Данило Гетманцев: "На часі звільнення на митниці, скасування пільг та виконання вимог МВФ"

Хто він: народний депутат, голова комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики

Чому він: Данило Гетманцев розробляє проекти законів та бере участь у роботі над законопроектами фінансової та податкової спрямованості, співпрацює з Кабінетом міністрів України у питаннях економічної безпеки та реформ у податковій та фінансовій сферах, виступає за приведення українського податкового законодавства до норм законодавства Євросоюзу.

Про Україну та нові надходження від МВФ і країн-партнерів у 2023 році

В Україні нещодавно завершила роботу моніторингова місія МВФ. Розкажіть, будь ласка, що відбувається, і на що Україна може розраховувати за результатами роботи місії в Україні?

Ми зараз знаходимось у моніторинговій програмі з МВФ. Остання місія МВФ як раз оцінювала її виконання, надавши схвальний висновок. Це важливо. Ми не отримуємо зараз коштів від фонду, але успішне виконання моніторингової програми передбачає перехід до наступного етапу - розробки нової кредитної програми з МВФ, по якій ми плануємо завершити перемовини вже у цьому місяці (у нас заплановані зустрічі у Варшаві з представниками МВФ з 8 по 15 березня). Параметри нової програми – $15 млрд. на 4 роки і на цей рік – $5 млрд. Безперечно, програма з МВФ – потужний сигнал нашим партнерам про те, що ми стабільні, про те, що можна довіряти Україні, а інвесторам – можна вкладати кошти.

Якими є головні вимоги фонду для початку переговорів по новій програмі?

Головною умовою було виконання вимог по моніторинговій програмі - подання до парламенту законопроектів щодо збільшення податкових надходжень (це вже зроблено), вжиття заходів для усунення бюджетної заборгованості, розробка підходів щодо реформування системи соціального захисту, створення наглядової ради «Нафтогазу», узгодження ключових моментів діагностики банківського сектору. Мається на увазі, що для банківського сектору раніше було ухвалено чимало нормативів на воєнний час, але зараз потрібно проводити діагностику та повертати роботу сектору до довоєнних умов функціонування. Успішне виконання цих стартових вимог стало прологом до початку обговорення нової кредитної програми.

Власне, наступна програма з МВФ була озвучена після приїзду Кристаліни Георгієвої до Києва. На ній, до речі, було чітко зазначено щодо недоцільності будь-яких податкових експериментів і карколомних ідей в оподаткуванні. Це було конкретно підкреслено на зустрічі. І було підтверджено, що нова програма з МВФ буде.

Якими є інші вимоги МВФ для надання фінансування в межах нової програми на $15 млрд?

У нас є пункт «активізація ринку внутрішніх запозичень для усунення залежності від емісійного фінансування». Вимога уникати емісії – це те, що підтверджує МВФ. Ми не робимо емісії з нового року, і той обсяг фінансування, який передбачається у 2023 році, говорить, що нам, можливо, і не доведеться користуватися емісійними інструментами взагалі. Інші вимоги – це створення умов для послаблення валютних обмежень і проведення діагностики банків, оновлення стратегії фінансового сектору, врахування потреби у збільшенні видатків – критичних видатків на відновлення та соціальний захист. Також йдеться про збільшення податкових надходжень, зокрема, через покращення адміністрування доходів і повернення податкової політики до довоєнних налаштувань. Крім цього МВФ пропонує запуск в Україні нового інструменту – Mid-term revenue strategy–документу, що має визначати політику державних доходів на найближчі 5 років. Власне, зазначена стратегія була вже розроблена в межах Плану відновлення України від наслідків війни. Але вона потребує формалізації та затвердження. Також МВФ наполягає на утриманні від будь-яких кроків, спрямованих на зменшення податкових надходжень. І про продовження реформ, спрямованих на зміцнення публічного управління, боротьбу з корупцією і забезпечення верховенства права. До речі, наша боротьба з корупцією була позитивно оцінена МВФ, зокрема результати боротьби з корупцією у податковій службі, бо експерти МВФ бачать, що відбувається і наскільки та системна корупція, що завжди була притаманна державній податковій службі, викорінюється зараз. Не можу сказати, що вона знищена, адже процес триває, проте крапка неповернення до того стану, який був протягом 30 років, вже пройдена.

