Ціна вкраденого. Чи отримають українські аграрії компенсації за вивезене в Росію зерно

Український аграрний сектор завдав збитків на суму приблизно $6,4 млрд. Така попередня оцінка Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО) станом на кінець квітня.

Цю суму ще переглянуть, коли отримають точніші дані. Зокрема про обсяги зерна, яке Росія вивозить з тимчасово окупованих територій України.

"Факт крадіжок і мародерства — це серйозне порушення міжнародного гуманітарного права, за нього передбачена відповідальність, яка тягне за собою право на відшкодування збитків. Розкрадання є воєнним злочином", — каже керівний партнер юркомпанії Winner Ігор Ясько.

Росія краде зерно: про які обсяги йдеться

На тимчасово окупованих територіях України залишалося приблизно 1,5 млн тонн зернових, розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, такий обсяг зерна необхідний для харчування населення та посіву ярих культур, жодних стратегічних запасів там не було.

Тарас Висоцький каже, що Мінагрополітика має підтверджені дані про вивезення по 80-100 тис. тонн зерна із Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей.

Віцепрезидент з економічної освіти Київської школи економіки Олег Нів'євський каже, що наразі немає методики оцінки збитків як такої — експерт припускає, що методику зараз розробляють та затверджують.

"Я думаю, що міністерство в режимі реального часу опитує компанії про те, яких збитків вони зазнали. Тому що міністерство зараз має хорошу комунікацію з підприємствами: є багато чатів, в яких беруть участь асоціації. У таких умовах не складно зібрати інформацію про обсяги зниклого зерна", — каже Нів'євський.

У Росії теж не приховували своєї позиції — ще наприкінці квітня влада Красноярського краю виступила за вивезення зерна з окупованих територій України. Рішення пояснили тим, що через іноземні санкції "гостро відчувається нестача овочів і зернових культур". Зазначимо, що пізніше Законодавчі збори Красноярського краю заявили, що сайт був зламаний.

Хто відшкодує збитки за викрадене зерно

Красти чуже майно незаконно, і Росія має компенсувати збитки, випливає зі слів юристів.

"Розкрадання є воєнним злочином, передбаченим ст. 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду; також забороненим ст. 28 IV Гаазької Конвенції про закони та звичаї війни на суші та ст. 33 IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. Відповідно до ст. 91 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р. сторона, яка перебуває в конфлікті та порушує положення Конвенцій або цього Протоколу, повинна відшкодовувати заподіяну шкоду, якщо для цього є підстави", — пояснив Фокусу Ігор Ясько.

За його словами, відшкодувати збитки можна кількома способами. Це може бути реституція — повернення захопленого майна, або ж компенсація за економічною оцінкою. А ще можуть повернути не те саме майно, а аналогічне.

"Наприклад, після підписання договору в 1947 р. Італія зобов'язалася повернути все монетне золото, награбоване та незаконно вивезене в Італію, або передати кількість золота, що дорівнює за вагою і пробою вивезеному", — зазначив Ясько.

Проблема з Росією у тому, що вона неодноразово нехтувала нормами міжнародного права та своїми обов'язками щодо правил ведення війни. Тому юристи налаштовані песимістично: мовляв, можливо, компенсацій буде домогтися складно чи неможливо.

Адвокат судової практики юридичної консалтингової компанії "Де-Юре" Владислав Мартинчук каже, що є кілька процедур для отримання компенсації, "але далеко не всі вони є ефективними навіть на мінімальному рівні — хоч якась компенсація хоч колись".

За його словами, ефективніші заходи з усіх можливих — репарації Росії на користь України на підставі міжнародного права. За рахунок цих коштів відшкодовуються втрати постраждалим від війни.

"Питання репарацій, зі свого боку, може бути вирішене у договорі між Україною та Росією (зокрема, мирним). Або Україна може звернутися до Міжнародного суду ООН із позовом проти Росії, у межах якого зокрема порушувати питання щодо компенсації", — каже Мартинчук.

Хоч би який шлях обрала Україна, вже зараз треба фіксувати порушення і збирати доказову базу.

"Якщо є загроза вивезення зерна, техніки або іншого майна, заздалегідь збережіть квитанції, рахунки-фактури (інвойс), гарантійні талони, товарні накладні, договори купівлі-продажу тощо. Доказами також є фото або відео, враховуючи камери відеоспостереження. Можна зібрати свідчення свідків і записати, отримавши дозвіл на відеозапис", — рекомендує Ігор Ясько.

Важливо

План Маршалла для України. Скільки і за чий рахунок триватиме відновлення країни