Для аграрної сфери країни 2022 рік став часом складних викликів. За різними оцінками, через вторгнення Росії Україна втратить близько третини врожаю, а окупованим територіям країни взагалі загрожує голод.
До війни український агросектор бурхливо розвивався. Україна входить до ТОП-5 країн-експортерів зернових, а 2021 року аграрії зібрали рекордний урожай зернових і олійних культур — 107 млн тонн.
Війна підірвала потенціал галузі. За оцінками ProAgro Information Company, через російське вторгнення Україна втратила можливість отримати врожай із 3,7 млн гектарів. Як пояснює Марія Колесник, заступниця директора ProAgro Information Company, це стосується Донецької, Луганської та Херсонської областей повністю та частково Харківської, Миколаївської та Запорізької областей, де неможливо сіяти ярі культури, а врожай озимини залишається під питанням.
Є й песимістичніші очікування. За інформацією команди KSE Агроцентру, із 28 млн гектарів, засіяних у 2021 році, доступними за різними сценаріями залишаються від 19 до 23 млн гектарів. Тобто у 2022 році втрати посівних площ можуть становити 5-9 млн гектарів.
Що посіємо. Які культури вирощують аграрії України в умовах війни
За словами Марії Колесник, ще до війни більшість агровиробників забезпечили себе на 80% посівним матеріалом, добривами та засобами захисту для культур, які планували садити, а після початку вторгнення не встигли перебудуватись. Проте антикризові зміни помітні.
Команда KSE Агроцентру відзначає скорочення частки кукурудзи — культури, яка споживає багато мінеральних добрив. До 24 лютого їхній значний обсяг імпортувався з Білорусі, після вторгнення постачання зупинилося. Експерти зазначають, що з огляду на великі запаси кукурудзи минулого року вивезти її залізницею наступного сезону буде проблематично.
"Зараз фермери намагаються частково замінити кукурудзу соєю, оскільки ця культура не потребує внесення значної кількості добрив і збагачує ґрунт азотом. Крім цього, соєві боби можуть перероблятися в країні й експортуватися залізницею на захід", — пояснюють у KSE Агроцентрі.
Також у KSE Агроцентрі відзначають скорочення площі під соняшником, адже основні регіони для вирощування культури розташовані на сході та півдні країни.
"Війна стримує переробку соняшника, і попит на культуру знижується. Олієекстракційні заводи на сході можуть бути захоплені. І прикладом цього вже став Пологівський ОЕЗ, із якого окупанти вивезли всю олію", — зазначають у KSE Агроцентрі.
Зниження обсягу соняшнику — поганий сигнал. Адже Україна довгий час залишалася лідером експорту олії у світі з часткою близько 50%. Проте закриті порти та логістичні складності не залишилися непоміченими — один із топових виробників, компанія Kernel, на початку березня зупинила заводи, а до кінця квітня рівень виробництва на заводах Kernel досяг лише 10% від довоєнних показників. У Європі вже видно наслідки олійної кризи — у багатьох торгових мережах знайти олію неможливо, споживачі активно переходять на використання ріпакової.
Що пожнемо. Який урожай збере Україна у 2022 році
В умовах війни на рекордний урожай, на жаль, не варто розраховувати. Марія Колесник попереджає: близько 15-30% урожаю зернових і олійних Україна не дорахується. І справа не лише у втраті територій. За оцінками співрозмовниці Фокусу, врожайність у 2022 році буде меншою за минулорічні через неможливість дотримання агротехнологій в умовах воєнного стану.
За оцінками KSE Агроцентру, збір зернових і зернобобових у 2022 році становитиме 44-55 млн тонн, технічних — 19-24 млн тонн. Тобто всього аграрії зберуть 63-79 млн тонн, що на 41-26% менше, ніж роком раніше.
За прогнозами ProAgro Information Company, у 2022 році в Україні зберуть:
- пшениці 20 млн тонн (-12 млн тонн, -37,5% щодо 2021 року)
- ячменю 8 млн тонн (-1,5 млн тонн, -15,8%)
- гороху 380 тис. тонн (-200 тис. тонн, -34,5%)
- соняшнику 10,5 млн тонн (-5,9 млн тонн, -36%)
- сої 2,6 млн тонн (-1,2 млн тонн, -31,6%)
- кукурудзи 30 млн тонн (-9 млн тонн, -23%)
Ситуація з урожаєм буде нерівномірною. Як зазначає Олександр Нечипоренко, заступник директора ННЦ "Інститут аграрної економіки", в областях, де йдуть бойові дії, прогнозується найсерйозніше зниження обсягів виробництва: у Миколаївській і Херсонській областях урожай зернових і зернобобових може впасти на 40-60% від торішнього рівня.
"Дещо кращі умови в центральних і західних регіонах, але й тут очікується падіння обсягів виробництва зернових і зернобобових на 18-25%, насіння соняшника — на 20-25%", — продовжує Нечипоренко.