Від кого та від чого залежить виконання цих умов?

Уся владна команда розуміє важливість цієї роботи і співпраці з МВФ. Переважна більшість фінансово-економічного блоку нашої команди розуміє, що альтернативи немає, програма з МВФ – це не питання вибору, це питання виживання. Меморандум підписується президентом, прем’єром, головою НБУ, міністром фінансів. І це символізує схвалення усіма ключовими учасниками основних положень меморандуму з МВФ. Нема сумніву, що ми будемо виконувати меморандум, і дискусій щодо параметрів меморандуму зараз нема. Про що дискутувати? Про повернення податкових умов для бізнесу до довоєнних? Так, ми розуміємо, що для прифронтової зони можуть бути окремі умови, як виключення. Але якщо говорити про Чернівці, то чому там не потрібно застосовувати звичайний податковий режим? Перспективи отримання нового фінансування від МВФ оцінюю, як дуже високі.

Які фінансові структури закордоном готові цього року допомогти Україні, що вже отримано у 2023 році, і які рішення очікуються? На що будуть спрямовані кошти?

Гроші від партнерів цього року будуть. Так, США у межах свого бюджету виділяють на допомогу Україні у 2023 році $45 млрд. – це і допомога в бюджет, і військова, і гуманітарна, і USAID. Європейський Союз – $18 млрд., це програма макрофінансової допомоги, кошти підуть у держбюджет. 23 лютого на зустрічі міністрів фінансів G7 було вирішено збільшити фінансування бюджетної і економічної підтримки України у 2023 році до $39 млрд. Уряд Японії виділив $5,5 млрд. на відновлення пошкодженої внаслідок атак інфраструктури. Уряд Норвегії – $7,5 млрд. доларів. З цієї суми цього року надійде $1,5 млрд. – це і в бюджет, і на військові витрати. Щодо МВФ – $5 млрд. цього року відповідно до згаданої програми. Світовий банк – $2,5 млрд. на фінансування соціальних видатків. Проект Fast Recovery для відновлення інфраструктури – $17 млрд. весь план, на нього уряд США надасть $2,3 млрд., і ще $1 млрд. євро анонсований Єврокомісією.

Загалом на 2023 рік нам потрібно $55 млрд. додаткового фінансування ($38 млрд. на бюджет та $17 млрд. — Fast Recovery). Вже знаємо, що кошти на фінансування бюджету будуть, і почуваємось впевнено, на швидке відновлення – вже є вагома частина.   

Про експорт, "зелений коридор" та економічне зростання у 2023 році

Воєнний 2022 рік був досить важким для всіх, і для економіки зокрема. Що дозволило Україні втримати виробництво, як воно скоротилось внаслідок війни і чи очікується пожвавлення економічної активності 2023 році?

Ми не маємо гадати на кавовій гущі, ми маємо цифри – ВВП впало на третину минулого року, і те зростання, на яке ми розраховували в 2023, є малоймовірним. В цілому на 2023 рік за умови продовження активної фази військових дій ми поки що розраховуємо на нуль. НБУ скоригував прогноз зростання ВВП на 0,3%. МВФ прогнозує +1% зростання ВВП. Але ми розуміємо, що, якщо події будуть розвиватися в небажаному для нас напрямі, то може бути і мінус, тобто, ВВП продовжить скорочуватись. Якщо лінія фронту не буде рухатися вглиб країни, тобто лишатиметься там же, може бути невелике зростання ВВП. Але 2023 рік - точно не рік, коли ми відіграємо падіння економіки у 2022 році. Ми втратили великі промислові потужності, які ми навряд чи відновимо у повному обсязі, навіть після деокупації, ми не відновимо великі заводи в Маріуполі, на сьогодні позиції в металургії ми втратили на 40% . Те ж стосується і деяких інших галузей. Але катастрофи нема. Так, важко, але завершення військових дій буде точно мати наслідком швидке економічне зростання.

Якщо все ж цього року ми побачимо зростання ВВП, то за рахунок яких секторів це може відбутися?

