідну пропаганду. Тому таку санкцію слід застосовувати одночасно із заморожуванням активів Путіна та його близького оточення, попередньо ідентифікувавши їх", — підсумовує Загребельська.

Утім, поки що Захід ще розмірковує над доцільністю відключення РФ від системи грошових переказів. Нещодавно агентство Bloomberg повідомило, що США поки що не розглядають серйозно ідеї санкцій щодо Росії, які зачіпають доступ до SWIFT або експорт нафти й газу, але США та Європейський союз працюють над пакетом санкцій, який включав би обмеження можливостей Москви конвертувати валюту. Крім того, як заявив співробітник Ради нацбезпеки Білого дому Пітер Гаррелл, США в разі вторгнення Росії в Україну в пакеті санкцій наголосили на заходах, які призведуть до зниження російського промислового потенціалу.

Обговорюється як санкції й призупинення торгівлі російським держборгом на вторинному ринку. Загребельська нагадує, що заборону торгівлі на первинному ринку вже запровадили за Байдена, що призвело до скорочення частки іноземного капіталу в суверенному боргу Росії з 34% до 21,2%. При цьому повна заборона практично перекриє російському уряду доступ до світових ринків капіталу.

За словами голови НАК "Нафтогаз України" Юрія Вітренка, російський газопровід "Північний потік-2" взагалі побудований для того, щоб у разі нападу на Україну Москва могла безперешкодно постачати газ до Європи. Експерти впевнені, що зараз із боку ЄС важливо дати зрозуміти Росії, що газопровід, інвестиції в який оцінюються на рівні 10 млрд євро, може залишитися назавжди без газу.

В останні два тижні іноземні політики вже зробили низку заяв про газопровід і його можливу долю. Наприклад, що проєкт "Газпрому", на який РФ покладає надії транзиту газу до Європи, не буде запущено, наприкінці січня заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан. Ле Дріан зазначив, що блокування газопроводу "Північний потік-2" — це один із заходів, який покликаний показати Москві, що військова агресія проти Києва спричинить для неї серйозні ризики.

ЗМІ також опублікували слова лідера Християнсько-демократичного союзу Німеччини Фрідріха Мерца, який сказав, що в разі вторгнення Росії в Україну газопровід "Північний потік-2" не запрацює. Таку саму заяву вже зробили замдержсекретаря США Вікторія Нуланд, а також міністерка закордонних справ Великобританії Ліз Трасс.