Тим не менш, у KSE Агроцентрі впевнені, що зібраного у 2022 році врожаю більш ніж достатньо, щоб задовольнити внутрішній попит на рівні 17–20 млн тонн зернових і зернобобових, із яких лише 5-6 млн тонн іде на харчові потреби. Решту виробники намагатимуться експортувати.
Які проблеми на порядку денному в аграріїв України у 2022 році
Посівна-2022 стала найскладнішою за всю історію незалежності України. Марія Колесник виділяє
ТОП-5 головних проблем аграріїв:
- неможливість реалізації зерна старого врожаю
- наслідки війни — обстріли, мінування тощо
- брак матеріальних ресурсів через ускладнений доступ до кредитів
- проблеми зі зберіганням нового врожаю
- забезпечення витратними матеріалами (паливом тощо)
Як уже писав Фокус, продаж зерна на експорт ускладнений через блокування Росією українських морських портів. Україна шукає альтернативні шляхи постачання. Марія Колесник зазначає, що залізниця суттєво збільшила потужності та за три місяці планує вийти на показник 1,5 млн тонн на місяць. Проте цього мало: через порти до війни щомісяця проходило до 7 млн тонн зернових.
У перспективі постає проблема зі зберіганням нового врожаю. Багато елеваторів або недоступні (у зоні бойових дій), або зруйновані снарядами.
"До війни потужності зберігання України досягали 57-58 млн тонн, але через руйнування й окупацію вони скоротилися на 13 млн тонн, а ті, що залишилися, — на 25 млн тонн заповнені зерном торішнього врожаю", — коментує Марія Колесник.
Зернотрейдерам потрібне море. Як зазначає співрозмовниця Фокусу, мінімум три місяці після розблокування портів триватиме очищення Чорного моря від мін, і до його завершення страхові компанії не нададуть дозволу на фрахт суден. При цьому експорт ранніх зернових може розпочатися вже через пару місяців, протягом яких вирішення проблеми блокування портів навряд чи можливе.
"Крім воєнних ризиків, аграрії страждають від дефіциту добрив і нестачі паливно-мастильних матеріалів, обмежених обсягів насіння окремих культур, складності або неможливості отримання доступних кредитів, нестачі оборотних коштів унаслідок заблокованого експорту та ін.", — продовжує Олександр Нечипоренко.
Співрозмовник Фокусу додає, що вирішення проблем переважно лягло на плечі самих аграріїв, які підтримують один одного як можуть — діляться запасами минулих років, за потреби спільно обробляють поля чи допомагають сусідам технікою.
"На другий день після початку військової агресії основні аграрні асоціації разом із Мінагрополітики запустили Штаб посівної, — продовжує Віктор Погорілий, керівник агрохімічного напряму Європейської Бізнес Асоціації. — Початковою ідеєю було налагодження постачання засобів захисту та насіння, але дуже швидко до штабу приєдналися сотні сільгоспвиробників, і коло питань розширилося".
Тепер у штабі вирішуються такі ключові проблеми:
- запуск і ведення системи кредитування фермерів
- забезпечення бронювання від мобілізації персоналу для проведення посівної
- вирішення критичних логістичних проблем із постачанням
- внесення змін до законодавства для безперебійного постачання матеріально-технічних ресурсів.
Велике пограбування. Що відбувається на окупованих сільгоспугіддях
Опитані Фокусом експерти повідомляють про катастрофічну ситуацію в захоплених Росією регіонах.
"Посівна на окупованих територіях проходила залежно від військової ситуації. Хтось сіяв із вірою в перемогу, хтось із примусу, хтось евакуювався до приходу окупантів", — описує ситуацію Олександр Нечипоренко. Співрозмовник Фокусу уточнює, що на захоплених територіях, про які є інформація, засіяли близько половини площ.
"Окупанти чинять свавілля, шантажуючи фермерів, — додають у KSE Агроцентрі. — Повідомляють про пропозиції обміну дизеля на левову частку врожаю. Тим, хто відмовляється від "співробітництва", погрожують крадіжкою техніки, ресурсів і взяттям у полон. Жоден аграрій не застрахований, що його врожай не відберуть під загрозою фізичної розправи".
Як писав Фокус, великою проблемою для аграріїв стало мародерство росіян. У KSE Агроцентрі уточнюють, що на окупованих територіях України зберігалося близько 1,5 млн тонн зернових, і вже кілька сотень тисяч тонн окупанти вивезли за межі областей.
"У аграріїв зерно забирають під нуль і вивозять ешелонами. І хоча Ліван і Єгипет відмовилися від купівлі краденого зерна, Сирія купує його, і цю країну Росія планує використовувати як хаби для подальшого продажу українського зерна в регіоні", — розповідає Марія Колесник.
Експерт попереджає, що в окупованих регіонах існує загроза голоду — оскільки інфраструктура там знищена та не оновлюється, а окупанти грабують не лише бізнес, а навіть приватні господарства та будинки, з яких вивозять усі запаси та цінності.
"Люди на окупованих територіях позбавлені продовольства та умов для існування. Відбувається геноцид", — наголошує співрозмовниця Фокусу.