Можемо по 2022 року сказати, що було зростання IT-сектору (на 6% по року - в експорті). Галузь стала другою після АПК за обсягами валютної виручки, обігнавши металургію. Утім внесок сектору не є визначальним для динаміки ВВП. До війни він займав 3,5% у структурі ВВП, зараз очевидно трохи більше.. Потенціал для зростання бачимо, зокрема у сільськогосподарській переробці. Бачимо, що зростають певні напрямки в сільському господарстві, наприклад, виробництво курятини. Там зниження цін на зерно і відкриття ринків ЄС та Британії дозволило виробникам, досить впевнено працювати і розвиватися. Певні галузі будуть зростати через відкриття ринків ЄС. Багато наших виробників вже скористалися можливостями експорту до країн ЄС, наприклад, ринок насіння. У нас досить дешеве і якісне насіння, яке ми експортуємо. І другий фактор – державне замовлення. Попри те, що уряд не допрацьовує в цій сфері, все одно легка промисловість, харчова промисловість, переробка, оборонно-промисловий комплекс відновлюються і будуть розвиватися надалі.

Експорт та імпорт. Як оцінюєте платіжний баланс за результатами 2022 року, і чи можемо очікувати на пожвавлення експорту цього року?

Платіжний баланс — плюс $8,6 млрд. по поточному рахунку і по фінансовому мінус $11,5 млрд. І в результаті маємо негативне сальдо $2,9 млрд. в 2022 році. Зважаючи на обставини, це помірний відтік, адже були періоди, коли ми мали набагато більше негативного сальдо, наприклад, понад $13 млрд. за підсумками 2014 року. Минулого року ми за рахунок платіжного балансу і курс підтримували, і макрофінансову стабільність забезпечували. У нас від’ємне сальдо торгівлі. За даними держстату, ми експортували на $44,15 млрд., а на $55,27 млрд. імпортували. І всього сальдо – мінус $11,12 млрд. Зрозуміло, що це за умови падіння ВВП більш ніж на 30%, глибоких проблем з виробництвом, втрати потужностей і падіння агроекспорту. До речі, морський «зелений коридор» діє до 18 березня, і поки незрозуміло, що буде з агроекспортом далі. Але є товарні позиції, по яким ми зросли. Насіння — понад 54% зростання. По цукру на 21,5% експорт збільшився, дуже успішний рік для цукровиків, цукор поїхав до ЄС, і ми там зайняли частину ринку. Навіть молочка та яйця зросли на 14%, м'ясо +9%, трикотаж +4,6%. Тобто ми, насправді, завдяки відкриттю ринків Євросоюзу, зуміли за певними позиціями збільшити експорт. Взагалі, на мій погляд, відкриття ринку ЄС – дуже потужний стимул розвитку для українського бізнесу.

Що потрібно зробити, щоб розширити експортні можливості України? Як має допомогти експортерам держава?

Безперечно, необхідно збільшувати кількість суходільних пунктів пропуску, необхідно розширювати логістику на Дунаї, продовжувати економічний безвіз з ЄС, транспортний безвіз, розвивати Договір про зону вільної торгівлі з Туреччиною, адже не був у повній мірі реалізований потенціал цього договору. Також необхідно завершити цього року безкінечний процес дерегуляції – скасування дозвільних процедур. Про це постійно говоримо, але це на рівні розмов, а половину дозволів дійсно необхідно скасувати. На часі також питання страхування військових ризиків, це агенція MIGA, але вона страхує іноземців. Нам необхідно страхувати наші виробництва, для цього необхідно залучати потужності Експортного кредитного агентства, ми подали відповідний законопроект, щоб агентство могло страхувати військові ризики. Треба використовувати усі можливості для страхування військових ризиків, це і ЄБРР з їх програмою, програми урядів різних країн.

Морський «зелений коридор» – чи є можливість збільшувати потенційні можливості за обсягом експорту та за товарними позиціями?

Треба продовжити дію угоди щодо коридору. Зараз це головне. І ми відчуваємо протидію цьому з боку ворога. Безперечно, розширення могло б дозволити збільшити обсяги. Бо зараз через нього проходить невелика кількість позицій. Для економіки це важливо. Ми бачимо кілометрові черги на митниці, і це є проблемою не тільки нашого боку митниці, і ці питання потрібно вирішувати. На жаль, залізничний експорт обмежений через дефіцит вагонів для перезавантаження на іншу колію. У нас був цікавий проект прокладення широкої колії до Клайпеди, коли потрібно було прокласти колію на 300 км територією Польщі, але поки що перемовини з польською стороною не мали успіху.

Про податкову, податки та роботу Бюро економічної безпеки

Минулого року, коли ми з Вами зустрічались, Ви казали, що попри війну податкова активність платників податків на високому рівні, зараз, оцінюючи минулий рік, якими були податкові надходження до державного бюджету, чи виправдали вони очікування, скільки вдалося зібрати у розрізів різних видів податків?

Якщо казати про надходження по митниці, нажаль, нічого не вдалось, зміна керівництва ні до чого поки що не призвела, хоча план за лютий виконаний. Там сумна ситуація, хоча потенційно ми можемо легко знайти 120-150 млрд. грн. Щодо здобутків Податкової служби – позитивом вважаю припинення системного ухилення зі сплати ПДВ. Я не говорю про те, що схем не залишилося, чи не щотижня ми ловимо нових податківців і нових «підприємців», злочинців, які намагаються щось вкрасти. Але ми стали на шлях оздоровлення системи, про що свідчать цифри – плюс 80 млрд. грн. рік до року податкових надходжень при падінні економіки на третину, при скасуванні податків, зокрема, при безглуздому скасуванні податків на пальне, при недоотриманні податку на прибуток у сумі 42,5 млрд. грн.

Ми бачимо, що перевиконання у нас за рахунок ПДВ та ренти на газ. В ренті на газ зловживання в адмініструванні малоймовірні, а от з ПДВ класно попрацювала команда податкової і безперечно платники податків. Також дуже класно податкова попрацювала з виробниками горілки, з травня минулого року бачимо системне зростання надходжень акцизного податку, і ми бачимо це по ціні спирту, яка зростає. Це говорить про те, що сектор відбілюється. У нас зросло виробництво спирту на 12%. Чому? Споживачі не почали більше купувати, у нас мільйони за кордон виїхали, і частина території окупована. Спирту більше виготовляти не почали. Але відбувається перерозподіл чорного ринку в бік білого, алкоголь виходить з тіні і це відчуває і бюджет, і білі виробники. Погана ситуація лишається на тютюновому ринку, це недолік, в першу чергу, правоохоронних органів. Але у податкової є кілька досягнень – закриття фабрики в Жовтих Водах і кількох інших, менших за розміром. Проте є частина ринку, яка повністю працює в чорну – неліцензовані виробники та реалізатори, і по ним повинне працювати БЕБ. А воно працює недостатньо.

А як оцінюєте Бюро економічної безпеки і рівень його ефективності?

БЕБ треба перезавантажити, зробити переатестацію працівників, провести конкурс на обрання голови БЕБ із залученням міжнародників, забезпечити прийняття до лав БЕБ працівників без міліцейського минулого. БЕБ, нажаль, не виконує покладені на нього функції. А функції у нього — надважливі. Ми тільки-но почали помічати його роботу, і схеми зерна та грального бізнесу – там БЕБ якраз почало працювати, але хотілося б, щоб так воно працювало і по іншим сферам. В інших сферах такого нема. На ТСК з економічної безпеки ми заслуховували кейс, коли контрабандист завіз айфони, поліція товар заарештувала і передала БЕБ. Бюро кілька разів робило інвентаризацію, і в ході кожної інвентаризації вони «усушувались», їх ставало все менше. Потім, коли стало дуже мало, бюро начебто передало цей товар армії – ТрО в Києві. Уявіть рівень цинізму! Навіть теоретично незрозуміло, яких слідчих дій їм не вистачало, щоб передати справу до суду протягом місяця. І це на жаль – класична робота БЕБ. 

На Ваш погляд, чи вдасться цього року реалізувати закладений в законі про держбюджет план зі зборів податків, і що саме буде впливати на рівень податкових надходжень?

Думаю, план податків буде виконаний. План за січень-лютий виконаний, нам потрібно подолати проблему підакцизних товарів, істотного зменшення нелегального ринку. І друге – потрібно зменшувати частку нелегального пального. Там є проблема, є нелегальний імпорт і нелегальне виробництво. Схеми з пальним є, вони відомі, і з ними необхідно боротися. Президент чітко націлений на детінізацію. Ми працюємо, ловимо крадіїв, вичищаємо систему. Усім зрозуміло, що системної корупції в податковій службі немає. Приклад податкової взагалі треба розповсюдити на інші державні органи – митницю, БЕБ. Бо коли заступника міністра ловлять з хабарем, напевно, це вже підстави, щоб міністр зробив кадрові висновки. Зрозуміло, що такі ситуації не можуть відбуватись самі по собі.

Головними податковими надходженнями, згідно закону про держбюджет-2023, є ПДВ на ввезені в Україну товари, ПДВ на вироблені в Україні товари, податок на доходи фізосіб, податок на прибуток, акциз та рентна плата. Чи передбачається якась зміна у підходах до податкових ставок за цими категоріями, про що зараз ведуться дискусії?

Ніякої зміни ставок податків не передбачається, ставки ми можемо обговорювати лише в контексті імплементації законодавства ЄС в Україні. Тобто, питання приведення наших ставок у відповідність до європейських. Де ми можемо, і я буду наполягати на цьому, будемо відстоювати найменші ставки у ЄС. Але поки у нас війна, зараз у 2023 році жодних дискусій про ставки податків немає, і все, що ви чуєте від будь-кого щодо зміни ставок чи скасування податків, це все або маніпулятивний політичний піар, фактично, обман людей, або чергова дурість на теренах соціальних мереж. Діюча податкова система залишиться до кінця війни. З 1 липня відновимо параметри, які внесені КМУ у законопроекті №8401, відновимо податкові перевірки, скасуємо 2% для ФОПів третьої групи і відновимо штрафи за невикористання РРО. Проект є у ВРУ і рекомендований до прийняття парламентом. Не виключаю певні точкові рішення щодо податків для окремих галузей під час війни. Наприклад, у нас буде скоро голосування за проект щодо підтримки оборонно-промислового комплексу. Але це не глобальні зміни. І після війни у нас точно не буде експериментів з податками. Єдиний наш шлях – інтеграція з ЄС. Хочете побачити майбутнє України, подивіться податкові умови в Польщі чи Угорщині, подібна система оподаткування буде і в Україні. Підтримую Президента в його ініціативі залучити до розробки нової податкової системи OECD – організації, яка напевно володіє найбільшим досвідом у світі у сфері оподаткування.

Якими сьогодні є дієві механізми для збільшення податкових надходжень? Раніше Ви казали про адміністрування. То що з ним зараз? Які зміни відбуваються в розрізі адміністрування податків і якими вже є результати?

Дієвий механізм – адміністрування і його покращення. Яким чином? Шляхом «олюднення» податкової і збільшення на цій основі добровільної сплати податків. Це передусім діджиталізація, яку ми почали робити минулого року. Це спрощує оподаткування, робить його доступним і зрозумілим, усуває людський фактор, це податкові відносини з людським обличчям. І це те, що повинно вплинути на добровільність сплати податків і забезпечити функціонування нормальної європейської системи оподаткування, остаточно вбивши корупцію.

У січні парламент прийняв за основу проекти №8298 та №8299 про підтримку вітчизняних виробників. Що це за проекти і чим вони допоможуть вітчизняному бізнесу?

Це законопроекти для підтримки вітчизняної промисловості. Але поки що ці проекти ми не прийматимемо. У нас є позиція МВФ, і фонд висловив свої зауваження, а ми не будемо приймати нічого, що суперечить позиції фонду. Є певні позиції в проектах, які фонд розділяє, і ми це приймемо. Але в основних моментах нам доведеться від пільг для промисловості відмовитися. Парламент буде приймати законопроекти після суттєвого доопрацювання. Там врешті буде менше пільг, наприклад, для видобувної галузі (видобутку руди) пільг не буде. Скасування ПДВ при ввезенні на митну територію України буде замінено на розстрочення зі сплати ПДВ.

Про блокування податкових накладних

Реєстрація податкових накладних. Після купи гучних скарг на те, що податкова не реєструє, або реєструє лише за певних цифр у накладних, що відбулось в цьому питанні? Чи вважаєте Ви, що проблема вже вирішена? З чим взагалі вона була пов’язана?

Податкова не блокує податкові накладні, блокує програма, яка працює відповідно до постанови Кабміну, а постанову розробляє Мінфін. Коли кажуть, що податкова зухвало блокує накладні, то це маячня. Алгоритми програми були змінені в жовтні. Напевно, час обраний не найкраще, це призвело до збільшення блокувань вдвічі – з 0,8% до 1,7% від усіх накладних. Не зупинка 50% бізнесу, ні, такого не сталось. Але я визнаю, що проблема була. Ми підключились, провели багато зустрічей, з 11 січня ситуація вже була покращена – набула чинності нова постанова Кабміну. В січні вже у нас було 0,9% заблокованих накладних, а за лютий – 0,7% накладних. Тобто ситуація стабілізувалась. Хоча потенціал для вдосконалення безперечно є. Що таке система електронного адміністрування ПДВ? Це система, що автоматично виявляє ризики несплати ПДВ у діяльності компаній за зовнішніми ознаками операцій. Якщо накладна заблокована, це не означає, що ви шахрай, це означає, що система побачила там ризик. Щоб вийти з блокування, потрібно подати документи, пояснити, що ризику нема. Остання зміна алгоритмів програми була в 2020 році. Коли алгоритми змінюються, уклоністи їх прораховують, і підлаштовують дані таким чином, щоб не підпадати під ознаки ризиковості. Щоб не допустити цього, Мінфін час від часу має змінювати алгоритми. Програма не може бути сталою, її потрібно змінювати. Але чи треба було робити це в жовтні 2022 року? Напевно, ні. Але колись це все рівно потрібно було робити. Зараз криза вирішена. Але не вирішено питання вдосконалення СМКОР остаточно. Ми працюємо, щоб доопрацювати систему, і щоб довести відсоток блокування до 0,2%. Це моя мрія, як і довести термін відшкодування ПДВ до семи днів, - це ще одна моя мета.

Про вітчизняну митницю та роботу антикорупційних органів в Україні 

Скандали на митниці. Нещодавно були гучні обшуки, публічно оголошено про слідчі дії, пішли звільнення керівництва, а народний депутат Ярослав Железняк сказав, що «головний сірий кардинал і відповідальний за контрабанду — заступник Руслан Черкаський». Як сприймаєте ці зміни, що відбуваються на митниці, і чи вдасться, на Ваш погляд, побудувати митницю без сірих кардиналів?

Те, що необхідно зробити на митниці, це перезавантажити її. Це означає, що ми не повинні змінити лише прізвища керівників. Нам потрібно провести відкритий конкурс, взяти людину з командою, яка перезавантажить митну службу. З урахуванням звільнення керівників регіональних митниць, ротації кадрів, вибудує чітку ієрархію, і це – одна із проблем, бо там зараз «феодальне князівство». Нова людина реалізує технічні засоби – від сканерів до спільних пунктів пропуску з польськими митниками. Наші ж митники принципово не хочуть таких спільних пунктів. Потрібно розширити застосування спільного транзиту. Кількість авторизованих економічних операторів має зрости кратно. Повинна запрацювати система, коли вантаж їде у Львів, а декларацію оформлює Одеса чи Черкаси. Але головне – це принцип, за яким керівник несе відповідальність за підлеглого. Якщо підлеглий бере хабар, то керівник іде разом із ним.

Яких реформ потребує митниця сьогодні?

Слово «реформи» саме в цьому питанні вже скомпрометоване. Реформ на митниці не треба. Треба працювати за законом і треба, щоб на це була воля керівництва. Треба змусити митницю працювати. Таке ж було в податковій. Ніхто ж зараз не каже про реформу податкової. Але не можна зараз на ринку придбати схемний кредит, бо немає більше такого ринку. А раніше був. Були телеграм-канали, де публікували акції, відсотки, контакти для придбання, існував організований ринок схемного кредиту. А потім їх зупинили, і тепер змушують доплачувати те, що вкрали за 2021 рік. Податкова постійно передає справи в БЕБ про притягнення шахраїв до відповідальності, тільки цього тижня передали кейс на три мільярди гривень. Уявіть – людина вкрала у лікарів, медиків, бізнесменів три мільярди гривень! І таких справ – сотні. Можна працювати так, а можна бути «в долі», як митниця. Але, з іншого боку, новому керівнику митниці буде простіше працювати, бо фактично він працюватиме «від нуля» і будь-яка позитивна зміна буде одразу помітна.

Часто кажуть, що антикорупційні заходи зараз не на часі. А на Ваш погляд – на часі притягнення до відповідальності за фактами корупційної діяльності?

Я хотів би, щоб наша антикорупційна політика перестала бути шоу обшуків і перетворилась у справжню антикорупційну політику. Бо якщо правоохоронці заходять на Київську податкову, оголошують в прес-релізі про 30 млрд. грн., «вкрадених» на відшкодуванні ПДВ, а потім з’ясовується, що за період роботи керівника, якого вже звільнили, було відшкодовано лише 4,9 млрд. грн., і там нема ніяких 30 млрд. гривень… І ця сума безглузда – це що завгодно, тільки не протидія корупції. Робота антикора повинна бути справжньою роботою. Корупція – ворог, гірший за росіян, бо породжує зневіру в державу та її майбутнє. Ефективна антикор-робота – це питання виживання країни. І ми не будемо називати прізвища, але зрозуміло, що є одіозні персоналії, які стали уособленням корупції, і які точно повинні покинути керівні пости, це стосується і тієї людини, яку ви та мої колеги згадують, коли кажуть про ситуацію на митниці. Символи корупції є в різних органах влади, всім треба краще працювати – і НАБУ, і прокуратурі, і ДБР. Треба не шоу, а результат.

Про цифровізацію, РРО та податкову амністію

Нещодавно Ви анонсували запровадження е-аудиту, е-акцизу та спрощеної системи оподаткування для ФОПів через «Дію» (так званий Smart-ФОП). Розкажіть, що це за проекти, і коли вони можуть бути реалізовані, чим будуть корисні?

Змін буде багато. Адже – це все елементи вже згаданої нами діджиталізації. Електронний акциз – коли пляшку можна відстежити від виробника до кінцевого споживача і визначити скануванням, чи це не контрафакт. Е-аудит – підприємець однією кнопкою відвантажує звіт і спілкується з податковою виключно дистанційно. Електронний профіль платника податків – платник розуміє, як його оцінюють і що він повинен робити, щоб потрапити в «зелену зону» і взагалі ніколи не перевірятися податковою в межах виїзних податкових перевірок. Заповнення податковою декларацій за ФОПів та фізосіб, коли податкова фактично виконує функцію бухгалтера і, збираючи всі відомості про платників, просто в електронному кабінеті дає декларацію на підпис. Новий контакт-центр ДПС з квітня вже запускається. Це буде абсолютно нова податкова служба, такої у нас не існувало, нова цифрова реальність. Спочатку в березні стартуватиме передзаповнення податкової декларації. Про е-акциз треба прийняти закон і розробити програмне забезпечення, і це буде в 2024 році. Е-аудит також буде запроваджено в 2024 році.

Нещодавно промайнула новина, що податки для ФОПів будуть збільшені. Про що йдеться? Про 2% для ФОПів третьої групи?

Так, лише про пільгові 2%, які будуть скасовані, а крім цього, нічого більше. Ніяких більше змін чи будь-якого підвищення податків для ФОПів.

Не припиняються дискусії щодо РРО. І що зараз – треба РРО малому бізнесу чи ні?

Торгівля вже на 70-80% встановила РРО, дискусія про РРО вже себе вичерпала. Ми можемо дискутувати про будь-що, але наразі це питання вже вирішене, воно навіть в Меморандумі з МВФ є. Не думаю, що на порозі членства в ЄС ми повертаємося до обговорення необхідності впровадження елементарних інструментів податкового обліку для торгівлі. Це якась безглуздість. Я думаю наше суспільство вже достатньо подорослішало.

Добровільне декларування. Оцініть результати по минулому року, цього року чи буде таке декларування продовжуватися, і чи є сенс у цьому декларуванні, чим воно важливе?

Це була унікальна можливість для всіх. На кінець лютого задекларовано майже 9 млрд. грн., держава 540 млн. отримала податків. Це було важливо. Держава надала можливість кожному громадянину підвести риску під темним минулим. Аби почати нове фінансове життя, потрібне було добровільне декларування. Аби почати таке життя, ми повинні були дати можливість людям вийти «в білу». Хто скористався, той молодець. Скористалися 845 осіб. Хто не скористався – свідомо прийняв рішення ризикнути. Це його право та його відповідальність. Тому податкова амністія не може бути успішною або не успішною – вона не має фіскальної мети, а мета надання шансу «відбилитися» перед новим європейським фінансовим прозорим життям досягнута. Ми бачимо, якими є жорсткі правила в ЄС щодо джерел походження доходів, і ці самі правила будуть і у нас, якщо ми хочемо бути членом Євросоюзу. Добровільне декларування — це була разова акція, більше такого не буде. Я проти повторних амністій. Амністія – це не справедливість, це штраф на добросовісного платника.

Обмін даними між податковими України та ЄС вже запрацював?

Закон про обмін даними ми прийняли в 2019 році, і це дало змогу для впровадження системи. Зараз система впроваджена та готова для запуску, для її запуску треба прийняти законопроект №8131, і 2023 рік стане першим роком автоматичного обміну інформації між податковою України та податковими у країнах ЄС.

Про ризики, План Маршалла та репарації від країни-агресора

На Ваш погляд, яким чином Україні вдалося нівелювати ризик серйозної девальвації та гіперінфляції, і якими будуть головні виклики для української економіки у 2023 році? Якою є роль міжнародних партнерів, країн-донорів та МВФ у відновленні зростання ВВП України?

Виклики є, виклики лишаються, особливо для країни під час війни. Вкрай важливою була грамотна робота Нацбанку з моменту вторгнення 24 лютого – всі акти були ухвалені своєчасно і все було зроблено правильно. Нацбанк вже мав досвід попередніх криз і знав, що робити. Другий фактор – потужна фінансова допомога від партнерів. Якби цих коштів не було, то нам би не вдалось втримати ситуацію.

Багато кажуть про План Маршалла для України та про репарації від агресора. За Вашими даними, чи ведеться робота з партнерами щодо такого Плану Маршалла, і яким повинен бути такий план та звідки на його реалізацію будуть надходити кошти?

План відновлення — це великий документ на 3 тисячі сторінок, розроблений минулого року, презентований в Лугано, а потім в Берліні, і Кабмін його допрацьовує, це документ про розвиток країни у війну і після неї – на 10 років. Якщо говоримо про репарації, то це одне з джерел фінансування відновлення, робота іде, вона важка, але є результати, США вже виділили певні кошти, а нам дуже важливі прецеденти. Історично рішення про репарації приймалися у виключних випадках, як з Німеччиною часів Першої і Другої світових війн. І там були великі відмінності від нашої ситуації, бо Німеччина підписала в першому випадку мирний договір, у другому - капітуляцію. Наш ворог капітуляцію підписувати, вочевидь, не збирається. Тому для звернення активів рф на користь України необхідним є новий правовий інститут або прецедент, адже наші партнери – це країни, для яких верховенство права не пустий звук, а основоположний принцип. Тому наразі створюється новий правовий інститут у праві ЄС та США – вилучення коштів країни-агресора. Міністр юстиції Малюська дуже щільно працює з країнами-партнерами в цій темі. Це не простий і тривалий шлях, але ми його точно пройдемо.

Наскільки реально отримати репарації від агресора, і чи реальним є план США та Євросоюзу з передачі Україні заморожених активів ЦБ Росії та коштів російських олігархів?

Правовий статус у резервів ЦБ та у коштів олігархів із РФ є різним. Якщо говорити про кошти ЦБ, то це гроші агресора, і на них, я вважаю, простіше звернути стягнення. Складніше з коштами олігархів – це приватна власність, треба доказовий зв'язок олігарха з війною, з фінансуванням Кремля. Знову ж таки все повинно відбуватися виключно в межах правових конструкцій, а не політичної доцільності. Тому робота йде, але потрібний час. Робота з активами росіян ведеться і в Україні, уся законодавча база в України для цього є, і бачимо, що така робота останнім часом дуже пожвавилась. А від партнерів очікуємо ухвалення певних рішень, які врешті дозволять Україні користуватися замороженими активами як російського Центробанку, так і російських бізнесменів, які є прибічниками Кремля.